79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
27.04.2016р. Справа№ 914/72/16
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів
до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів
про: визнання договору оренди землі поновленим на той самий строк,
Суддя Король М.Р
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1;
від відповідача: Гриниха Х. А. - представник (довіреність №1.7вих-27 від 06.04.2015р.).
В судовому засіданні 27.04.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
позов заявлено Фізичною особи-підприємцем ОСОБА_1 (м. Львів) до Львівської міської ради (м. Львів) про визнання договору оренди землі поновленим на той самий строк.
Враховуючи тимчасову непрацездатність судді Долінської О.З. та з метою недопущення порушення процесуальних строків розгляду даної справи, на підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Львівської області №204 від 09.03.2016 року, призначено повторний автоматичний розподіл справи №914/72/16, за результатами котрого автоматизованою системою документообігу суду для розгляду даної справи визначено суддю Король М.Р.
Позивач та його представник в судове засідання 10.03.2016 року прибули, позовні вимоги підтримали повністю. 10.03.2016 року позивач через відділ обліку та документального забезпечення суду подав письмові пояснення, котрі зареєстровано за вх. №9439/16.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечив.
В судовому засіданні оголошено перерву до 24.03.2016 року.
Позивач в судове засідання 24.03.2016 року прибув, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав додаткові заперечення (вх. №12668/16 від 24.03.2016р.).
В судовому засіданні оголошено перерву до 14.04.2016 року.
Позивач та його представник в судове засідання 14.04.2016 року прибули, позовні вимоги підтримали повністю. 13.04.2016 року позивач через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, котре зареєстровано за вх. №16083/16
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечив.
В судовому засіданні оголошено перерву до 27.04.2016 року.
Позивач в судове засідання 27.04.2016 року прибув, позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судове засідання прибув, проти позову заперечив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
21.04.2009 року між Львівською міською радою (далі по тексту - відповідач, Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, Орендар) укладено договір оренди землі (далі по тексту - Договір), відповідно до п.1. котрого Орендодавець на підставі ухвали Львівської міської ради №899 від 07.06.2007 року «Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м. Львові» та ухвали Львівської міської ради №2311 від 18.12.2008 року «Про затвердження Перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм як частини Програми комплексного благоустрою території міста» надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на просп. Червоної Калини, 59 для обслуговування малої архітектурної форми.
В оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 4610136800:03:007.0057, загальною площею 0,0041 га (п.2. Договору).
Відповідно до п.5. Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 27754,54 грн.
Згідно п.9. Договору, орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі 2775,45 грн. у рік, що становить 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та вноситься щомісячно рівними частинами до 30 числа місяця наступного за звітним на розрахунковий рахунок №33210815700008 ГУДКУ у Львівській області. Реквізити: отримувач - місцевий бюджет для Сихівського району, ЄДРПОУ - 26360233, МФО 825014; код платежу 13050500.
У пункті 10. Договору зазначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.
Відповідно до п.43. Договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Як вбачається із тексту вказаного договору, він зареєстрований у Львівській міській раді 21.04.2009 року за № С-1413, про що у книзі записів реєстрації Договорів оренди землі С-3 вчинено запис.
Договір укладено на 3 роки до 18.12.2011 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п.8. Договору).
Рішенням господарського суду Львівської області від 19.04.2012 року у справі №5015/627/12, яке набрало законної сили, визнано договір оренди землі від 21.04.2009 року, укладений між Львівською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на оренду земельної ділянки загальною площею 0,0041 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка знаходиться у м. Львові на проспекті Червоної Калини 59 для обслуговування малої архітектурної форми поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були визначені договором оренди землі від 21.04.2009 року, тобто на три роки.
Розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ухвалою від 18.02.2014 року суд роз'яснив заявнику, що за рішенням у справі №5015/627/12 від 19.04.2012 року строк договору оренди землі від 21 квітня 2009 року підлягає поновленню з 19.12.2011 року по 18.12.2014 року включно.
Як стверджує позивач, він неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду оренди земельної ділянки на підставі вищевказаного рішення. Проте, листами №2403-3вих-538 від 01.04.2014 року, №4-1104-350 відповідач повідомив, що не вважає за доцільне на даний час укладати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, оскільки рішенням від 19.04.2012 року у справі №5015/627/12 визнано поновленим договір.
05.11.2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про укладення договору оренди земельної ділянки ТС, котру зареєстровано Центром надання адміністративних послуг за номером 2-20129.
Відповідно до листа №4-2403-2305 від 20.11.2014 року директора Департаменту містобудування Львівської міської ради, звернення ФОП ОСОБА_1 №2-20129 від 05.11.2014 року щодо продовження терміну оренди земельної ділянки на пр. Червоної Калини, 59, площею 41 м.кв., наданої для розміщення тимчасової споруди, скеровано для розгляду в межах повноважень голові постійної комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища.
Станом на момент звернення до господарського суду з позовною заявою, відповідь на вказану вище заяву позивачем не отримано.
Позивач продовжує використовувати земельну ділянку та сплачує орендну плату, що підтверджується довідкою ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 08.05.2015 року.
