Справа № 537/2847/14-к
13.06.2014 року слідчий суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю представників скаржника - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , слідчих - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , розглянувши у судовому засіданні в м. Кременчуці скаргу ТОВ “Кремінь Нафта” в особі в.о. генерального директора ОСОБА_13 на бездіяльність слідчих ВКР СУ ФР Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, що полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий зобов'язаний вчинити у визначений строк,
До слідчого судді звернувся скаржник - ТОВ “Кремінь Нафта” в особі в.о. генерального директора ОСОБА_13 зі скаргою, відповідно до вимог якої просив слідчого суддю визнати протиправними дії з проведення обшуків 20, 21,22,23 травня 2014 року в приміщеннях АЗС та нафтобази ТОВ "Кремінь нафта": АЗС за адресою: м. Кременчук, проспект Полтавський 2 б; АЗС за адресою: м. Кременчук, вул. Київська, 62; АЗС за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська, 8; АЗС за адресою: Кременчуцький район, с. Білецьківка, вул. Леніна, 2а; будівель цілісного майнового комплексу нафтобази, за адресою: м. Кременчук, проїзд Галузевий, 66; офісу за адресою: м. Кременчук, проїзд Галузевий, 4, співробітниками слідчого управління фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області: старшим слідчим 2-го відділу КР слідчого управління фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області ОСОБА_7 ; старшим слідчим 1-го першого ВКР слідчого управління фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області ОСОБА_10 , слідчим 2-го ВКР слідчого управління фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області ОСОБА_11 ; старшим слідчим управління фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області ОСОБА_14 ; слідчим першого ВКР слідчого управління фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області ОСОБА_12 ; начальником 2-го ВКР слідчого управління фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області ОСОБА_8 .. Визнати обшуки недійсними, а докази, отримані внаслідок проведення незаконного обшуку приміщень ТОВ „Кремінь нафта" співробітниками слідчого управління фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, недопустимими.
В обгрунтування вимог скарги зазначено про те, що 20 - 23 травня 2014 року в приміщеннях АЗС та нафтобази ТОВ "Кремінь нафта": АЗС за адресою: м. Кременчук, проспект Полтавський 2 б; АЗС за адресою: м. Кременчук, вул. Київська, 62; АЗС за адресою: м. Кременчук, вул. Свіштовська, 8; АЗС за адресою: Кременчуцький район, с. Білецьківка, вул. Леніна, 2а; будівель цілісного майнового комплексу нафтобази, за адресою: м. Кременчук, проїзд Галузевий, 66, офісу за адресою: м. Кременчук, проїзд Галузевий, 4, співробітниками слідчого управління фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області було проведено обшуки на підставі ухвал слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19.05.2014 р.
Згідно з указаними ухвалами суду, старшому слідчому другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області ОСОБА_7 надано дозвіл на проведення обшуку будівель АЗС та нафтобази за вищевказаними адресами.
Однак, на твердження скаржника, всупереч вимогам ухвал суду фактично обшуки було проведено не уповноваженими на те особами, а саме: слідчими ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 за участю співробітників міліції. Документи, що надають право цим особам проводити слідчі дії, зазначені в ухвалі суду, представникам ТОВ "Кремінь Нафта" надано не було. Отже, власне проведення обшуків на автозаправних станціях та нафтобазі, на думку скаржника, не уповноваженими особами ТОВ "Кремінь Нафта” є незаконним.
Скаржником також наголошено на тому, що в ухвалах слідчого судді про наданя дозволу на проведення обшуку на об'єктах ТОВ „Кремінь нафта" від 19.05.2014 року зазначено, що метою обшуку є „виявлення та вилучення незаконно виготовлених нафтопродуктів та компонентів для їх виготовлення, фінансово - господарських документів щодо придбання, перевезення, зберігання та реалізації нафтопродуктів ТОВ "Кремінь Нафта" від МПП "Підприємство ТЕРА" (код ЄДРПОУ 25154046), ТОВ "Трейд Коммодіті" (код ЄДРПОУ 30536344) та ТОВ "Компанія Інтеграл" (код ЄДРПОУ 35286991).
Фактично вилучені у ТОВ “Кремінь Нафта” нафтопродукти є речами, які не дозволялося відшукувати, а тому вони мають статус тимчасово вилученого майна.
На обґрунтування думки щодо статусу вилучених речей як тимчасово вилученого майна, скаржником вказано на наступне.
Так, в резолютивних частинах ухвал суду зазначається, що надається дозвіл на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення “незаконно виготовлених нафтопродуктів”.
Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 25 квітня 2003 року N 3 “Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності” незаконно виготовленими слід вважати зазначені в ст. 204 КК товари, що виготовлені: 1) особою, яка не зареєстрована як суб'єкт підприємництва, незалежно від того, чи підлягає діяльність з їх виготовлення ліцензуванню; 2) суб'єктом підприємницької чи господарської діяльності без одержання ліцензії, якщо їх виготовлення підлягає ліцензуванню.
Щодо реєстрації як суб'єкта підприємництва, то ТОВ “Кремінь Нафта” і усі особи, які вказані в ухвалі суду (МПП “Підприємство ТЕР А”, ТОВ “ТрейдКоммодіті”, ТОВ “Компанія Інтергал”) зареєстровані як суб'єкти підприємництва, про що свідчать відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.
Що стосується ліцензування, то відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” такий вид діяльності як виробництво нафтопродуктів, зокрема тих, якими торгує ТОВ “Кремінь Нафта”, не підлягає ліцензуванню.
ТОВ “Кремінь Нафта” не є виробником нафтопродуктів, а здійснює виключно діяльність з торгівлі нафтопродуктами. До того ж, під час обшуку АЗС та нафтобази слідчими не було виявлено жодних підпільних цехів чи обладнання, за допомогою якого можна було б здійснювати виготовлення нафтопродуктів. Навпаки, ТОВ “Кремінь Нафта” надало слідчим усі документи, що підтверджують правомірність здійснення підприємницької діяльності, в тому числі надало сертифікати відповідності на усі види нафтопродуктів.
Отже, на думку скаржника, слідчі вилучили у ТОВ “Кремінь Нафта” нафтопродукти, які не відносяться до “незаконно виготовлених”.
Зазначено також про те, що контрагенти ТОВ “Кремінь Нафта”, які здійснювали поставки нафтопродуктів на адресу товариства надали листи, якими підтвердили реальність поставок нафтопродуктів з посиланням на конкретні первинні документи, паспорти якості, сертифікати відповідності. Зокрема від ТОВ “Компанія-Інтергал” надійшов лист від 23.05.2014р. № 23/05-3, від ТОВ “Хадар” надійшов лист від 23.05.2014р. № 23/05-1, від ПАТ “Укртатнафта” надійшов лист від 23.05.2014р. № 38/10-3069, від ТОВ “ЮвісПром” надійшов лист від 23.05.2014р. № 23-05/1, від ТОВ “Жашківське АТП-17141” надійшов лист від 23.05.2014р. № 23/05/14-1. Цими листами на твердження скаржника фактично підтверджено законність придбання ТОВ “Кремінь Нафта” нафтопродуктів, і навпаки спростовуються доводи про незаконність їх придбання чи виготовлення.
Таким чином у ТОВ “Кремінь Нафта” не було в наявності “незаконно виготовлених нафтопродуктів”, а значить слідчі вилучили у ТОВ “Кремінь Нафта” законно виготовлені та придбані нафтопродукти.
Бездіяльність слідчих, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, є порушенням ст.ст. 169, 171 КПК. Більше того, внаслідок такого порушення ТОВ “Кремінь Нафта” не має можливості використовувати належне йому майно у своїй господарській діяльності.
Крім того, скаржником зазначено про те, що ухвалами суду надано дозволи на обшук приміщень іншої юридичної особи. Згідно з ухвалами суду про надання дозволу на обшуки від 19.05.2014 слідчому ОСОБА_7 було надано дозвіл на обшук приміщень, які використовуються ТОВ “Кремінь-Нафта”. Однак, ТОВ “Кремінь Нафта” жодного відношення до суб'єкта господарювання з найменуванням ТОВ “Кремінь-Нафта” не має.
Відповідно до ст. 235 КПК України, ухвала про дозвіл на обшук житла або іншого володіння особи, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз, про те незважаючи на положення даної статті, слідчий ОСОБА_7 та інші слідчі Кременчуцької ОДПІ на підставі однієї ухвали проводили обшуки з проникненням в приміщення офісу підприємства чотири рази: 20, 21, 22 та 23 травня 2014 року, про що кожний раз складали окремий протокол обшуку, при цьому майже повністю паралізуючи діяльність підприємства та завдаючи йому значної шкоди.
В ході проведення слідчих дій, працівниками Кременчуцької ОДПІ було грубо порушено вимоги ст. 59 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
В порушення норм діючого законодавства, слідчими Кременчуцької податкової міліції було порушено право представників ТОВ „Кремінь нафта" на отримання правової допомоги, що проявилося в недопущенні адвокатів до проведення слідчих дій при здійсненні обшуку в офісному приміщенні ТОВ „Кремінь нафта" по проїзду Галузевому, 4 в м. Кременчуці.
