Ухвала
іменем україни
25 квітня 2016 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ТкачукО.С., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 8 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 24 березня 2016 року у справі за поданням державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Супрун Анастасії Олександрівни, зацікавлені особи: ОСОБА_4, ОСОБА_2, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, про визначення частки майна боржника в спільній сумісній власності,
встановив:
У жовтні 2015 року державний виконавець звернулась до суду з указаним поданням, посилаючись на те, що у неї на виконанні перебуває виконавче провадження про конфіскацію з ОСОБА_5 всього майна, що належить йому на праві приватної власності. В ході здійснення виконавчих дій стало відомо, що боржнику на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_1.
Враховуючи наведене, заявник просила визначити частку ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_1.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 8 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24 березня 2016 року, подання державного виконавця задоволено. Визначено частку майна боржника ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2 у розмірі Ѕ частини у праві власності на квартиру.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення, посилаючись неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й постановити ухвалу про відмову у задоволенні подання державного виконавця.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи подання державного виконавця, суди, з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, дійшли правильного висновку, що розгляд подання державного виконавця про визначення частки майна боржника в спільній сумісній власності не передбачено нормами КПК України, а тому вказане подання підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Отже подання вірно розглянуто згідно вимог ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 379 ЦПК України, доводів які б вимагали перевірки та витребування справи не наведено.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування судового рішення.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження у справі за поданням державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Супрун АнастасіїОлександрівни, зацікавлені особи: ОСОБА_4, ОСОБА_2, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, про визначення частки майна боржника в спільній сумісній власності за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 8 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 24 березня 2016 року відмовити.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ О.С.Ткачук