Справа № 537/451/14-к
07.02.2014 року року слідчий суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю скаржника - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчук скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Крюківського ВМ КМВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_5 від 07.12.2013 року про закриття кримінального провадження № 12013180110001140,
30.01.2014 року до слідчого судді звернулась ОСОБА_3 зі скаргою, відповідно до якої просила слідчого суддю скасувати постанову слідчого СВ Крюківського ВМ КМВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12013180110001140 від 07 грудня 2013 року.
В обгрунтування поданої скарги зазначила про те, що 11.06.2013 року, вона знаходячись на території свого домоволодіння побачила, що на її городі ходить ОСОБА_6 , який побачивши її став імітувати, що буде проводити розподіл землі . На її зауваження відреагував вкрай агресивно та наніс їй удар штахетом по голові. Їй було надано медичну допомогу та доправлено в нейрохірургічне відділенні 3-ої міської лікарні, де вона проходила лікування з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забита рана теменної області голови справа. Працівники міліції їй повідомили, що порушили кримінальну справу, про те будь-яких слідчих дій не проводили. Вважає, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження що не відповідає фактичним обставинам, слідчим при винесенні постанови не було досліджено всіх обставин справи. Вказала, що слідчим безпідставно вказано про відсутність очевидців події кримінального правопорушення, так як вона вказувала останньому, що при нанесенні їй тілесних ушкоджень був присутній ОСОБА_7 , а також відсутні її пояснення про обставини отримання тілесних ушкоджень, в зв'язку з чим вона скористалася своїм правом на оскарження постанови слідчого та звернулася до слідчого судді.
В судовому засіданні скаржник подану скаргу та її мотиви підтримала в повному обсязі, з підстав у ній викладених.
Слідчий СВ Крюківського ВМ КМВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_4 проти задоволення скарги заперечував, вказуючи на правомірністю прийнятого ним рішення, надавши в підтвердження своїх доводів матеріали, зібрані в рамках розслідування даного кримінального провадження.
Слідчий суддя, вислухавши учасників розгляду скарги, дослідивши наявні матеріли поданої скарги, приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею достовірно встановлено, що постановою слідчого СВ Крюківського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області лейтенанта міліції ОСОБА_4 закрито кримінальне провадження № 12013180110001140, внесене до ЄРДР 12.06.2013 року за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Як слідує з мотивувальної частини вказаної постанови слідчим зазначено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12013180110001140 встановлено відсутність очевидців події, викладеної ОСОБА_3 в своїй заяві. А також встановлено, що мала місце взаємна бійка, в ході якої ОСОБА_6 та ОСОБА_3 спричинили один одному тілесні ушкодження, а тому слідчий прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_6 відсутні ознаки складу кримінального правопорушення, як наслідок чого кримінальне провадження було закрито.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Як слідує з положень ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Відповідно ч. 1 ст. 125 КК України відповідальність настає за умисне легке тілесне ушкодження. Об'єктом злочину є здоров'я особи. З об'єктивної сторони злочин характеризується вчиненням легких тілесних ушкоджень, що не спричинило таких наслідків, як короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності. Таким тілесним ушкодженням є ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів. При цьому для кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 КК України, а саме для визначення відсотка втрати працездатності проводиться судово-медична експертиза, з урахуванням нормативно визначених МОЗ критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках. При цьому злочин вважається закінченим з моменту заподіяння фізичної шкоди у виді наслідків, що передбачені ч. 1 ст. 125 КК України. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. Суб'єктом злочину є осудна особа, що досягла 16-річного віку.
Згідно ч. 1 ст. 101 КПК України - висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею, чи судом,що доручив проведення експертизи.
Як слідує, з наданого скаржницею додаткового висновку експерта № 926 від 30.07.2013 року при судово-медичній експертизі у гр-ки ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку і шкіряною раною на голові. Вказані тілесні ушкодження утворилися від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею контактування, можливо в результаті удару дерев'яною дошкою у вказаний період часу, про що свідчить їх локалізація і дані медичної документації, та за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
При цьому, слідчий посилається у своїй постанові на те, що мала місце взаємна бійка, в ході якої гр. ОСОБА_6 також отримав тілесні ушкодження, при цьому посилаючись на карту виїзду ШМД № 26652 від 11.06.2013 року, відповідно до якої останньому було постановлено попередній діагноз ЗЧМТ, струс головного мозку, що на думку слідчого судді не є належним доказом наявності в ОСОБА_6 таких тілесних ушкоджень, адже їх виявлення та діагноз хворому можливо поставити при повному обстеженні в медичній установі. При цьому ОСОБА_6 відмовився від госпіталізації та від проходження судово-медичної експертизи.
Крім того, слідчим в судовому засіданні з розгляду скарги не представлено доказів того, що ним в рамках розслідування кримінального провадження № 12013180110001140, було виконано всіх необхідні процесуальні дії, направлені на встановлення додаткових очевидців події, повного та всебічного встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, в зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку, що постанову про закриття кримінального провадження слідчим винесено передчасно, без наявності для того законних та обгрунтованих підстав, адже винесена слідчим постанова про закриття кримінального провадження грунтується тільки на показах ОСОБА_6 та не підтверджена іншими доказами з посиланням на такі, що не може бути достатньою підставою для такого рішення, при цьому слідчим при винесенні постанови не враховано покази свідка ОСОБА_7 , який був допитаний в рамках досудового розслідування кримінального провадження.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що подана гр. ОСОБА_3 скарга є законною та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 303, 304,307 КПК, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Крюківського ВМ КМВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_5 від 07.12.2013 року про закриття кримінального провадження № 12013180110001140 - задовольнити.
Постанову слідчого СВ Крюківського ВМ КМВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12013180110001140 від 07 грудня 2013 року - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1