Окрім вищевикладеного, слідчими Кременчуцької ОДПІ було здійснено ряд порушень при проведенні самих слідчих дій. Так, відповідно до ч. 4 ст. 223 КПК України проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного. Згідно з ч. 2 ст. 236 КПК України обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.
В порушення вимог вказаних норм КПК, в приміщеннях ТОВ „Кремінь нафта" слідчі дії тривали далеко за 22 годину ночі, а саме:на АЗС по просп. Полтавському, 2Б в м. Кременчуці - з 12 год. 10 хв. 20.05.2014 р. до 14 год. 30 хв. 21.05.2014р.; на АЗС по вул. Київській, 62 в м. Кременчуці - з 12 год. 00 хв. 20.05.2014 р. по 13 год. 46 хв. 21.05.2014р.; на нафтобазі по проїзду Галузевому, 66-3 11 год. 00 хв. по 22 год. 40 хв. 20.05.2014р., на АЗС по вул. Свіштовській, 8 в м. Кременчуці - 3 11 год. 30 хв. 20.05.2014 р. по 13 год. 10 хв. 21.05.2014р. При цьому робота майже всього товариства було паралізовано майже 4 дні.
З порушеннями також було складено протоколи обшуків в приміщеннях ТОВ „Кремінь нафта" в частині опису вилучених документів.
Відповідно до п. 3. ч. З ст. 104 КПК України заключна частина протоколу обшуку повинна містити відомості про вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації.
Так, в ході обшуку вилучалися документи з порушенням, а саме: всі вилучені документи підшивалися в папки з назвою „Підшивка №.." без належного опису з зазначенням дати, назви та номеру документу, що унеможливлює в подальшому встановити, які саме було вилучено документи та ідентифікувати їх. Чеки в підшивках були не підшиті до інших документів, що надає змогу їх вилучити або загубити в процесі слідчих дій.
На письмове клопотання адвокатів, подане слідчому ОСОБА_7 23.05.2014 року про надання копій вилучених документів; про фіксацію технічними засобами проведення слідчих дій; про можливість користуватися особистими мобільними телефонами та про можливість вільно залишати приміщення, де здійснювались слідчі дії, слідчий відмовив без наведення причин відмови, зазначивши лише „з метою збереження таємниці слідчої дії".
Так, слідчим не було винесено вмотивовану постанову про заборону застосовувати технічні засоби під час проведення обшуку. Крім того, заборона користуватися мобільним зв'язком та залишати приміщення кабінету стосувалася лише адвокатів та представника ТОВ “Кремінь нафта”.
Викладені в обгрунтування скарги доводи скаржника призвели до подачі даної скарги на розгляд слідчого судді для відновлення порушених прав останнього.
В судовому засіданні з розгляду скарги представники скаржника - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подану скаргу та її вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав, у ній викладених, просили слідчого суддю її задовольнити та надали додаткові пояснення, обгрутовані наступним.
Так, згідно пояснень додатково вказано на те, що з метою вставлення якості нафтопродуктів, зразки якого відбиралися під час проведення обшуків, ТОВ “Кремінь Нафта”, замовило проведення відповідних лабораторних досліджень палива у ТОВ “Татнєфть-АЗС-Україна” та ДП НДІННП “МАСМА” та надало їм для таких досліджень власні проби палива Товариства, відібрані під час обшуків за участю слідчих. За результатами проведених досліджень ТОВ “Татнєфть-АЗС-Україна” було надано паспорти якості палива, згідно з якими всі види та марки палива, проби якого відібрані під час проведення обшуків, повністю відповідають вимогам чинних ДСТУ та ТУ. Від ДП НДІННП “МАСМА” Товариством були отримані протоколи проведених досліджень, згідно з якими деякі марки палива не відповідають чинним стандартам України. У зв'язку з чим ТОВ “Кремінь Нафта” звернулося до ДП НДІННП “МАСМА” з проханням надати роз'яснення щодо причин невідповідності палива вимогам чинних стандартів, а також пояснити, чи свідчать відхилення деяких показників якості нафтопродуктів від норм ДСТУ про те, що паливо, яке надано на випробування є незаконно виготовленим або підробленим, на що отримано відповідь про те, що встановлену невідповідність палива вимогам чинних стандартів можна обґрунтувати тим, що зразки відібрані не у відповідності з ДСТУ 4488:2005 “Нафта і нафтопродукти. Методи відбирання проб” та “Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України”, затвердженої Наказом Мінпаливенерго України 04.06.2007 року № 271/121, оскільки у разі порушення процедури відбору зразків, такі зразки не можуть застосовуватися для проведення випробувань, оскільки отримані значення показників якості не можуть розповсюджуватися на всю партію продукції, а виявлені відхилення від встановлених вимог стандартів не свідчать про те, що паливо є незаконно виготовленим або підробленим. Вказано на те, що при відборі зразків проб нафтопродуктів під час обшуків було допущено ряд порушень вказаних вимог. Крім того, зазначено проте, що згідно ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, а також витягу з кримінального провадження, в рамках якого було проведено обшук, жодної мови про дозвіл на вилучення дизельного пального не йшлося, в зв'язку з чим підстави для відбирання проб такого відсутні, як і відсутні правові підстави, на думку скаржника, для відбирання проб іншого пального.
