15.04.2016 Справа №607/2924/16-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
з участю секретаря Буцик О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації про надання дозволу на оформлення проїзного документа на право виїзду дитини за кордон без згоди батька, -
Позивач, ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька, посилаючись на те, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано. Від даного шлюбу у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3, 09 січня 2010 року наролдження та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, які проживають з позивачкою та перебувають на її вихованні та забезпеченні. Відповідач участі у вихованні синів не бере, розвитком дітей не цікавиться, матеріальної допомоги на їх утримання не надає. Їх діти хворіють застудними захворюваннями, для лікування та профілактики яких, за рекомендаціями лікарів, необхідний періодичний відпочинок на морі. З метою оздоровлення та розширення світогляду дітей, позивачка має намір поїхати з синами за кордон. Проте, батько дітей - ОСОБА_2, безпідставно відмовляється надати дозвіл на виїзд синів за кордон та виготовити нотаріально засвідчене клопотання для оформлення закордонного паспорта чи проїзного документа дитини, не пояснюючи причини такої відмови.
Просить надати дозвіл на оформлення виїзних документів, а також на тимчасовий виїзд неповнолітніх ОСОБА_3, 09 січня 2010 р. н. та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 за межі України у країни Шенгенської зони, ближнього зарубіжжя (Туреччина, Єгипет, Чорногорія, Болгарія), та дального зарубіжжя (США) без дозволу (згоди) батька дітей ОСОБА_2 в період 21.04.2016 року по 30.08.2020 року.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, однак подала суду заяву із клопотанням про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, і не повідомив суд про причину своєї неявки, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується документально.
Відповідно до ч.3 ст.169 ЦПК України якщо суд не має відомостей про причину неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріли справи, вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи із наступних міркувань.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який на даний час розірвано (Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 серпня 2013 року).
У даному шлюбі народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (Свідоцтво про народження серії І-ИД №173157, видане Відділом ДРАЦСу Тернопільського міського управління юстиції) та син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження серії 1-ИД №138190, видане Відділом ДРАЦСу Тернопільського міського управління юстиції).
Неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані та проживають із позивачем ОСОБА_1 за адресою: с. Петриків вул. С.Бандери, 30 Тернопільського району Тернопільської області (Довідка №1025 від 22.02.2016 р., видана Управлінням ДМС в Тернопільській області).
У судовому засіданні встановлено, що позивачка звернулася до ОСОБА_2 з метою отримання від нього нотаріально посвідченого дозволу (згоди) на оформлення проїзного документа на право виїзду їх дітей за кордон, однак відповідач відмовився надати таку згоду.
Відповідно до ч. 3 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Згідно із ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» документами, що дають право на виїзд з України та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини.
У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні зазначаються відомості про дитину, а також про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років). За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Пунктом 18 Правил оформлення та видачі паспортів громадянину України для виїзду за кордон та проїздних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 231 від 31.03.1995 року передбачено, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Судом встановлено, що неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходяться на повному утриманні матері. Батько ОСОБА_2 дітьми не цікавиться, самоусунувся від виконання батьківського обов'язку щодо утримання та виховання синів та своїми діями перешкоджає можливості їх належного оздоровлення, розвитку та відпочинку.
У відповідності до ст.9 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1989 року, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Також в ст.3 вказаної Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ненадання відповідачем ОСОБА_2 згоди на оформлення проїзного документа дитини шкодить інтересам дітей і не сприяє їх всебічному, гармонійному духовному, моральному розвитку.
Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 215, 224, 226 ЦПК України,ст.ст.3, 9 Конвенції про права дитини, Законом України „Про охорону дитинства”, ст.313 ЦК України, ст. 154 СК України, ст. 4 Законом України «Про порядок виїзду з України та в"їзду в Україну громадян України», суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Тернопільської районної державної адміністрації про надання дозволу на оформлення проїзного документа на право виїзду дитини за кордон без згоди батька - задовольнити.
Надати дозвіл на оформлення виїзних документів, необхідних для виїзду закордон неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Надати тимчасовий дозвіл на виїзд для оздоровлення в країни Шенгенської угоди (Туреччина, Єгипет, Чорногорія, Болгарія), та дального зарубіжжя (США) неповнолітніх ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди батька - ОСОБА_2, в період із 21.04.2016 року по 30.08.2020 року.
Рішення може бути переглянуте Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: В.В.Ромазан