Справа № 163/728/16-к
Провадження № 1-кп/163/34/16
5 травня 2016 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Любомль кримінальне провадження № 12015030150000461 від 23.11.2015 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня-спеціальна, вантажника ТзОВ «Надія» м. Любомль, неодруженого, військовозобов'язаного, не судимого у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 119, ч.1 ст. 122, ч.4 ст.296 КК України, -
ОСОБА_5 21.11.2015, близько 24 години 00 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у громадському місці в приміщенні сільського будинку культури с. Запілля Любомльського району, на вул. Мічуріна, 81, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю в присутності сторонніх осіб, ігноруючи елементарні правила поведінки і добропристойності, грубо порушуючи громадський порядок з метою нанесення тілесних ушкоджень, маючи при собі заздалегідь заготовлений предмет для нанесення тілесних ушкоджень - саморобну спортивну біту, безпричинно, умисно наніс вказаною бітою один удар у ділянку лівого стегна неповнолітньому ОСОБА_9 , спричинивши фізичний біль та один удар кулаком в обличчя останнього, в результаті чого, заподіяв тілесні ушкодження у вигляді рани слизової оболонки правої щоки, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я та наніс один удар бітою в ділянку правої ноги та один удар кулаком в ділянку грудної клітки ОСОБА_10 , спричинивши останньому фізичний біль.
ОСОБА_5 , продовжуючи свої хуліганські дії, біля приміщення сільського будинку культури в с. Запілля викликав з автомобіля для розмови ОСОБА_8 , діючи з особливою зухвалістю, умисно, безпричинно, бітою наніс однин удар в ліве стегно та ліву бокову поверхню грудної клітки останньому, чим спричинив легкі тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій боковій поверхні грудної клітки в середній третині та на задньо-зовнішній поверхні лівого стегна у верхній третині.
ОСОБА_5 , продовжуючи діяти з особливою зухвалістю, з метою самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, не реагуючи на зауваження громадянки ОСОБА_11 , яка намагалась припинити хуліганські дії та вимагала викинути біту, наздогнав потерпілого ОСОБА_7 й умисно, безпричинно, наніс останньому один удар бітою в ділянку правої ноги, спричинивши при цьому фізичний біль від чого останній впав на землю, а ОСОБА_5 бітою наніс ОСОБА_7 близько 4-х ударів у ліву бокову поверхню грудної клітки, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді синця на лівій боковій поверхні грудної клітки в проекції 7-8 ребер по середньо - пахвовій лінії, перелому VII-VIII ребер зліва без зміщення відламків, які у своїй сукупності відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Під час вчинення вищеописаних дій, 21.11.2015, близько 24 годин, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись біля сільського будинку культури с. Запілля, використовуючи саморобну спортивну біту, під час замаху, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, з необережності наніс один удар бітою в голову, а саме: в лобно-тім'яно-скроневу ділянку зліва, ОСОБА_12 , який стояв збоку ОСОБА_5 , чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: вдавлений перелом кісток склепіння та основи черепу зліва, гостру лівобічну епідуральну гематому, крововилив під м'які мозкові оболонки з ділянками забою головного мозку в лівій лобно-тім'яно-скроневій ділянці, крововилив в м'які покрови голови лобно-тім'яно-скроневій ділянці зліва від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 о 20 годині 45 хвилин ОСОБА_12 помер у реанімаційному відділенні ТМО Любомльського та Шацького районів.