Прокурор ОСОБА_5 та прокурор ОСОБА_6 проти задоволення скарги заперечували, вказуючи на те, що заявлені скаржником вимоги не можуть бути задоволенні в процесі досудового розслідування кримінального провадження, оскільки питання про допустимість доказів, отриманих в ході проведення обшуків, може бути вирішено при розгляді кримінального провадження в суді.
Слідчі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , дії яких оскаржуються, в судовому засіданні проти задоволення заявлених вимог скарги заперечували, надавши слідчому судді заперечення проти скарги в письмовому вигляді, обґрунтовані наступним.
Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 39 КПК України, керівник органу досудового розслідування уповноважений “визначати слідчого (слідчих), який здійснює досудове розслідування, визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих”.
На виконання даної норми, в рамках кримінального провадження № 32014170000000017 від 13.05.14 року, керівником органу досудового розслідування (СУ ФР Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів України у Полтавській області) 13.05.14 року створено групу слідчих, до складу якої увійшли слідчі, у тому числі, які на виконання ухвал Крюківського районного суду м. Кременчука, 20.05.14 проводили обшуки за адресами АЗС та нафтобази ТОВ “Кремінь-Нафта” та яким безпосередньо дано вказівки на проведення обшуків, а саме :
Вказано також на те, що в резолютивних частинах кожної з шести ухвал Крюківського районного суду м. Кременчука від 19.05.14 на проведення обшуків за адресами АЗС, офісних приміщень та нафтобази ТОВ “Кремінь нафта”, зазначено, що обшук надається з метою виявлення та вилучення незаконно виготовлених нафтопродуктів та компонентів виготовлення. Безпосередньо об'єктивна сторона кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України та предметом доказування даного кримінального провадження є : придбання з метою збуту, зберігання з метою збуту, транспортування з метою збуту та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів службовими особами ТОВ “Кремінь нафта”. Твердження скаржника, що підприємство не виготовляє ПММ та не має ніякого відношення до кримінального провадження, оскільки виготовлення не є предметом ч. 1 ст. 204 КК України спростовуються положеннями статті 215 Податкового Кодексу України, де визначено, що нафтопродукти є - підакцизними товарами. За наявною оперативною інформацією в рамках даного кримінального провадження встановлено, що саме на АЗС та нафтобазі ТОВ “Кремінь нафта” зберігаються та збуваються незаконно виготовлені підакцизні товари. З метою підтвердження чи спростування отриманої інформації, в ході слідчих дій, проведених 20.05.14, були також відібрані експериментальні зразки ПММ.
У зв'язку з викладеним, з метою повного і неупередженого досудового розслідування та на виконання ухвал слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука від 19.05.14, слідчими податкової міліції, в ході проведених обшуків 20.05.14, було виявлено саме підакцизні товари (нафтопродукти), які в ході обшуку та з метою проведення слідчих дій було вилучено.
На спростування твердження скаржника щодо проведення обшуку у підприємства, яке не вказано в ухвалі слідчого судді, слідчими вказано на те, що згідно ухвал про надання дозволу на проведення обшуків на АЗС, нафтобазі та офісних приміщень ТОВ “Кремінь нафта”. При цьому саме кримінальне провадження зареєстроване за фактом придбання з метою збуту, зберігання з метою збуту, транспортування з метою збуту та збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів службовими особами ТОВ “Кремінь нафта” (код ЄДРПОУ 37667061), про що також зазначено в витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань та описових частинах зазначених ухвал суду на проведення обшуку. По-друге, саме код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - є унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Присвоєння кодів ЄДРПОУ проводиться державними реєстраторами. Код ЄДРПОУ зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. Він є обов'язковим для використання в усіх видах звітних та облікових документів суб'єкта господарювання і зазначається на його печатках та штампах. У всіх документах - адміністративних, фінансових чи інших, де фігурує підприємство (організація), обов'язково вказується ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ.
