Справа № 161/18465/15-к
Провадження № 1-кп/161/41/16
м. Луцьк 06 травня 2016 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12015030010002223 від 29 липня 2015 року, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, студента Національного університету фізичного виховання та спорту України, не одруженого, задовільним станом здоров'я, зареєстрованим місцем проживання та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187 КК України,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілих ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження,-
Біля 23-тьої години 55-ть хвилин, 15 березня 2015 року, в м.Луцьк Волинської області, ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу ЗОШ № 21, що по вул. Кравчука, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_9 (засудженим за даний злочин 18 серпня 2015 року), з корисливих мотивів, вчинили напад з метою заволодіння чужим майном на потерпілого ОСОБА_5 , з погрозою застосуванням насильства, небезпечного для його життя і здоров'я, що виразилось в зупинці ОСОБА_9 потерпілого та утриманні обома руками за праву руку та знаходженні ОСОБА_9 за спиною потерпілого для унеможливлення його втечі, а ОСОБА_3 приставивши до голови потерпілого ОСОБА_5 предмет схожий на пістолет, який як особа, що зазнав нападу, сприйняв реальну загрозу його життю та здоров'ю, та подолавши ОСОБА_3 таким чином волю потерпілого до опору, пред'явив вимогу про передачу потерпілим цінних речей, внаслідок чого заволоділи чужим майном потерпілого, а саме: мобільним телефоном марки “Nокіа Х2-00” IМЕІ: НОМЕР_1 вартістю 171 гривень, з сім - карткою оператора мобільного зв'язку “Life” та грошовими коштами в сумі 29 грн., а всього майном на загальну суму 200 гривень, заподіявши ОСОБА_5 майнову шкоду на зазначену суму.
Окрім того, біля 00 годин 30-ть хвилин, 28 березня 2015 року, в м.Луцьк Волинської області, ОСОБА_3 , будучи особою, яка раніше вчинила розбій, перебуваючи на мості через річку “Сапалаївка”, що по проспекті Відродження, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_9 (засудженим за даний злочин 18 серпня 2015 року), з корисливих мотивів, вчинили напад з метою заволодіння чужим майном на потерпілого ОСОБА_7 , з погрозою застосуванням насильства, небезпечного для його життя і здоров'я, що виразилось в зупинці ОСОБА_9 потерпілого та утриманні обома руками за праву руку та знаходженні ОСОБА_9 за спиною потерпілого для унеможливлення його втечі, а ОСОБА_3 приставивши до голови потерпілого ОСОБА_5 предмет схожий на пістолет, який як особа, що зазнав нападу, сприймав як такий, що становить реальну загрозу його життю та здоров'ю, та подолавши ОСОБА_3 таким чином волю потерпілого до опору, пред'явив вимогу до потерпілого про передачу цінних речей, внаслідок чого заволоділи чужим майном потерпілого, а саме: мобільним телефоном марки “Lenovo А516” ІМЕІ: НОМЕР_2 , вартістю 1500 грн., з сім-карткою оператора мобільного зв'язку “МТС- Україна” з залишком коштів на рахунку - 20 грн. та з сім-карткою оператора мобільного зв'язку “Астеліт”.
Разом з тим, ОСОБА_3 нанісши удар кулаком правої руки в область грудної клітки потерпілого ОСОБА_7 , спричинив потерпілому фізичну біль, та шляхом ривка з шиї потерпілого, заволоділи чужим майном, срібним ланцюжком вартістю 1103 гривень 20 копійок та з середнього пальця лівої руки заволоділи срібним кільцем, вартістю, 470 гривень 40 копійок, а всього заволоділи чужим майном на загальну суму 3 093 гривень 60 копійок, заподіявши ОСОБА_7 майнову шкоду на зазначену суму.
