06 травня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ситнік О.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», відділення № 76 Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про повернення банківського вкладу,
У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому зазначав, що 10 липня 2014 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») укладений договір-заява № 300131/81717/370-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті, згідно з яким позивач перерахував на рахунок у банку вклад у розмірі 300 доларів США строком до 15 липня 2015 року з нарахуванням 12,10 % річних.
Зазначав, що сума вкладу та нарахованих відсотків на його рахунку становила 318,08 доларів США. 15 червня 2015 року ним було направлено заяву про небажання продовжувати строк дії договору, а 15 липня 2015 року позивач звернувся з вимогою повернути йому строковий вклад, однак кошти повернуті не були.
Фондом гарантування вкладів фізичних осіб йому повернуто 6 941 грн 33 коп., що еквівалентно 318,08 доларам США. Разом з тим, у зв'язку із несвоєчасним поверненням коштів він поніс додаткові збитки, а тому за період з 15 липня 2015 року до моменту введення тимчасової адміністрації - 16 вересня 2015 року вважав, що відповідач повинен їх відшкодувати. Просив стягнути з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» або його правонаступника чи розпорядника майном 3 % річних у розмірі 01,62 доларів США, нараховані відсотки за кожен день прострочення у розмірі 6,54 доларів США, а всього - 8,16 доларів США. Також просив стягнути з відповідача 10 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судомнорм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими.
Суди обґрунтовано відмовили у позові, оскільки на момент ухвалення рішення судом першої інстанції у банку вже було введено тимчасову адміністрацію, що унеможливило стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним і підлягає застосуванню при вирішенні вказаного спору. Такий висновок підтверджений у правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2001цс15.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», відділення № 76 Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про повернення банківського вкладу, за касаційною скаргою на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 лютого 2016 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2016 року.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ О.М.Ситнік