Документи що були виявлені та вилучені під час обшуку мали саме позначення коду ЄДРПОУ - 37667061, який відповідає ТОВ “Кремінь нафта” та матеріалам кримінального провадження. Згідно реєстраційних документів ТОВ “Кремінь нафта”, фактична адреса останнього є : Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, 4, що також було зазначено в резолютивних частинах ухвал суду на проведення обшуків від 19.
В заперечення щодо доводів скаржника також зазначено про те, що відповідно до ч. 5 ст. 236 КПК України, виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи “обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитись в обсязі, необхідному досягнення мети обшуку”, відповідно до ч. 4 ст. 223 КПК України “Вимоги до проведення слідчих дій” (проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, …), у зв'язку з чим обшук тривав фактично 20.05.14 до 23.0514 (з перервами в нічну пору доби) на підставі ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука від 19.05.14.
Необхідність зупинення даної слідчої дії зумовлено недоцільністю проведення останньої в нічний час, значним виснаженням присутніх на протязі дня, великою кількістю документів та електронної інформації яку необхідно було проаналізувати, затягуванням часу слідчої дії присутніми зі сторони ТОВ “Кремінь Нафта”, а саме перешкоджанням в допуску до офісних приміщень, з видачею документів та ознайомленням з протоколом слідчої дії. Фактично проникнення до офісного приміщення, згідно ухвали слідчого судді відбувалося одноразово, а в подальшому дана слідча дія призупинялася, про що робилися відмітки в єдиному протоколі обшуку, але службові особи ТОВ “Кремінь Нафта”, кожен наступний день коли слідча дія повинна була відновитися, всіляко перешкоджали в допуску до опечатаного кабінету ТОВ “Кремінь Нафта” (де зберігалися на той час виявлені документи та речі). Окремий протокол на кожен день не складався, але для зручності складання на кожен день використовувалася перша сторінка бланку протоколу обшуку, але на початку кожного дня зазначалося що слідча дія відновлюється та обшук продовжується. Також в кінці кожного дня обшуку виявлені документи поміщалися в окремий кабінет, який у вечері кожного дня опечатувався та на початку слідчої дії дня наступного, перевірялося опечатування даного кабінету та слідча дія відновлювалася, про що також є наявні всі відмітки протоколу обшуку від 20.05.14 та продовженнях до останнього.
При проведенні обшуків на ТОВ “Кремінь нафта” адвокати підприємства надавши слідчому належно оформлені документи на допуск, відповідно до вимог ст. 50 КПК України, були допущені до участі в проведені обшуку про що безпосередньо зазначено в протоколі обшуку від 20.05.14. Будь-якого перешкоджання та втручання в адвокатську діяльність під час обшуку 23.05.14, за адресою офісних приміщень ТОВ “Кремінь нафта” не вчинялося.
Частиною 3 статті 236 КПК України зазначено, що слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.
Вказано також на те, що проведення даних слідчих дій в нічний час обумовлено необхідністю досягнення мети обшуку, у тому числі отриманого від в.о. директора ТОВ “Кремінь нафта” на адресу СУ ФР Кременчуцької ОДПІ листа за вих. №140520/2 від 20.05.14, з проханням після 22год. 00хв. перемістити вилучені нафтопродукти до нафтобази ТОВ “Кремінь нафта”.
В ході обшуків офісних приміщень ТОВ “Кремінь нафта”, документи які підлягали вилученню були прошиті в підшивки, пронумеровані та опечатані бирками з підписами понятих, слідчого та представників ТОВ “Кремінь нафта” таким чином, що дозволяє вільний доступ до роботи з документами, виключає факт підміни та проведення вільного доступу до огляду останніх. Дане вилучення обумовило необхідністю проведення слідчих дій з останніми, не допущення фактів перешкоджання нормальної діяльності підприємства та останні було оглянуто в же в найкоротший час.
Частиною 3 статті 236 КПК України зазначено, що слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку.