21.11.2015 року, близько 24 години 00 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля сільського будинку культури с. Запілля під час вчинення вищеописаних хуліганських дій, використовуючи саморобну спортивну біту, умисно наніс потерпілому ОСОБА_7 близько 4-х ударів у ліву бокову поверхню грудної клітки, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді синця на лівій боковій поверхні грудної клітки в проекції 7-8 ребер по середньо - пахвовій лінії, перелому VII-VIII ребер зліва без зміщення відламків, які у своїй сукупності відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 119, ч.1 ст. 122, ч. 4 ст.296 КК України визнав повністю та дав показання, що у нього раніше в барі «Надія» в м. Любомль був конфлікт під час весілля з хлопцями із села Запілля. 21.11.2015 перед поїздкою в Республіку Білорусь він взяв із собою дерев'яну біту оскільки він, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , та ОСОБА_12 , які їхали разом з ним, домовились, що заїдуть в с. Пулемець на дискотеку, де може бути бійка. Повернувшись в Україну, поїхали в с. Пулемець, Шацького району, де вживали спиртні напої, після чого, близько поїхали в бар, що знаходиться в с. Куснище, Любомльського району, де продовжили вживати спиртне. Близько 23 години виїхали в м. Любомль, по дорозі до вказаного населеного пункту хтось із присутніх в автомобілі запропонував поїхати в с. Запілля, Любомльського району Волинської області. Вони поїхали до будинку культури с. Запілля Любомльського району. Прибувши на місце, він взяв в руки біту та попросив ОСОБА_13 і ОСОБА_12 піти з разом з ним для захисту у випадку побиття жителями села, на що останні погодились. Вони пішли разом до приміщення будинку культури, де він наніс ОСОБА_9 та ОСОБА_10 по одному удару бітою в ногу та по одному удару рукою в обличчя ОСОБА_9 та в грудну клітку ОСОБА_10 , які сиділи за столом в приміщенні. Після цього, вони вийшли з приміщення будинку культури та підійшли до автомобіля, який стояв біля будинку культури. ОСОБА_13 викликав з автомобіля ОСОБА_8 , а він вдарив останнього по ногах бітою від чого ОСОБА_8 впав, він ще вдарив ОСОБА_8 бітою в груди. Після цього, з автомобіля вийшов ОСОБА_7 і схопив його за куртку, він наніс ОСОБА_7 по одному удару в ногу та по ребрах. ОСОБА_7 забрав біту в нього та викинув її у сторону. Далі він почав втікати від ОСОБА_7 , втікаючи, він оббіг навколо ОСОБА_14 , а ОСОБА_7 , зупинився біля останнього і ОСОБА_14 , металевим предметом наніс ОСОБА_7 два удари по ребрах. Після цього бійка закінчилась і він, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 поїхали із с. Запілля. Під час бійки він не бачив, щоб бітою крім нього хтось наносив удари. Моменту удару в голову ОСОБА_12 , він не бачив та не відчув.
Крім визнання своєї вини за фактичними обставинами, винуватість ОСОБА_5 також стверджена дослідженими в справі доказами.
Так, свідок ОСОБА_13 , дав показання, що 21.11.2015 року він, ОСОБА_12 , ОСОБА_14 з метою поїздки в Республіку Білорусь в другій половині дня заїхали за ОСОБА_5 , за місцем проживання останнього, де того забрали. ОСОБА_5 взяв із собою дерев'яну біту і сказав, що після перетину кордону заїдуть в с. Пулемець на дискотеку, де може бути бійка. Повернувшись в Україну, поїхали в с. Пулемець Шацького району, де вживали спиртні напої, після чого, поїхали в бар, що знаходиться в с. Куснище, Любомльського району, де продовжили вживати спиртне. Близько 23 години виїхали в м. Любомль. По дорозі ОСОБА_5 , запропонував поїхати в с. Запілля, Любомльського району, для з'ясування відносин із жителями вказаного села з якими в останнього був конфлікт. Після цього, вони поїхали до будинку культури с. Запілля. Прибувши на місце, ОСОБА_5 взяв в руки біту та попросив його та ОСОБА_12 піти з разом для захисту у випадку побиття жителями села, на що останні погодились. ОСОБА_5 разом із ними пішов до приміщення будинку культури, де нічого не пояснюючи, наніс декілька ударів бітою та кулаком по тілу двом особам, які сиділи за столом в приміщенні. Після цього, вони та ОСОБА_5 вийшли з приміщення будинку культури та підійшли до автомобіля, який стояв біля будинку культури. ОСОБА_5 викликав з автомобіля ОСОБА_8 та вдарив останнього по ногах від чого ОСОБА_8 впав. Потім його вдарили в груди, від чого він ( ОСОБА_13 ) впав. Підвівшись - побачив, що ОСОБА_5 втікає від жителя с. Запілля, а ОСОБА_12 піднімався із землі, ОСОБА_12 взяв у руки біту і викинув її. Після цього, ОСОБА_14 вийшов з автомобіля та крикнув, щоб всі сідали в автомобіль. В подальшому він, ОСОБА_12 , ОСОБА_5 та ОСОБА_14 поїхали автомобілем до знайомого ОСОБА_15 в м. Любомль. По дорозі ОСОБА_12 говорив, що останнього бітою в голову випадково вдарив ОСОБА_5 , а останній підтверджував цей факт і казав, що це трапилось випадково. Забравши ОСОБА_15 з дому вони, поїхали додому до ОСОБА_16 , де розповіли про конфлікт з жителями с. Запілля. В подальшому вони поїхали пити каву до бару «Надія», що в м. Любомль, після чого, ОСОБА_12 відвіз всіх додому. На наступний день він ОСОБА_14 та ОСОБА_5 виявили ОСОБА_12 непритомним за місцем проживання, викликали швидку медичну допомогу і останнього госпіталізували.
