Справа № 161/2219/16-ц
Провадження № 2-к/161/2/16
31 березня 2016 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковтуненка В.В.,
при секретарі Царюк Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк клопотання ОСОБА_1 про визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню,
Стягувач, ОСОБА_1, звернулася до суду з клопотанням про визнання та звернення до виконання рішення суду Пінського району та міста Пінська, Брестської області Республіки Білорусь від 17 листопада 2015 року про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на її користь з ОСОБА_4.
Для подання до суду письмових заперечень ОСОБА_4 судом був наданий місячний строк з дня отримання повідомлення.
11 березня 2016 року боржник ОСОБА_4 подав до суду заяву. Відповідно до змісту поданої заяви, ОСОБА_4 не має заперечень щодо задоволення клопотання ОСОБА_1
Відповідно до ст. 390 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Згідно з ч. 1 ст. 392 ЦПК України, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.
Згідно з ч.1ст. 393 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається в суд безпосередньо стягувачем (його представником) або, згідно міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, іншою особою (її представником) .
В розумінні положень ст. 81 Закону "Про міжнародне приватне право" в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних справах у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.
Міжнародним договором, що регулює визнання та виконання рішення Російської Федерації, є Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладена державами-членами Співдружності Незалежних Держав у м. Мінську 22.01.1993 р. (далі - Мінська Конвенція).Конвенцію ратифіковано Верховною Радою України із застереженням, що Україна бере на себе зобов'язання визнавати й виконувати рішення, постановлені на територіях держав-учасниць Конвенції за винятком визнання і виконання виконавчих написів та нотаріальних актів щодо грошових зобов'язань.
За правилами статті 53 Мінської Конвенції до клопотання додаються:
1) рішення іноземного суду або його засвідчена копія та офіційний документ про те, що рішення набрало законної сили і підлягає виконанню;
2) документ, із якого видно, що сторона, проти якої постановлено рішення і яка не брала участі у процесі, була в належному порядку і своєчасно викликана в суд;
3) документ, що підтверджує часткове виконання рішення на час його пересилання.
Судом при розгляді клопотання встановлено. що рішенням суду Пінського району та міста Пінська, Брестської області Республіки Білорусь від 17 листопада 2015 року стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 33% всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 06 лютого 2015 року та до досягнення дітьми повноліття; при цьому, для працездатних батьків, мінімальний розмір аліментів в місяць повинен становити не менше 75% бюджету прожиткового мінімуму в середньому на душу населення.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає до негайного виконання.
Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави державне мито в розмірі 1 358 900 рублів та судові витрати в розмірі 70 900 рублів.
Згідно з положеннями ст. 396 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено, зокрема, якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили або якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи.
Також судом встановлено, і це вбачається з матеріалів клопотання, що рішення суду Пінського району та міста Пінська, Брестської області Республіки Білорусь від 17 листопада 2015 року, набрало законної сили 30 листопада 2015 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 395 ЦПК України визначено, якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.
Станом на 31 березня 2016 року Національним банком України встановлено такий курс гривні щодо іноземних валют: 1 білоруський рубль - 0.0013 гривень.
А тому за таких обставин підлягає до стягнення з ОСОБА_4 в дохід держави (Республіки Білорусь) державне мито в розмірі 1 766,57 гривень (1 358 900 рублів) та судові витрати в розмірі 92,17 гривень (70 900 рублів).
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що судом не встановлено підстав для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду. При цьому, відповідно до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладена державами-членами Співдружності Незалежних Держав у м. Мінську 22.01.1993 року, ратифікованої Верховною Радою України, Україна взяла на себе зобов'язання визнавати й виконувати рішення, постановлені на територіях держав-учасниць Конвенції. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення клопотання.
Керуючись Конвенцією про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладена державами-членами Співдружності Незалежних Держав у м. Мінську 22.01.1993 року, ст. 81 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст.ст. 390 - 398 ЦПК України суд,-
Клопотання ОСОБА_1 про визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню - задовольнити повністю.
Визнати та надати дозвіл на примусове виконання рішення суду Пінського району та міста Пінська, Брестської області Республіки Білорусь від 17 листопада 2015 року, яким стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 33% всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 06 лютого 2015 року та до досягнення дітьми повноліття; при цьому, для працездатних батьків, мінімальний розмір аліментів в місяць повинен становити не менше 75% бюджету прожиткового мінімуму в середньому на душу населення.
В дохід Республіки Білорусь стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4 державне мито в розмірі 1 358 900 рублів, що в гривневому еквіваленті становить 1 766,57 гривень, та судові витрати в розмірі 70 900 рублів, що в гривневому еквіваленті становить 92,17 гривень.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала суду в частині повернення судового збору оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. Уразі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: В.В. Ковтуненко