Справа № 161/2258/16-а
Провадження № 2-а/161/161/16
28 квітня 2016 року м.Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
В складі :
головуючого судді Івасюти Л.В.
при секретарі Заболотько Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позов мотивує тим, що він працював в органах прокуратури Волинської області з 18.01.1982 по 23.06.2009 роки та набув право на пенсію за вислугою років, у зв'язку з чим з 2002 року отримує пенсію, призначену на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в розмірі 90% середньої заробітної плати посади старшого помічника прокурора Волинської області. У лютому 2016 року він звернувся до Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про проведення йому перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від середньої заробітної плати, та долучив довідку прокуратури Волинської області № 18-24 вих. від 22.01.2016року. Листом відповідача від 08.02.2016 року йому було відмовлено у проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що «п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі, спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», втратили чинність, а тому, пенсії в порядку та на умовах, визначених спеціальними законами, не призначаються та не перераховуються, а отже підстав для перерахунку пенсії немає». Вважає вказане рішення суду про відмову в перерахунку його пенсії протиправним і таким, що порушує його право на соціальний захист, суперечить статті 22 Конституції України, оскільки звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод, у зв'язку з чим він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Посилаючись на вищенаведене, позивач просить суд визнати протиправними дії Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у здійсненні перерахунку йому пенсії на підставі довідки прокуратури Волинської області №18-24 вих. від 22.01.2016 року; зобов'язати Володимир-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до ч.13 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90 відсотків від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Волинської області № 18-24 вих. від 22.01.2016 року.
Позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує, просив їх задовольнити.
Представник відповідача подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, та письмове заперечення проти позову, адміністративний позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні повністю.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Волинської області з 18.01.1982 по 23.06.2009 роки та набув право на пенсію за вислугою років. З 14.02.2002року позивач перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України у м.Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області, де отримує пенсію, призначену на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру". При цьому, розмір пенсії позивача становив 90% від заробітку.
У лютому 2016 року позивач звертався до Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про проведення йому перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від середньої заробітної плати, та долучив довідку прокуратури Волинської області № 18-24 вих. від 22.01.2016року.
Як вбачається з матеріалів справи, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії в розмірі 90% від заробітної плати управлінням Пенсійного фонду України у м.Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області було відмовлено, у зв'язку з тим, що «п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213 передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі, спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», втратили чинність, і пенсії в порядку та на умовах, визначених спеціальними законами, не призначаються та не перераховуються, а тому підстав для перерахунку пенсії немає».
Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі, зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Відповідно до ч. 13 ст. 50-1 названого Закону (в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії), обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з ч. 18 ст. 50-1 цього ж Закону, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
До ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в подальшому вносились певні зміни.
Зокрема, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-УІ від 08.07.2011 року, зокрема, до вказаної статті внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з пунктом 2 розділу II «Прикінцеві, та перехідні положення» названого Закону, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим ним Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Як встановлено судом, позивачу пенсія була призначена у 2002 році, тобто до набрання чинності вказаним законом.
З огляду на викладене, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках без обмеження її граничного розміру, що діяла на момент призначення пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Нормами, які визначали механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХП.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 10.12.2013 року (справа №21-420а13) стосовно внесених змін до Закону України «Про прокуратуру».
Згідно із ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначена за спеціальними законами,в тому числі і Законом України "Про прокуратуру".
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів, справа № 1-7/99), за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, згідно з якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Як слідує із змісту вищевказаних рішень Конституційного Суду України, розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Зазначені висновки також узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними у постановах від 10 грудня 2013 року (справа №21 -348а1 ) та від 17 грудня 2013 року (справа №21 -445а13 ).
Беручи до уваги вищевикладене, необхідною умовою для перерахунку пенсії позивачу є документи, додатково подані пенсіонером щодо розміру місячного заробітку за відповідною посадою станом на час звернення за перерахунком пенсії. При цьому, такий перерахунок має здійснюватися виходячи із норм законодавства, які були чинними на момент призначення пенсії.
Відповідно до ч. 13 ст.50-1 Закону № 1789-ХІІ держава взяла па себе
обов'язок забезпечити не лише нарахування, але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури, виходячи із розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.
Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності» та «передбачуваності».
Відсутність встановленого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для позбавлення особи права на перерахунок пенсії, що гарантоване законом.
Посилання відповідача у своїх запереченнях на п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» є необґрунтованими тому, що він застосував нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності.
Разом з цим, таке застосування норм права суперечить вимогам ч.1 ст. 58 Конституції України, згідно з якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Таким чином, обсяг прав позивача не може бути звуженим Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-УІ від 08.07.2011 року , і під час проведення перерахунку пенсії позивача повинна бути враховано норма, яка визначає розмір пенсії у відсотках, без обмеження її граничного розміру.
За таких обставин, відповідач повинен був перерахувати позивачу пенсію, згідно довідки прокуратури Волинської області № 18-24 вих. від 22.01.2016 року, відповідно до ст.50-1 Закону У країни Про прокуратуру», в редакції, яка діяла на час призначення пенсії, з розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку.
Суд вважає, що рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії позивачу за вислугу років є протиправним, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести н обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення про призначення та перерахунок пенсій та приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за попереднім місцем проживання позивача є Володимир-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України, яке повинно було перерахувати йому пенсію згідно довідки прокуратури Волинської області від 22.01.2016 року № 18-24 вих., відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції на час призначення пенсії, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, та здійснити ОСОБА_1 виплати зазначених коштів.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що слід визнати незаконними дії Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу на підставі довідки прокуратури Волинської області № 18-24 вих. від 22.01.2016 року; та зобов'язати Володимир-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч.13 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90 відсотків від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Волинської області № 18-24 вих. від 22.01.2016 року.
Керуючись ст.ст. 7, 162, 159-163 КАС України, ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 19, 22, 58 Конституції України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Володимир-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Волинської області № 18-24 вих. від 22.01.2016 року.
Зобов'язати Володимир-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити з 01.01.2016 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч.13 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) в розмірі 90 відсотків від розміру його місячної заробітної плати, зазначеної у довідці прокуратури Волинської області № 18-24 вих. від 22.01.2016 року.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В.Івасюта