Окрім того, біля 00 годин 30-ть хвилин, 29 березня 2015 року, в м.Луцьк Волинської області, ОСОБА_3 , будучи особою, яка раніше вчинила розбій, перебуваючи біля буд.№17 що по проспекті Молоді, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_9 (засудженим за даний злочин 18 серпня 2015 року), з корисливих мотивів, вчинили напад з метою заволодіння чужим майном на потерпілого ОСОБА_6 , з погрозою застосуванням насильства, небезпечного для його життя і здоров'я, під час нападу ОСОБА_3 приставивши до голови потерпілого ОСОБА_6 предмет схожий на пістолет, який як особа, що зазнав нападу, сприйняв як таким, що становить реальну загрозу його життю та здоров'ю, та подолавши ОСОБА_3 таким чином волю потерпілого до опору, пред'явив вимогу до потерпілого про передачу цінних речей, а ОСОБА_9 , вийнявши з лівої кишені потерпілого, заволоділи чужим майном потерпілого, а саме: мобільним телефоном марки “Prestigio“ модель “MultiPhone- РАР3540 DUO“ ІМЕІ-1: НОМЕР_3 , ІМЕІ-2: НОМЕР_4 , вартістю, 585 гривень, з сім-картками мобільних операторів “МТС-Україна” та “Life“ вартістю по 10 грн. кожна, а також, шляхом ривка з зап'ястя лівої руки потерпілого, заволоділи срібним браслетом, вартістю 390 гривень.
Разом з тим, ОСОБА_3 , тримаючи у руці предмет схожий на пістолет, висунув вимогу ОСОБА_6 про передачу грошових коштів та заволоділи грошовими коштами в сумі 60 гривень, а всього заволоділи чужим майном на загальну суму 1055 гривень, заподіявши ОСОБА_6 майнову шкоду на зазначену суму.
В судовому засіданні, ОСОБА_3 свою вину в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, визнав повністю та показав, що приїхавши до дівчини в м.Луцьк, під час зустрічі з ОСОБА_10 розмовляли про скоєння розбою та 15 березня зустрівшись на автостанції, вирішили реалізувати свій намір використавши запальничку у виді пістолета.
Також, ОСОБА_3 показав, що вночі на вул..Кравчука зупинили чоловіка, він приставив до нього пістолета та під погрозою заволоділи мобільним телефоном, підтвердивши при цьому час та місце скоєння злочину, що зазначені в обвинуваченні.
Разом з тим, ОСОБА_3 показав, що приїхавши в Луцьк, зустрівшись на автостанції, вирішили продовжувати пограбування прохожих людей.
Окрім того, ОСОБА_3 показав, що з ОСОБА_10 на мості через річку ОСОБА_11 зупинили чоловіка, якого ОСОБА_10 тримав за руку, а він приставивши муляж пістолета, нанісши удар в груди, вони заволоділи телефоном, кільцем печаткою та зірвали з шиї потерпілого срібний ланцюжок.
Крім того, ОСОБА_3 показав, що на проспекті Молоді зупинили потерпілого, він приставив до нього муляж пістолета, а ОСОБА_10 забрав телефон, браслет та гроші.
Також, ОСОБА_3 показав, що всі потерпілі боялися, оскільки сприймали запальничку пістолет як справжнього.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що в березні по вул.Кравчука його зупинили двоє незнайомців, один утримував за руки, а інший представивши пістолет вимагав віддати телефон та гроші.
Також, ОСОБА_12 показав, що сприйнявши погрозу реальною, небезпечною для життя віддав телефон Нокіа, підтвердивши заподіяння шкоди в сумі 200 гривень.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 показав, що біля 23 години, переходячи міст, його зупинили двоє хлопців, один з яких почав його утримувати, а інший приставивши пістолет та нанісши удар, зірвав з шиї ланцюжок, з пальця перстень та забрали мобільний телефон.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що по вул.Молоді повертаючись до дому, його зупинили двоє хлопців, один з яких, приставив пістолет, а інший зірвав браслет.
