Справа №459/352/16-к
04 травня 2016 року Червоноградський міський суд Львівської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Червонограді кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016140150000021 від 05 січня 2016 року про обвинувачення :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Війниця Млинівського району Рівненської області, громадянина України, українця, з освітою середньою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Червонограда Львівської області, громадянина України, українця, з освітою середньою, непрацюючого, неодруженого, проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого: 14.12.2010 року Червоноградським міським судом Львівської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік; 28.12.2012 року Червоноградським міським судом Львівської області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 04.01.2016 близько 11 год., діючи з метою викрадення чужого майна, вступили в попередню злочинну змову один з одним. Реалізовуючи свій злочинний намір, 04.01.2016 року близько 12 год. подолали огорожу ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» за адресою вул. Львівська, 36 в м. Червонограді Львівської області, та таким чином проникли на перебуваючу під службою охорони територію ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів», де пішли до шлюзу вивантаження цементу. Знаходячись, в шлюзі вивантаження цементу ОСОБА_5 діючи в групі з ОСОБА_4 , таємно викрали п'ятдесят пломб з оцинкованого заліза для пломбування вагонів загальною вартістю 750 грн., дві просіювальні решітки загальною вартістю 7 300 грн., сім скребків для чистки вагонів загальною вартістю 4 900 грн., три кришки люка загальною вартістю 3 600 грн., двоє дверей електрошафи загальною вартістю 2 600 грн., двадцять п'ять погонних метрів кабелю марки КГ1*35 загальною вартістю 1 125 грн.
Після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зазначене майно перемістили з приміщення вивантажувального шлюзу до огорожі ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів» з метою подальшого переміщення за огорожу даного підприємства та реалізації, таким чином виконали усі дії, які вважали за необхідне для доведення таємного викрадення чужого майна до кінця, та не реалізували свого злочинного умислу з причин, що не залежали від їх волі - оскільки були затримані поряд із місцем вчинення злочину працівниками ПАТ «Червоноградський завод залізобетонних виробів».
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, суду пояснив, що 04.01.2016 року близько 11:00 год. він разом з ОСОБА_5 через прогалину в огорожі зайшли на подвір'я заводу залізобетонних виробів, щоб запитати чи приймуть у них металобрухт. Мужчина, який приймає металобрухт вказав, що так як у них 20-30 кг. металобрухту, він у них його не прийме. Пункт прийому металобрухту хоч і знаходиться на території заводу, однак має свою огорожу. Тоді вони повернулися на територію заводу і намагалися викрасти 50 пломб, дві просіювальні решітки, сім скребків для чистки вагонів, три кришки люків, двоє дверей електрошафи та кабель. Викрадене майно вони хотіли здати на металобрухт, але до них підійшов головний інженер і сказав, щоб вони все майно поклали на місце. Потім прийшли ще двоє мужчин і вони, злякавшись, втекли з місця події. У вчиненому щиро розкаявся.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину визнав повністю суду пояснив, що 04.01.2016 року близько 11:00 год. він разом з ОСОБА_4 зайшли на територію заводу залізобетонних виробів щоб здати на металобрухт металеві вироби так як там є пункт прийому. Вони мали при собі металу 20-25 кг. даний метал у них не прийняли оскільки його було мало, а треба було хоча б 100 кг. Повертаючись, вони побачили на території заводу металеві вироби, хотіли їх викрасти і взяли: 50 пломб, дві просіювальні решітки, сім скребків для чистки вагонів, три кришки люків, двоє дверей електрошафи та кабель. Вказане майно вони хотіли здати на металобрухт, однак їх зупинив головний інженер заводу і вони втекли з місця події, поклавши викрадене майно на місце. У вчиненому щиро розкаявся.
Представник потерпілого в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, при вирішенні справи покладається на думку суду, претензій матеріального характеру до потерпілих у нього немає. Покази дані ним на досудовому слідстві підтримує в повному обсязі.
Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, показання обвинувачених відповідають фактичним обставинам справи, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності їх позиції, тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд приходить до висновку, що дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинувачених та дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинувачених.
Обвинуваченим роз'яснено, що вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в тому, що вони вчинили закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням в сховище, доведена. Дії обвинувачених вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_4 та підсудному ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є злочином середньої тяжкості та особу винних, які за місцем проживання характеризуються посередньо.
Обставинами, що пом'якшують покарання суд рахує:
-обвинуваченому ОСОБА_4 : повне визнання вини, щире каяття, відсутність матеріальної шкоди.
-обвинуваченому ОСОБА_5 : повне визнання вини, щире каяття, відсутність матеріальної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що виправлення підсудних можливе і без ізоляції їх від суспільства.
Керуючи ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
У відповідності до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі 1 (одного) року іспитового строку, не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України, слідуючі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання:;
- періодично з"являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
У відповідності до ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він на протязі 1 (одного) року іспитового строку, не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього, відповідно до ст. 76 КК України, слідуючі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання:;
- періодично з"являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий:ОСОБА_1