Справа № 537/607/14-к
10.02.2014 року слідчий суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю скаржника - ОСОБА_3 , представника скаржника - адвоката ОСОБА_4 , слідчого - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчук скаргу ОСОБА_3 на постанову від 03.10.2013 року про закриття кримінального провадження № 12013180110000945,
До слідчого судді звернувся ОСОБА_3 зі скаргою, відповідно до вимог якої просив поновити йому строк на оскарження постанови про закриття кримінального провадження від 03.10.2013 року, оскільки він пропустив його з поважних причин та скасувати постанову про закриття кримінального провадження, винесену 03.10.2013 року слідчим СВ Кременчуцького ВМ КМВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_5 по матеріалам досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12013180110000945 від 10 травня 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України по факту спричинення йому тілесних ушкоджень.
В обгрунтування поданої скарги, скаржником зазначено про те. що 09.05.2013 року гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спричинили йому тілесні ушкодження. В цей же день він звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою. За ознаками ч. 1 ст. 125 КК України по факту спричинення йому тілесних ушкоджень слідчим СВ Крюківського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_5 було внесено матеріали досудового розслідування до ЄРДР за № 12013180110000945. Після відкриття кримінального провадження його лише один раз допитував дільничний інспектор, якому він передав копії медичних документів. У липні 2013 року він звернувся за юридичною допомогою до адвоката та повідомив йому, що кримінальне провадження відкрито та його буде викликати слідчий. 03.10.2013 року адвокатом було направлено слідчому запит про хід досудового розслідування кримінального провадження, на який листом начальника Крюківського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області було повідомлено, що кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Адвокат повторно звернувся до ВМ з проханням направити йому повний текст постанови про закриття кримінального провадження. 18.12.2013 року з супровідним листом вказана постанова від 03.10.2013 року була направлена адвокату, яку він отримав 15.01.2014 року та намагався знайти його, як потерпілого в кримінальному провадженні, для того щоб її передати. Тільки 30.01.2014 року адвокатом було передано йому копію постанови про закриття кримінального провадження. Отримавши постанову та ознайомившись з нею, він скористався своїм правом на оскарження, так як не згоден з викладеними в ній слідчим фактами, так як слідчим він не викликався для проведення будь-яки слідчих дій, висновки слідчого про те, що нібито він отримав тілесні пошкодження при падінні, так як перебував у стані алкогольного сп'яніння не відповідають дійсності та підтверджуються відповідною медичною документацією.
В судовому засіданні скаржник подану скаргу та її мотиви підтримав в повному обсязі, з підстав у ній викладених.
Слідчий СВ Крюківського ВМ КМВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_5 проти задоволення скарги заперечував, вказуючи на правомірністю прийнятого ним рішення.
Слідчий суддя, вислухавши учасників розгляду скарги, дослідивши наявні матеріли поданої скарги, матеріали представленого слідчим кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Як слідує з положень ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Слідчим суддею достовірно встановлено, що постановою слідчого СВ Крюківського РВ КМУ УМВС України в Полтавській області лейтенанта міліції ОСОБА_5 кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013180110000945 від 10.05.2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 закрито у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Як слідує з мотивувальної частини вказаної постанови слідчим вказано, що під час досудового розслідування потерпілим ОСОБА_3 не було надано відповідної документації щодо проходження лікування у медичному закладі з даного приводу, останній не пройшов судово-медичну експертизу, а відтак не виявилося можливим встановити ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень, в зв'язку з чим слідчий прийшов до висновку про відсутність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, таких як умисного заподіяння таких ушкоджень встановлено не було.
Крім того, слідчий посилається на пояснення ОСОБА_6 , який у своїх свідченнях показав, що 09.05.2013 року він знаходився у свого товариша ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 та близько 14 год. 00 хв. до матері ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_10 та почав висловлюватися грубою брутальною лайкою. Після чого вони з ОСОБА_8 дійсно вийшли на вулицю, щоб поговорити з ОСОБА_11 та в той час побачили, як до них біг ОСОБА_10 , але перечепився, впав та вдарився у паркан. ОСОБА_8 намагався його підняти, але ОСОБА_11 знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно ч. 1 ст. 125 КК України відповідальність настає за умисне легке тілесне ушкодження. Об'єктом злочину є здоров'я особи. З об'єктивної сторони злочин характеризується вчиненням легких тілесних ушкоджень, що не спричинило таких наслідків, як короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності. Таким тілесним ушкодженням є ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів. При цьому для кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 КК України, а саме для визначення відсотка втрати працездатності проводиться судово-медична експертиза, з урахуванням нормативно визначених МОЗ критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках. При цьому злочин вважається закінченим з моменту заподіяння фізичної шкоди у виді наслідків, що передбачені ч. 1 ст. 125 КК України. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. Суб'єктом злочину є осудна особа, що досягла 16-річного віку.
Згідно ч. 1 ст. 101 КПК України - висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею, чи судом,що доручив проведення експертизи.
Крім того, ч. 2 ст. 242 КПК України встановлено, що слідчий, або прокурор зобов'язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.
При цьому, з урахуванням чинного КПК України, яким визначено права потерпілого в кримінальному провадження, посилання слідчого на те, що потерпілий ОСОБА_10 не пройшов судово-медичну експертизу, не можуть бути підставою для закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, адже доказів того, що слідчим у відповідності до вимог чинного КПК України було призначено судово-медичну експертизу в рамках даного кримінального провадження для визначення ступеня тяжкості завданого гр. ОСОБА_3 тілесних ушкоджень слідчому судді не представлено.
Одночасно гр. ОСОБА_3 , який є потерпілим у даному кримінальному провадженні у відповідності до КПК України та Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, не наділений правом самостійного звернення до експерта та отримання висновку такого. Видача документа на руки обстеженому допустима лише за письмовим дозволом слідчо-судових органів.
Крім того, слідчим в судовому засіданні з розгляду скарги не представлено доказів того, що ним в рамках розслідування кримінального провадження № 120131801100000945, було виконано всіх необхідні процесуальні дії, направлені на встановлення додаткових очевидців події, перебування потерпілого в момент заподіяння останньому тілесних ушкоджень в стані алкогольного сп'яніння, повного та всебічного встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, в зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку, що постанову про закриття кримінального провадження слідчим винесено передчасно, без наявності для того законних та обгрунтованих підстав, адже винесена слідчим постанова ґрунтується тільки на показах гр. ОСОБА_6 , що не може бути достатньою підставою для такого рішення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що подана гр. ОСОБА_3 скарга є законною та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 303, 304,307 КПК, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на постанову від 03.10.2013 року про закриття кримінального провадження № 12013180110000945 - задовольнити.
Постанову слідчого СВ Крюківського ВМ КМВ УМВС України в Полтавській області ОСОБА_5 від 03.10.2013 року про закриття кримінального провадження № 12013180110000945, відомості про яке внесено до ЄРДР 10.05.2013 року за фактом спричинення гр. ОСОБА_3 тілесних ушкоджень з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 125 КК України - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1