Також, ОСОБА_6 показав, що ОСОБА_13 при цьому вимагав гроші, а тому злякавшись за своє життя, оскільки прийняв погрозу реальною,віддав хлопцям гроші.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового розгляду не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь які сумніви у добровільності їх позицій, з'ясувавши думку учасників судового розгляду та роз'яснивши положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
На підставі викладеного, суд встановив, що винність ОСОБА_3 в скоєнні кримінального правопорушення доведена повністю.
Суспільно-небезпечні дії ОСОБА_3 щодо потерпілого ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ст.187 ч.2 КК України за ознаками, напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства (розбій), небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Суспільно-небезпечні дії ОСОБА_3 щодо потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 необхідно кваліфікувати за ст.187 ч.2 КК України за ознаками, напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства (розбій), небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій.
Суд дослідив дані про особу обвинуваченого.
За місцем реєстрації проживання та навчання ОСОБА_3 характеризується позитивно (а.с. 111-113).
З медичних довідок встановлено, що ОСОБА_3 осудний ( а.с.116-117).
Обставини, що пом'якшують покарання слід визнати позитивне ставлення ОСОБА_3 до навчання та праці.
Разом з тим, суд не визнає запропоновані прокурором та захисником інші пом'якшуючі обставини покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння в розкритті злочину та відшкодування шкоди, оскільки ОСОБА_3 вчиняв свої дії послідовно та повторно, майнова шкода відшкодована ОСОБА_9 відповідно до вироку від 18 серпня 2015 року, а сплачені грошові кошти потерпілому ОСОБА_7 не були сплачені обвинуваченим, а іншою особою, під час досудового розслідування по розкриттю даних злочинів, та під час розгляду справи в суді відносно свого односельця ОСОБА_9 , ОСОБА_3 не сприяв в розкритті злочину, відносно нього матеріали виділялись в окреме провадження як невстановленої особи та проводились оперативно-розшукові заходи.
Обставини, що обтяжують покарання суд не визнає, оскільки такі обставини не зазначені в обвинувальному акті, а тому суд не може вийти за межі обвинувачення.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, як за рівнем суспільної небезпеки так і за класифікацією злочину, як тяжкого, дані про особу винного, що указані вище, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих обставини покарання, визнанням своєї вини, вважає, що для виправлення та перевиховання йому слід призначити покарання в виді позбавлення волі, що зазначена в санкції статті, за якою притягається обвинувачений до кримінальної відповідальності із конфіскацією майна.
Разом з тим, суд встановив, що доводи сторони захисту про призначення ОСОБА_3 покарання з застосуванням ст.69,75 КК України безпідставні, а тому суд не застосовує зазначені вимоги закону при призначенні покарання.
Окрім того, вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу, суд, вважає, що відповідно до ст.ст.177,178, 183,205 КПК України, для забезпечення виконання ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків відповідно до даного вироку, а також з метою запобігання вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, при доведеній вині в межах обвинувачення по даній справі, з врахованням тяжкості призначеного покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років, віку, стану здоров'я та відсутності утриманців, приходить до висновку, що до набрання вироку законної сили необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, негайно після проголошення рішення.
Відповідно вироку Луцького міськрайонного суду від 18 серпня 2015 року, вирішено питання щодо сплати процесуальних витрат за проведення товарознавчих експертиз в сумі 920 гривень 70 копійок, а інших доказів про необхідність стягнення з ОСОБА_3 процесуальних витрати сторони не подали.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368,370,371,374 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_3 в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначити покарання в виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (місяців) з конфіскацією майна.
Обрати ОСОБА_3 , до набрання вироку законної сили, запобіжний захід у виді тримання під вартою, в залі суду негайно, після проголошення вироку.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту взяття під варту, тобто з 6 травня 2016 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження, а саме: з 6 травня 2016 року до набрання вироку законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Волинської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення, через Луцький міськрайонний суд Волинської області, а особі яка перебуває під вартою, строк подачі апеляції обчислюється з моменту вручення її копії вироку.
Суддя: ОСОБА_1