Свідок ОСОБА_14 дав аналогічні показання та крім того повідомив, через декілька хвилин що після того як ОСОБА_5 та ОСОБА_13 та ОСОБА_12 пішли в приміщення будинку культури, він почув крики, вийшов з автомобіля та побачив біля будинку культури ОСОБА_12 , який тримався рукою за ліву частину голови, підійшов до останнього і ОСОБА_12 повідомив, що останнього ненавмисно вдарив бітою ОСОБА_5 . Він пішов з ОСОБА_12 до автомобіля та крикнув, щоб всі сідали в автомобіль. В подальшому він, ОСОБА_12 , ОСОБА_5 та ОСОБА_13 поїхали автомобілем до знайомого ОСОБА_15 в м. Любомль. По дорозі в місто ОСОБА_12 говорив, що останнього випадково вдарив ОСОБА_5 , а ОСОБА_5 підтверджував цей факт і казав, що це трапилось ненавмисно. Забравши ОСОБА_15 з дому, вони поїхали до ОСОБА_16 , де розповіли про конфлікт з жителями с. Запілля. Після цього вони поїхали пити каву до бару «Надія», в м. Любомль, після чого, ОСОБА_12 відвіз всіх додому. Наступного дня зранку він, ОСОБА_13 та ОСОБА_5 виявили ОСОБА_12 непритомним за місцем проживання, після чого, викликали швидку медичну допомогу і останнього госпіталізували.
Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дали показання, що 21.11.2015 року вони знаходились в приміщенні сільського будинку культури с. Запілля. Близько 24 години до будинку культури зайшов ОСОБА_5 з бітою в руці та ще близько двох незнайомих осіб. ОСОБА_5 нічого не пояснивши, безпричинно наніс бітою один удар в ділянку лівого стегна ОСОБА_9 , від чого останній відчув фізичний біль та один удар кулаком в обличчя ОСОБА_9 . Після цього, ОСОБА_5 наніс один удар бітою в ділянку правої ноги та один удар кулаком в ділянку грудної клітки свідку ОСОБА_10 від чого останній відчув фізичний біль. Вказані свідки також дали показання, що раніше були знайомі із ОСОБА_5 , однак конфліктів чи неприязних відносин з ним не мали.
Потерпілий ОСОБА_8 дав показання, що 21.11.2015 року він разом із ОСОБА_7 знаходився в автомобілі біля сільського будинку культури с. Запілля. Близько 24 години в скло автомобіля постукала невідома особа, яка викликала на розмову. Вийшовши з автомобіля особа, що стояла перед ним з бітою в руках, почала говорити про конфлікт на весіллі в м. Любомль та нанесла один удар бітою в ліве стегно та ще один удар по ребрах з лівої сторони. Під час нанесення ударів він зловив біту рукою і в той момент хтось вдарив його в голову від чого він втратив свідомість.
Потерпілий ОСОБА_7 дав показання, що 21.11.2015 року він разом із ОСОБА_8 знаходився в автомобілі біля сільського будинку культури с. Запілля. Близько 24 години в скло автомобіля постукала невідома особа і ОСОБА_8 вийшов з автомобіля. Він також вийшов з автомобіля і побачив, що ОСОБА_8 лежить на землі, а перед ним стоїть особа з битою в руці, яка повідомила, що приїхала, щоб віддати за весілля, на що останній повідомив, що ні на якому весіллі він не був. Після цього він сказав особі з битою, щоб вона викинула біту. В подальшому ця особа почала втікати від нього. Під час того, як він наздоганяв особу, що була з бітою його хтось наздогнав з-заду, вдарив по ногах, від чого він впав ця особа нанесла декілька йому ударів в грудну клітку.
