ІМенем УКраїни
20 квітня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Наумчука М.І.,
суддів: Кузнєцова В.О., Мостової Г.І.,
розглянувши в судовому засіданні питання про виправлення описки в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пальора Ганна Юріївна, реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та застосування наслідків недійсності правочину, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про припинення права власності на Ѕ частину квартири,
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2015 року вказану справу призначено до судового розгляду.
У другому абзаці описової частини ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2015 року допущено описку у частині зазначення предмету та підстав зустрічного позову, а сам: замість «У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 Зазначав, що на час ухвалення рішення апеляційного суду м. Києва від 29 травня 2014 року, яким залишене без змін рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 березня 2013 року у частині визнання права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_2, спірна квартира вже була відчужена йому останнім за договором купівлі-продажу від 28 серпня 2013 року. У зв'язку з цим право власності ОСОБА_2 на Ѕ частину спірної квартири припинилося шляхом укладання договору купівлі-продажу, і, відповідно, право власності на цю частину квартири виникло у нього. Посилаючись на наведене, просив припинити право власності ОСОБА_2 на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 та визнати за ним право власності на Ѕ частину цієї квартири», помилково зазначено: «У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом. Із урахуванням уточнених позовних вимог зазначав, що укладений 28 серпня 2013 року між ним та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу квартири є удаваним у частині ціни, оскільки фактично це нерухоме майно було продано за 131 000 доларів США. Крім того, на час укладення цього договору купівлі-продажу йому не було відомо про те, що квартира, крім ОСОБА_2, належить також ОСОБА_1, інакше він не купував би таке нерухоме майно. Вважає, що договір купівлі-продажу квартири від 28 серпня 2013 року у частині купівлі Ѕ її частини було укладено ним внаслідок обману з боку продавця. Посилаючись на вказані обставини, просив визнати удаваним договір купівлі-продажу від 28 серпня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пальорою Г.Ю. та зареєстрований у реєстрі за № 1315, в частині ціни договору у розмірі 810 000 грн та визнати ціною цього договору суму, еквівалентну 131 000 доларів США; визнати частково недійсним зазначений договір купівлі-продажу в частині купівлі Ѕ частини квартири АДРЕСА_2; стягнути з ОСОБА_2 на його користь завдані йому збитки у розмірі, еквівалентному 131 000 доларів США, а також відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн».
Відповідно до ч. 1 ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Оскільки постановлена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвала від 24 грудня 2015 року містить зазначені описки, то вони підлягають виправленню.
Керуючись ст. 219 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Виправити у другому абзаці описової частини ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 грудня 2015 року описку в частині зазначення предмету і підстав зустрічного позову і замість «У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом. Із урахуванням уточнених позовних вимог зазначав, що укладений 28 серпня 2013 року між ним та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу квартири є удаваним у частині ціни, оскільки фактично це нерухоме майно було продано за 131 000 доларів США. Крім того, на час укладення цього договору купівлі-продажу йому не було відомо про те, що квартира, крім ОСОБА_2, належить також ОСОБА_1, інакше він не купував би таке нерухоме майно. Вважає, що договір купівлі-продажу квартири від 28 серпня 2013 року в частині купівлі Ѕ її частини було укладено ним внаслідок обману з боку продавця. Посилаючись на вказані обставини, просив визнати удаваним договір купівлі-продажу від 28 серпня 2013 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пальорою Г.Ю. та зареєстрований у реєстрі за № 1315, в частині ціни договору у розмірі 810 000 грн та визнати ціною цього договору суму, еквівалентну 131 000 доларів США; визнати частково недійсним зазначений договір купівлі-продажу в частині купівлі Ѕ частини квартири АДРЕСА_2; стягнути з ОСОБА_2 на його користь завдані йому збитки у розмірі, еквівалентному 131 000 доларів США, а також відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн» зазначити: «У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 Зазначав, що на час ухвалення рішення апеляційного суду м. Києва від 29 травня 2014 року, яким залишене без змін рішення Дарницького районного суду м. Києва від 11 березня 2013 року у частині визнання права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_2, спірна квартира вже була відчужена йому останнім за договором купівлі-продажу від 28 серпня 2013 року. У зв'язку з цим право власності ОСОБА_2 на Ѕ частину спірної квартири припинилося шляхом укладання договору купівлі-продажу, і, відповідно, право власності на цю частину квартири виникло у нього. Посилаючись на наведене, просив припинити право власності ОСОБА_2 на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2 та визнати за ним право власності на Ѕ частину цієї квартири».
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ.І. Наумчук
Судді:В.О. Кузнєцов Г.І. Мостова