Враховуючи відсутність протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення відповідача про заперечення у поновленні договору, позивач звернувся до суду з позовом про визнання Договору поновленим на той самий строк, а саме з 18.12.2014 року по 18.12.2017 року.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
21.04.2009 року між Львівською міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено Договір, відповідно до п.1. котрого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львові на просп. Червоної Калини, 59 для обслуговування архітектурної форми.
Рішенням господарського суду Львівської області від 19.04.2012 року у справі №5015/627/12, яке набрало законної сили, визнано договір оренди землі від 21.04.2009 року, укладений між Львівською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на оренду земельної ділянки загальною площею 0,0041 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка знаходиться у м. Львові на проспекті Червоної Калини 59 для обслуговування малої архітектурної форми поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були визначені договором оренди землі від 21.04.2009 року, тобто на три роки.
Позивач звертався до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду оренди земельної ділянки, враховуючи вищевказане судове рішення. Проте, листами №2403-3вих-538 від 01.04.2014 року, №4-1104-350 відповідач повідомив, що не вважає за доцільне на даний час укладати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, оскільки рішення від 19.04.2012 року у справі №5015/627/12 визнано поновленим договір, однак вказаним рішенням суду не зобов'язано Львівську міську раду укласти новий договір оренди землі чи додаткову угоду до договору оренди землі.
Ухвалою від 18.02.2014 року у справі №5015/627/12, яка набрала законної сили, роз'яснено ФОП ОСОБА_1 вищевказане рішення, зазначивши, що строк договору оренди землі від 21 квітня 2009 року підлягає поновленню з 19.12.2011 року по 18.12.2014 року включно.
Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відтак, позовна вимога про поновлення Договору на строк з 18.12.2014 року по 18.12.2017 року, в частині поновлення саме з 18.12.2014 року не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до рішення господарського суду Львівської області від 19.04.2012 року та ухвали від 18.02.2014 року у справі №5015/627/12 Договір було поновлено по 18.12.2014 року включно.
Крім того, матеріали даної справи не містять доказів оскарження в судовому порядку ФОП ОСОБА_1 відмови чи зволікання Львівською міською радою в укладенні додаткової угоди, наявності судового спору про укладення такої додаткової угоди.
Суд звертає увагу на те, що в силу положень ч.8 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Згідно із статтями 13, 30 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Стаття 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Львівська міська рада є органом місцевого самоврядування в Україні і представляє територіальну громаду міста Львова та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.
За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».
Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.
12.03.2011 року набрав чинності Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року, яким статтю 33 Закону України «Про оренду землі» викладено у новій редакції і до спірних правовідносин щодо пролонгації (продовження, поновлення) договору має застосовуватися саме та редакція Закону України «Про оренду землі», яка була чинною на момент їх виникнення, тобто редакція, яка діяла після 12.03.2011 року.
Згідно з п.8. Договору, після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію (п.8. Договору).
Відповідно до приписів частин 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на час закінчення строку дії договору) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач звернувся з заявою про продовження дії договору оренди землі в порядку, визначеному ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
У строк, встановлений ст. 33 Закону України «Про оренду землі», орендодавець не повідомив орендаря про прийняте ним рішення.
Разом з тим, матеріали справи не мітять доказів оскарження бездіяльності органу місцевого самоврядування щодо розгляду звернення орендаря про поновлення договору оренди землі.
Як зазначено у частинах 6-9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Відтак, стаття 33 Закону України «Про оренду землі» містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави та обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин першої-п'ятої зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за частиною 6 наведеної вище статті.
У правовому висновку Верховного Суду України від 25.02.2015 року у справі про визнання договору оренди землі недійсним, скасування його державної реєстрації та визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендодавцем зазначено, що для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Матеріали даної справи не містять доказів укладення сторонами додаткової угоди про поновлення договору, що є обов'язковою при поновленні в порядку частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі», оскарження відмови чи бездіяльності Львівської міської ради щодо укладення додаткової угоди, наявності судового спору про укладення такої додаткової угоди.
З огляду на викладене, позивачем не подано доказів порушення його права на поновлення договору відмовою чи бездіяльністю відповідача щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі з 18.12.2014 р. по 18.12.2017 р. Наявні в матеріалах справи листи стосуються додаткової угоди про поновлення договору з 19.12.2011 року по 18.12.2014 року згідно рішення суду.
При розгляді питання про визнання права, як юридичного факту, суд звертає увагу на вимоги законодавства щодо необхідності документального оформлення права на поновлення договору оренди землі у визначений спосіб.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 вказаного Кодексу.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права, в свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Докази звернення позивача до відповідача про укладення саме додаткової угоди про поновлення договору з 18.12.2014 р. по 18.12.2017 р. у місячний строк, відмови орендодавця щодо укладення такої додаткової угоди в матеріалах справи відсутні, а відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді, відтак позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права.
Недоведеність порушеного права, як і невірно обраний спосіб захисту порушеного права є самостійними підставами для відмови у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судовий збір покладається на позивача у відповідності до ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Повне рішення складено 04.05.2016 року.
Суддя Король М.Р.