Свідок ОСОБА_11 дала показання, що 21.11.2015 року близько 24 години біля будинку культури с. Запілля почула крики та біля входу в будинок культури побачила ОСОБА_8 , який лежав на землі та ОСОБА_5 , який тримав у руках біту і біг за ОСОБА_7 . Вона вимагала ОСОБА_5 припинити бійку та викинути біту. Після цього, вона пішла в приміщення будинку культури, де побачила свого сина ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які повідомили, що їх побив ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_15 дав показання, що 22.11.2015 року до нього додому приїхав ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_5 . Після цього, він з вказаними особами поїхав до ОСОБА_16 додому. По дорозі хлопці повідомили по конфлікт з жителями с. Запілля. Приїхавши до ОСОБА_16 , ОСОБА_5 розповідав про бійку в с. Запілля та повідомив, що випадково вдарив ОСОБА_12 по голові, а останній це підтверджував і казав, що йому сильно болить голова. В подальшому він, ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_5 поїхали до бару «Надія», що в м. Любомль. Після цього, ОСОБА_12 повідвозив всіх додому. 22.11.2015 року йому стало відомо, що ОСОБА_12 перебуває в комі.
Свідок ОСОБА_16 дав показання, що 22.11.2015 до нього додому приїхав ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 та ОСОБА_5 приїхавши до нього додому ОСОБА_5 розповідав про бійку в с. Запілля та повідомив, що випадково вдарив ОСОБА_12 по голові, останній це підтверджував і казав, що йому сильно болить голова.
Свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 дали показання, що під час того, як ОСОБА_12 знаходився в лікарні, ОСОБА_5 , казав, що ненавмисно вдарив ОСОБА_12 в голову 21.11.2015 року під час бійки з жителями с. Запілля, Любомльського району.
Потерпіла ОСОБА_6 дала показання, що коли її син ОСОБА_12 знаходився в лікарні, ОСОБА_5 говорив їй, що він випадково вдарив її сина в голову бітою 21.11.2015 року під час бійки з жителями с. Запілля та просив вибачення за вчинене. Просить призначити покарання лише позбавлення волі.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 76 від 26.11.2015 при судово-медичному обстеженні трупа ОСОБА_12 , виявлено закрито черепно-мозкову травму: вдавлений перелом кісток склепіння та основи черепу зліва, гостра лівобічна епідуральна гематома, крововилив під м'які мозкові оболонки з ділянками забою головного мозку в лівій лобно-тім'яно-скроневій ділянці, крововилив в м'які покрови голови лобно-тім'яно-скроневій ділянці зліва, які утворились від дії тупих предметів, не виключена можливість внаслідок нанесення ударів дерев'яною палицею, зовні схожою на спортивну біту зі значною силою в анатомічну ділянку тіла - голову де знаходиться важливо-життєвий орган - головний мозок, враховуючи їх характер можливо за 3-4 доби до часу його смерті і знаходяться в прямому причинному зв'язку з наступом його смерті і стосовно живих осіб відносяться до тяжких тілесній ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх заподіяння. Вищевказані тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв'язку з наступом його смерті. Причиною смерті ОСОБА_12 стала закрита черепно-мозкова травма з переломом кісток склепіння та основи черепу зліва, з утворенням гострої лівобічної епідуральної гематоми, крововиливом під м'які мозкові оболонки з ділянками забою головного мозку, яка ускладнилась венозним повнокрів'ям внутрішніх органів, набряком головного мозку та легень.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 144 від 26.11.2015 року на тілі ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді рани слизової оболонки правої щоки утворилась від дії тупих предметів і відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочаснім розладом здоров'я.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 143 від 15.01.2016 на тілі ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синця на лівій боковій поверхні грудної клітки в проекції 7-8 ребер по середньо - пахвовій лінії, перелому VII-VIII ребер зліва без зміщення відламків, які могли утворитись від дії тупих предметів та у своїй сукупності відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 142 від 15.01.2016 на тілі ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців на лівій боковій поверхні грудної клітки в середній третині та на задньо-зовнішній поверхні лівого стегна у верхній третині, які утворились від дії тупих предметів і відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Проаналізувавши досліджені в справі докази, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена повністю.
Хоча самого удару, нанесеного бітою ОСОБА_5 ОСОБА_12 в голову, обвинувачений, потерпілі та свідки не бачили, однак в судовому засіданні достовірно встановлено, що удари бітою наносив лише ОСОБА_5 , а тому суд приходить до висновку, що вказаного удару не могла нанести інша особа. Крім того, приведеними показаннями свідків достовірно встановлено, що саме ОСОБА_5 наніс вказаний удар ОСОБА_12 .
Органом досудового слідства дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 119, ч.1 ст. 122, ч.4 ст.296 КК України.
Отже, своїми необережними протиправними діями, які виразились у вбивстві ОСОБА_12 , вчиненому через необережність, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 119 КК України.