В рамках даного кримінального провадження статус жодного зі службових осіб та юристів за довіреностями ТОВ “Кремінь Нафта”, як юридичної особи не визначений, при проведені обшуку в даному кримінальному проваджені, письмове повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, будь-якій із вказаних осіб не вручено, а отже з урахуванням викладених обставин, останні не наділені повноваженнями для подачі клопотання про застосування технічних засобів фіксування кримінального провадження, у зв'язку з чим в протоколі обшуку було зазначено, що з метою збереження таємниці досудового розслідування було прийнято рішення про заборону застосування технічними засобів, але останні все одно ігнорували та порушували дану заборону. Працівникам податкової міліції, як учасникам слідчої дії, надавалися дозволи на спілкування стільниковим зв'язком, для забезпечення мети обшуку та безпеки працівників.
Враховуючи викладене, всі доводи незаконності дій слідчих під час обшуків 20.05.14 року за адресами АЗС, офісних приміщень та нафтобази ТОВ “Кремінь Нафта” викладені в даній скарзі слідчі, чиї дії оскаржуються, вважають хибними та передчасними, у зв'язку чим просили слідчого суддю відмовити в задоволенні останньої.
Слідчий суддя, вислухавши доводи учасників розгляду скарги, дослідивши представленні матеріали, якими сторони обгрунтовують свої позиції, матеріали скарги, приходить до наступних висновків.
Положеннями чинного КПК України встановлено порядок розгляду та випадки оскарження рішень, дії чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому розслідуванні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які зокрема полягають у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Як вбачається з вимог поданої на розгляд слідчого судді скарги, скаржник зокрема посилається на оскарження бездіяльності слідчих що полягає нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
При вирішенні питання щодо заявлених скаржником вимог, слідчий суддя виходить з наступного.
Так, слідчим суддею встановлено, що дану скаргу подано в рамках досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке 13.05.2014 року СВ ФР Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області внесено до ЄРДР за № 32014170090000017 за фактом здійснення службовими особами ТОВ “Кремінь нафта” (код ЄДРПОУ 37667061) в період з 1 січня 2013 року по теперішній час, придбання з метою збуту, зберігання з метою збуту, транспортування з метою збуту та збут незаконно виготовлених підакцизних товарів - бензину марки А-80, А-92, А-95 через мережу автозаправних станцій на території м. Кременчука та Кременчуцького району, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.
В рамках досудового розслідування вказаного кримінального провадження, ухвалами слідчого судді від 19.05.2014 року старшому слідчому другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у полтавській області ОСОБА_7 було надано дозвіл на проведення обшуку АЗС та нафтобази, а саме: будівель модульної автозаправочної станції ТОВ “Кремінь-Нафта”, розташованих за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проспект Полтавський, 2Б, будівель модульної автозаправочної станції ТОВ “Кремінь-Нафта”, розташованих за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 62; будівель модульної автозаправочної станції ТОВ “Кремінь-Нафта” розташованих за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Білецьківка, вул. Леніна, 2А; будівлі цілісного майнового комплексу та будівлі нафтобази, що розташовані за адресою м. Кременчук, проїзд Галузевий, 66; будівлі автозаправочної станції ТОВ “Кремінь Нафта” розташованої за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 8; офісних приміщень ТОВ “Кремінь Нафта”, розташованих за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 4.
Положеннями ч. 1 ст. 80 ЦК України встановлено визначення поняття юридична особа, відповідно до якого юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, а саме зареєстрована у відповідності до ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”
Як слідує з ухвал слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку та витягу з кримінального провадження № 32014170090000017, дозвіл на проведення обшуку було надано в приміщеннях АЗС та нафтобази “Кремінь нафта” (код ЄДРПОУ 37667061), де саме і було проведено обшуки, в зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку, що посилання скаржника на те, що ТОВ “Кремінь-нафта” та ТОВ “Кремінь нафта” є різними юридичними особами, в зв'язку з чим проведення обшуку на АЗС та нафтобазі ТОВ “Кремінь нафта” є неправомірними, слідчий суддя не бере до уваги, адже слідчими було проведено обшуки у приміщеннях юридичної особи з вказаним вище кодом ЄДРПОУ та за вказаними в ухвалах слідчого судді адресами.
Так, при розслідуванні кримінального провадження слідчий виконує дії та ухвалює рішення, передбачені або зумовлені кримінально-процесуальним законом. Процесуальні дії слідчого, незалежно від їх безпосереднього завдання, в сукупності спрямовані на всебічне, повне й об'єктивне розслідування кримінального провадження.
Відповідно до ст. 7 КПК України забезпечення права на захист є однією із засад кримінального провадження, яким повинні відповідати зміст і форма кримінального провадження.
Згідно п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України учасниками кримінального провадження є сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державну (екстрадицію), заявник, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, судовий розпорядник.
