Ухвала іменем україни 25 квітня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2016 року щодо
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
с. Брошнів, Рожнятіського району,
Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2 ,
у кримінальному провадженні за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 307 ч. 2, ст. 309 ч. 2 КК України,
у касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 , не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, просить вирок та ухвалу щодо нього змінити, пом'якшити призначене йому покарання, застосувати до нього положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
Вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2015 року ОСОБА_4 визнано винуватим та засуджено:
- за ст. 307 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки із конфіскацією майна;
- за ст. 309 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України остаточне покарання ОСОБА_4 призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 2 роки із конфіскацією майна.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Зараховано ОСОБА_4 у строк відбуття покарання термін його перебування під вартою з 03 червня 2013 року по 05 червня 2013 року та з 16 червня 2014 року по 14 жовтня 2014 року.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 03 червня 2013 року біля приміщення ПАБ «Спотикач», що по вул. Гетьмана Мазепи, 2 в місті Івано-Франківську, у невстановленої особи придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, частину з якого зберігав з метою подальшого збуту, а другу частину зберігав без мети збуту для власного вживання.
Цього ж дня, близько 19 години 20 хвилин ОСОБА_4 , зберігаючи з метою збуту наркотичну речовину «марихуану», біля приміщення ПАБ «Спотикач», незаконно збув ОСОБА_5 за грошові кошти в сумі 280 грн. два поліетиленових пакети із вмістом сухої подрібненої речовини, яка згідно висновку експерта № 09/12-0665 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом (марихуаною), кількість якого в перерахунку на суху речовину ставить - 3,4 грама.
Крім цього, 03 червня 2013 року близько 19 години 55 хвилин працівниками міліції по вул. Гетьмана Мазепи в місті Івано-Франківську в приміщенні ПАБ «Спотикач» було затримано ОСОБА_4 , в якого при проведенні поверхневого огляду виявлено та вилучено поліетиленовий пакет із вмістом сухої подрібненої речовини, яка згідно з висновком експерта № 09/12-0664 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, кількість якого в висушеному стані становить 6,99 грама та матерчату сумку із вмістом сухої подрібненої рослинної речовини, яка згідно з висновком експерта № 09/12-0754 є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, кількість якого у висушеному стані становить 0,171 грама, які останній зберігав при собі без мети збуту.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2016 року вказаний вирок щодо ОСОБА_4 за його апеляційною скаргою залишено без зміни. Строк відбуття покарання ОСОБА_4 вказано рахувати з дня затримання в порядку виконання вироку. На підставі ст. 72 ч. 5 КК України ОСОБА_4 зараховано у строк відбуття покарання термін попереднього ув'язнення з 03 червня 2013 року по 05 червня 2013 року включно та з 16 червня 2014 року по 14 жовтня 2014 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Розглянувши доводи касаційної скарги, дослідивши долучені до касаційної скарги копії судових рішень, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Як вбачається із наданих суду касаційної інстанції копій судових рішень, при призначені засудженому покарання суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу засудженого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, суд першої інстанції врахував, що злочини у вчинені яких ОСОБА_4 визнано винуватим і засуджено, відповідно до ст. 12 КК України є середньої тяжкості та тяжким, особу винного, який раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліках в Івано-Франківському ОНД та ОПНЛ № 3 не перебуває, позитивно характеризується за місцем проживання, не працевлаштований, молодий вік обвинуваченого, незадовільний стан його здоров'я, а також те, що він добровільно звернувся до Івано-Франківського ОНД на обстеження.
Визнання вини ОСОБА_4 , його щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність судимостей та незадовільний стан його здоров'я визнано обставинами, що пом'якшують покарання. Обставин, що обтяжують покарання, судом встановлено не було.
Врахувавши, всі зазначені обставини в їх сукупності, суд першої інстанції зробив висновок про неможливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, проте дійшов правильного висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_4 із застосуванням ст. 69 ч. 1 КК України, призначивши йому основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкціями частини 2 статті 307 та частини 2 статті 309 КК України, і таке своє рішення належним чином мотивував. При цьому суд врахував при призначенні покарання обставини, на які є посилання в касаційній скарзі.
При розгляді апеляційної скарги засудженого суд апеляційної інстанції її доводи щодо призначеного покаранняперевірив і своє рішення належним чином мотивував, вказавши, що обставини, на які є посилання в апеляційній скарзі, були враховані судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_4 покарання і підстав для пом'якшення покарання шляхом звільнення його від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України не знайшов.
Обставини того, що у період часу більше ніж два роки, що минув з часу скоєння злочину, ОСОБА_4 вів загальноприйнятний спосіб життя, не порушував громадського порядку, займався суспільно-корисною працею, а також його перебування на лікуванні внаслідок отриманої травми, апеляційний суд врахував та вказав, що вони самі по собі не можуть бути підставами для зміни призначеного покарання, зазначивши, що суд першої інстанції врахував стан здоров'я ОСОБА_4 при призначенні йому виду та розміру покарання.
Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Отже, покарання засудженому ОСОБА_4 призначено відповідно до вимог закону, за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів та відповідає вимогам ст. 65 КК України.
Враховуючи зазначене, з касаційної скарги, наданих до неї копій судових рішень вбачається, що підстав для задоволення касаційної скарги та звільнення засудженого від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України немає, в зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити відповідно до вимог ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 428 ч. 2 п. 2 КПК України, колегія суддів
відмовити засудженому ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на вирок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10 березня 2016 року щодо нього.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ ______________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3