Своїми умисними протиправними діями, які виразились в заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 Кримінального кодексу України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я потерпілого ОСОБА_7 , ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України.
Своїми умисними протиправними діями, які виразились у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненими із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_5 , вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких є тяжким, а інші середньої тяжкості, особу винного, а саме, що він є особою молодого віку, його позитивні характеристики з місця проживання та роботи .
До обставин, що пом'якшують його покарання, суд відносить його щире каяття, те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, частково відшкодував завдану матеріальну шкоду.
Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , є вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що покарання ОСОБА_5 слід призначити в межах законів за якими він притягується до кримінальної відповідальності за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України, застосувавши принцип поглинання менш сурового покарання більш суворим, у виді позбавлення волі, підстав для звільнення його від покарання немає.
Потерпілою ОСОБА_6 заявлений цивільний позов до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 36 034 грн. та моральної в сумі 100 000 грн.
Вимоги про стягнення матеріальної шкоди обґрунтовані тим, що ОСОБА_12 внаслідок вчинення ОСОБА_5 злочину перебував на стаціонарному лікуванні у Територіальному медичному об'єднанні Любомльського і Шацького районів і на його лікування було затрачено 2621,26 грн., витрати на поховання та поминальний обід становлять 12 113 грн., витрати на виготовлення надгробного пам'ятника - 21300 грн, а всього 36034 грн.
Вимоги про стягнення моральної шкоди обґрунтовані тим, що смерті сина для неї є непоправною втратою, великим горем. Вона зазнала важких переживань, душевних страждань, порушився нормальний ритм її життя.
В судовому засіданні позивач позов про стягнення матеріальної шкоди підтримала частково просить врахувати добровільно відшкодовану відповідачем матеріальну шкоду. Позов в частині стягнення моральної шкоди підтримала повністю.
Відповідач ОСОБА_5 позов в частині стягнення матеріальної шкоди визнав повністю, в частині стягнення моральної шкоди просить зменшити, однак мотивів і доказів для зменшення моральної шкоди суду не подав.
Відповідно до ч.2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно - небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.1166,1167ЦКУ майнова, моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями, бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ст.1168 ЦКУ моральна шкода, завдана смертю фізичної особи,відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до ст. 1201 ЦКУ особа яка завдала шкоди смертю потерпілого зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Понесені позивачем матеріальні витрати на лікування ОСОБА_12 в сумі 2621,26 грн. стверджені випискою ТМО та товарними чеками, витрати на поховання та поминальний обід становлять 12 113 грн., що стверджено рахунками № 19,20 від 26.11.2015р, квитанцією № 786 від 27.11.2015р., витрати на виготовлення надгробного пам'ятника - 21300 грн. стверджені накладною № 431 на загальну суму 36 034 грн. Як вбачається з квитанції Укрпошти відповідач відшкодував позивачу 5000 та згідно чеків відшкодував витрати в сумі 1736,58 грн., а тому стягненню підлягає матеріальна шкода в сумі 29 298 грн. 58 коп.
Позовну вимогу про стягнення моральної шкоди слід задовольнити частково оскільки хоча смерть сина молодого віку для позивача є непоправною втратою, великим горем, вона зазнала важких переживань, душевних страждань, порушився нормальний ритм її життя, однак відповідач вчинив злочин з необережності, є особою молодого віку, працює вантажником і його заробіток є порівняно невеликим, а тому слід стягнути моральну шкоду в сумі 50 000 грн.
Питання про речові докази, які не мають цінності, необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи холодної зброї слід стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави.
Запобіжний захід обвинуваченому до набранням вироку законної сили слід залишити попередній -особисте зобов'язання, оскільки він умов вказаного запобіжного заходу як під час досудового слідства, так і під час судового розгляду кримінального провадження він не порушував.
Керуючись ст.ст.373, 374, КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 119, ч.1 ст. 122, ч.4 ст.296 КК України та призначити йому покарання:
-за ч. 1 ст. 119 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
-за ч. 1 ст. 122 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;
-за ч. 4 ст. 296 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_5 визначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набранням вироку законної сили залишити особисте зобов'язання.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з часу приведення вироку до виконання.
Речові докази: дерев'яну біту та спортивну шапку синього кольору - знищити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 29 298 (двадцять дев'ять тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 58 коп. матеріальної та 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави 245 (двісті сорок п'ять) грн. 52 коп. за проведення судової експертизи холодної зброї.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів із дня його проголошення через Любомльський районний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий : суддя ОСОБА_1