При цьому Згідно ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України щодо відповідальності юридичних осіб” внесено зміни до КК України, згідно яких Кодекс доповнено ст. 96-3, положеннями якої визначено підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру, де зазначено статті Особливої частини КК України, відповідно до яких визначено за вчинення яких злочинів, передбачених КК України до юридичних осіб може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, до переліку яких не входить ст. 204 КК України. При цьому також визначено, що підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є вчинення її уповноваженою особою, або за дорученням чи наказом, за змовою та в співучасті або іншим шляхом визначених в статті злочинів. При цьому під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.
Як слідує з п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Одночасно слідчий суддя, при вирішенні питання про законність подачі ТОВ “Кремінь Нафта” даної заяви виходить також з того, що суб'єктом злочину, передбаченого ст. 204 КК України є загальний суб'єкт, тобто фізична осудна особа, яка вчинила злочин, у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність. При цьому протиправні дії з підакцизними товарами, вчинені службовою особою з використанням службового становища, кваліфікуються за сукупністю злочинів, передбачених ст. 204 і 364 КК України.
Слідчим суддею встановлено, що в рамках даного кримінального провадження статус жодної зі службових осіб ТОВ “Кремінь-нафта”, як юридичної особи, не визначений, при цьому на час розгляду даної скарги, в даному кримінальному провадженні письмове повідомлення про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК України за описаним вище фактом будь-якій визначені фізичній особі не вручено, а отже з урахуванням викладених обставин ТОВ “Кремінь Нафта” у відповідності до вказаних положень КПК України не наділений повноваженнями для подачі даної скарги на розгляд слідчого судді.
Що стосується вимог скаржника щодо визнання обшуків недійсними, а доказів, отримані внаслідок проведення незаконного, на думку скаржника, обшуку приміщень ТОВ “Кремінь нафта” співробітниками слідчого управління фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області недопустимими, слідчий суддя виходить до наступного.
Статтею 307 КПК України визначено, які рішення слідчий суддя може прийняти за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, а саме за результатами розгляду таких скарг поставляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу . Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову в задоволенні скарги.
З урахуванням положень зазначеної вище статті, слідчий суддя в рамках розгляду даної скарги не уповноважений на прийняття такого рішення, як визнання обшуків недійсними.
Крім того, відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів чи обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Статтею 86 КПК України встановлено, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Одночасно положеннями ст. 89 КПК України встановлено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
Крім того, слідчий суддя, з урахуванням посилань заявника на порушення норм КПК України при проведенні обшуку приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьої цієї статті.
Відповідно до ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.
Так, ухвалами слідчого судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 19.05.2014 року старшому слідчому другого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Кременчуцької ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області ОСОБА_7 надано дозвіл на проведення обшуку: будівель модульної автозаправочної станції ТОВ “Кремінь-Нафта” розташованих за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проспект Полтавський, 2Б, будівель модульної автозаправочної станції ТОВ “Кремінь-Нафта” розташованих за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська, 62; будівель модульної автозаправочної станції ТОВ “Кремінь-Нафта” розташованих за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Білецьківка, вул. Леніна, 2А; будівлі цілісного майнового комплексу та будівлі нафтобази, що розташовані за адресою м. Кременчук, проїзд Галузевий, 66; будівлі автозаправочної станції ТОВ “Кремінь-Нафта” розташованої за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 8; офісних приміщень ТОВ “Кремінь-Нафта”, розташованих за адресою: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Галузевий, 4.
Як слідує з пояснень учасників судового розгляду заяви, обшук на підставі зазначених ухвал слідчого судді проводився слідчими СУ ФР Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, яких відповідно до постанови начальника СВ ФР Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів в Полтавській області ОСОБА_15 від 13.05.2014 року включено до складу слідчої групи з розслідування кримінального провадження №32014170090000017, а отже слідчий суддя приходить до висновку, що останніми на законних підставах проводився обшук згідно ухвал від 19.05.2014 року.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
З урахуванням зазначеного положення, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити скаржникові, що посилання останнього на відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України вирішується на стадії судового розгляду кримінального провадження, судом в нарадчій кімнаті при ухваленні рішення в справі, як зокрема і питання про належність, допустимість та достовірність доказів, отриманий під час досудового розслідування кримінального провадження, з урахуванням доводів учасників кримінального провадження, а звідси доводи скаржника щодо незаконності проведення обшуків АЗС та нафтобази ТОВ “Кремінь нафта” в зв'язку з тим, що Товариство не зберігає та не збуває незаконно виготовлені підакцизні товари не можуть бути задоволеними на час розгляду скарги, оскільки наявність події кримінального правопорушення, що підлягає доказування в провадженні, вирішується судом в нараді кімнаті при постановленні рішення в справі з урахуванням усіх доказів по справі в їх сукупності, які суд визнав належними, допустимими та достовірними для ухвалення рішення.
