Провадження № 2/537/194/2016 Справа № 537/5119/15-ц
10.05.2016 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого: судді - Хіневич В.І., при секретарі - Гавриш А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці питання про винесення додаткового рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про розірвання шлюбу, припинення для подружжя режиму окремого проживання, визначення місця проживання неповнолітньої дитини, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, припинення для подружжя режиму окремого проживання, визначення місця проживання неповнолітньої дитини, вказуючи, що між ним та відповідачем 24.06.1994 року зареєстровано шлюб Палацом шлюбів м. Кременчука, запис № 675, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_1, виданим 24.06.1994 року Палацом шлюбів м. Кременчука. Від шлюбу мають повнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Починаючи з середини 2010 року між ним та відповідачем постійно виникали сварки та непорозуміння з приводу різних поглядів на сімейне життя та ведення спільного господарства. Всі ці обставини призвели до фактичного припинення подружніх відносин. Відповідач залишила дітей з ним та пішла з дому та з 13.01.2014 року проживає окремо від нього з дітьми у своєї матері ОСОБА_5 за адресою : АДРЕСА_1. З цього часу він з відповідачем разом, як чоловік та дружина не проживають, ведуть окремо господарство. В зв»язку з небажанням відповідача проживати разом, як чоловік та дружина, він був змушений звернутися до суду з заявою для встановлення режиму окремого проживання для подружжя, маючи надію на час звернення можливості збереження шлюбу. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 12 листопада 2014 року встановлено режим окремого проживання для подружжя. З того часу і до сьогоднішнього дня їх відносини з дружиною загострилися, вони не можуть спокійно спілкуватися між собою, не розуміють одне одного. Відновлювати шлюбні відносини він не бажає і прийшов до переконання, що примирення між ним та відповідачем не можливе і подальше збереження шлюбу протирічить його інтересам та інтересам їх спільних з відповідачем дітей.
24.03.2016 року було винесено рішення, відповідно до якого позовні вимоги озивача ОСОБА_1 задоволенні в повному обсязі.
07.04.2016 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга.
Ухвалою Апеляційного суду від 22.04.2016 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про розірвання шлюбу, припинення для подружжя режиму окремого проживання, визначення місця проживання неповнолітньої дитини - повернуто до Крюківського районного суду м. Кременчука для ухвалення додаткового рішення про вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
В судовому засіданні представник позивача не заперечувала проти ухвалення додаткового рішення по справі та просила судові витрати стягнути з відповідача, оскільки позовні вимоги були задоволенні в повному обсязі.
Позивач в судове засіданні не з'явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до змісту п. 1 ч. 1 ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 220 ЦПК України, суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. Їх присутність не є обов'язковою.
В судовому засіданні встановлено, що Крюківський районний суд м. Кременчука ухвалюючи рішення 24.03.2016 року задовольнив позовні вимоги позивача ОСОБА_1 щодо розірвання шлюбу, припинення для подружжя режиму окремого проживання, визначення місця проживання неповнолітньої дитини, однак не вирішив питання про розподіл судових витрат у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону україни «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В судовому засіданні встановлено, що при зверненні до суду позивачем ОСОБА_1 було заявлено наступні позовні вимоги про: розірвання шлюбу, припинення для подружжя режиму окремого проживання, визначення місця проживання неповнолітньої дитини.
Позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір в сумі 487,20 грн. за одну позовну вимогу, недоплата судового збору становить 974,40 грн., оскільки за розгляд трьох позовних вимог немайнового характеру слід було сплатити судовий збір на загальну суму 1461, 60 грн.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що питання про стягнення та розподіл судових витрат потрібно вирішити наступним чином: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений ним при подачі позову в сумі 487,20 грн., стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 974,40 грн., у відповідності до заявлених та задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 220 ЦПК України, суд, -
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про розірвання шлюбу, припинення для подружжя режиму окремого проживання, визначення місця проживання неповнолітньої дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір сплачений ним при подачі позову в сумі 487, 20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 974,40 грн.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.І. Хіневич