Справа № 201/4819/16-к
Провадження № 1кс/201/2938/2016
26 квітня 2016 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення від 22.03.2016, -
ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеною скаргою, в обґрунтування якої вказував на те, що 22 березня 2016 року до прокуратури Дніпропетровської області направив заяву про вчинене кримінальне правопорушення та оскільки на теперішній час відомості про вказане кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР не були, скаржник просить суд зобов'язати орган досудового розслідування внести відомості до ЄРДР, виконавши вимоги ст. 214 КПК України.
Відповідно до ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 01 квітня 2016 року обвинуваченому ОСОБА_3 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт строком дії до 29 травня 2016 року та встановлено місце проживання, а саме: АДРЕСА_1 , у зв'язку із чим скаржник викликався за допомогою направлення повісток на зазначену адресу, однак останній неодноразово не з'явився у судові засідання, а отже, враховуючи положення ч. 6 ст. 9 КПК України, суд вважає за необхідне застосувати загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 28 КПК України та розглянути дану скаргу без участі скаржника, з метою прийняття процесуального рішення по ній в розумні строки.
Прокурор ОСОБА_4 надав суду заяву, в якій просив відмовити у задоволенні скарги та розглянути останню без його участі.
Дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів скарги, 22 березня 2016 року ОСОБА_3 направив через адміністрацію слідчого ізолятору до прокуратури Дніпропетровської області заяву про вчинення уповноваженою особою (слідчим) прокуратури кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 ст. 28 КПК України встановлено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР.
Частиною 2 ст. 307 КПК України встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
З урахуванням викладеного, а також приймаючи до уваги наявність факту бездіяльності органу досудового слідства та ненадання інформації заявнику, суд вважає вимоги скаржника щодо розгляду його заяви у відповідності до вимог ст. 214 КПК України обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 110, 214, 303, 304, 307, 376 КПК України, суд -
Скаргу задовольнити.
Зобов'язати прокуратуру Дніпропетровської області розглянути заяву ОСОБА_3 від 22 березня 2016 року за вихідним № К-132, про що повідомити останнього, надавши йому відповідь в порядку передбаченому КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1