154/1154/16
1-кп/154/155/16
06 травня 2016 року м. Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський кримінальне провадження № 42015030220000262 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Свинарин, Турійського району, Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, освіта професійно-технічна, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.407 КК України,-
08.04.2014 року Володимир-Волинським ОРВК Волинської області ОСОБА_4 призвано під час мобілізації на військову службу до ЗСУ.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 76 від 08.04.2014 року старшого солдата ОСОБА_4 було зараховано до списків особового складу військової частини на всі види забезпечення та призначено на посаду старшого оператора 1 зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону даної військової частини.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 02.05.2014 року № 310, з цього дня введено в дію нове умовне найменування зазначеної військової частини - “військова частина-польова пошта НОМЕР_2 ”.
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 14.06.2014 року № 128 ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу даної військової частини та поставлено на всі види забезпечення.
Будучи військовослужбовцем, старший солдат ОСОБА_4 відповідно до ст.68 Конституції України, ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст.11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, свято і непорушно їх додержуватись, знати та виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою.
Всупереч зазначеному, ОСОБА_4 , 05.09.2014 року, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи намір ухилитись від проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного начальника самовільно залишив військову частину та з 05.09.2014 року по 29.02.2015 року до військової частини не з'являвся та не приступив до виконання своїх службових обов'язків.
Обвинувачений в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд суворо не карати.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням документів, які характеризують його як особу.
Дії обвинуваченого, котрі виразились у самовільному залишенні військової частини без поважних причин тривалістю понад один місяць кваліфікуються за ч. 3 ст. 407 КК України.
Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме, що даний злочин відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Обставин, що обтяжують покарання - відсутні.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття у вчиненому.
З врахуванням вищенаведеного, особи винного, суд вважає що необхідним та достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде призначення покарання у межах санкції ч. 3 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі із звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України.
Процесуальні витрати та речові докази по справі - відсутні.
Цивільний позов у справі - не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 349, 370-371, 373-374 КПК України, суд-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуюча /-/ підпис
Згідно з оригіналом
Суддя ОСОБА_1