З таких же підстав, твердження скаржника на порушення слідчими порядку відбору зразків палива, що було вилучено під час проведення обшуків, а звідси недостовірність протоколів досліджень, та наявністю у Товариства висновків лабораторних досліджень, що були проведені на замовлення останнього та на підставі наданих ними зразків, відібраних під час проведення обшуків за присутності слідчих, слідчим суддею в рамках розгляду даної скарги не може бути встановлено, з тих же наведених вище підстав, оскільки висновок експерта є процесуальним джерелом доказів в кримінальному провадженні, належність та допустимість якого може бути визнано під час судового розгляду кримінального провадження.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи. Висновок експерта не є обов'язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
Крім того, на час розгляду скарги в органу досудового розслідування саме висновок експерта є відсутнім.
Всі посилання скаржника на порушення відбору зразків та недостовірність наданих протоколів досліджень не може бути встановлено на час розгляду слідчим суддею з підстав також того, що для такого рішення необхідні зокрема спеціальні знання та може бути встановлено зокрема експертом при проведенні експертного дослідження.
Крім того, слідчий суддя вважає необгрунтованими посилання скаржника на порушення правил проведення обшуку, оскільки, слідчими неодноразово зупинялася та відновлювалася дана слідча дія, оскільки положеннями чинного КПК України прямої заборони щодо зупинення такої слідчої дії, як проведення обшуку, не встановлено.
Що стосується проведення обшуку в час з 22 год. 00 хв. і до 06 год. 00 хв в порушення статті 223 КПК України, то слідчий суддя зазначає наступне.
Так, згідно з положеннями ч. 4 ст. 223 КПК України проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 години до 6 години) е допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.
Неможливість відкласти проведення слідчої (розшукової) дії до закінчення нічного часу визначається слідчим в кожному випадку окремо залежно від конкретних обставин кримінального провадження.
Так, як слідує з пояснень слідчих, необхідність зокрема проведення обшуку поза межами встановленого проміжку часу, було зумовлено зокрема необхідністю виконання листа за вих. №140520/2 від 20.05.14, з проханням після 22год. 00хв. перемістити вилучені нафтопродукти до нафтобази ТОВ “Кремінь нафта”, що надійшов від керівництва Товариства.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що наявність необхідності проведення такої слідчої дії, як обшук після 22 год. 00 хв. з урахуванням пояснень слідчого, можливо встановити в рамках судового розгляду кримінального провадження, з урахуванням всіх представлених суду доказів, що буде достатнім для встановлення необхідності проведення обшуку у зазначений час з урахуванням усіх обставин кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, з урахуванням пояснень та доводів учасників розгляду скарги, враховуючи надані ними матеріали в обгрунтування своїх позицій, повно та всебічно дослідивши обставини справи, приходить до висновку, що скарга в.о. генерального директора ОСОБА_13 на бездіяльність слідчих ВКР СУ ФР Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, що полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий зобов'язаний вчинити у визначений строк задоволенню не підлягає, оскільки скаржником порушено більшість питань, які вирішує суд при розгляді кримінального провадження в суді, та слідчий суддя з урахуванням положень чинного КПК України не уповноважений на прийняття таких рішень, крім того дану скаргу подано особою, якій згідно з вимогами ст. 303 КПК України такого права не надано, оскільки в рамках даного кримінального провадження статус жодної зі службових осіб ТОВ “Кремінь-нафта”, як юридичної особи, не визначений, при цьому на час розгляду даної скарги, в даному кримінальному провадженні письмове повідомлення про підозру у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК України за описаним вище фактом будь-якій визначені фізичній особі не вручено, а отже з урахуванням викладених обставин ТОВ “Кремінь Нафта” у відповідності до вказаних положень КПК України не наділений повноваженнями для подачі даної скарги, про що слідчим суддею вказано в описовій частині даної ухвали, а також за відсутністю обгрунтованих та правових підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309 КПК України, ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України щодо відповідальності юридичних осіб”, слідчий суддя, -
В задоволенні скарги ТОВ “Кремінь Нафта” в особі в.о. генерального директора ОСОБА_13 на бездіяльність слідчих ВКР СУ ФР Кременчуцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області, що полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий зобов'язаний вчинити у визначений строк - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Повний тексту ухвали слідчого судді проголошено 17.06.2014 року