01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25
"04" травня 2016 р. Справа № 911/59/15
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Лайн” про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 03.02.2015 у справі №911/59/15
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Лайн”
про стягнення 374 459,39 гривень
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (особисто)
від відповідача: не прибув
встановив:
Рішенням господарського суду Київської області від 03.02.2015 у справі №911/59/15 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Лайн” про стягнення 374 459,39 гривень, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Лайн” (далі-ТОВ “Авто-Лайн”/відповідач/боржник) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-ФОП ОСОБА_1П./позивач/стягувач) 309 009 (триста дев'ять тисяч дев'ять) грн 67 коп. заборгованості, 10 844 (десять тисяч вісімсот сорок чотири) грн 98 коп. 3% річних, 54 594 (п'ятдесят чотири тисячі п'ятсот дев'яносто чотири) грн 43 коп. інфляційних втрат, 7 488 (сім тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн 98 коп. судового збору.
16.02.2015 на виконання вищезазначеного рішення судом видано наказ.
19.04.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Лайн” надійшла заява про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 03.02.2015 у справі №911/59/15.
В обгрунтування поданої заяви боржник зазначив про те, що останнім заборгованість у даній справі частково сплачена, у той час як сплатити залишок суми боргу ТОВ “Авто-Лайн” не має змоги з огляду на погіршення фінансового стану, відсутність коштів на банківських рахунках, що були арештовані державним виконавцем.
В підтвердження вищезазначених обставин відповідачем надано суду касові книги за грудень 2015 року та січень-лютий 2016 року, копії довідок з банківських установ.
До того ж, в підтвердження скрутного фінансового становища відповідач послався на виникнення у останнього податкового боргу, в підтвердження чого суду надано копії податкових повідомлень-рішень.
Крім того, відповідач зауважив на тому, що в Управління соціального захисту населення Вишгородської РДА перед ТОВ “Авто-Лайн” існує заборгованість по виплаті коштів за фактично надані послуги в межах обсягів субвенцій з державного бюджету на відповідний рік, що станом на 31.12.2015 становить 222 700,97 грн.
Водночас, вдповідачем зазначено про оскарження останнім рішення конкурсного комітету з підготовки та проведення обласних конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, віднесених до компетенції Київської обласної державної адміністрації, оформленого протоколом №2015-3 від 03.11.2015, а також договору «Про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування» №61.2014/2 від 26.11.2015.
Таким чином, вважаючи вищенаведені обставини такими, що унеможливлюють виконання рішення суду у справі на даний час, відповідач просить відстрочити виконання рішення господарського суду Київської області від 03.02.2015 у справі №911/59/15 на один рік - до 15.04.2017.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.04.2016 вищезазначену заяву боржника прийнято та призначено до розгляду на 04.05.2016, а також витребувано від відповідача: належні та допустимі докази на підтвердження обставин, з якими боржник пов'язує виникнення у нього можливості виконати рішення у даній справі та сплатити борг у зазначений в заяві строк - 15.04.2017; належні та допустимі докази відсутності у боржника коштів на банківських рахунках та майна, на яке можливо було б звернути стягнення станом на 04.05.2016.
04.05.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від боржника надійшла заява про відкладення розгляду справи за заявою про відстрочку виконання рішення суду, у зв'язку з перебуванням представника ТОВ “Авто-Лайн” на лікарняному.
Беручи до уваги обмежені приписами ст. 121 ГПК України строки розгляду заяви про відстрочку виконання рішення, а також ненадання заявником належних та допустимих доказів поважності причин неприбуття у судове засідання представника відповідача, суд дійшов висновку про відхилення заяви відповідача про відкладення розгляду справи за заявою про відстрочку виконання рішення суду.
Водночас, 04.05.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копій відповідей з ПАТ «Західінкомбанк» та Управління державної казначейської служби України у Вишгородському районі Київської області, постанови державного виконавця про накладення арешту на кошти боржника, квитанцій про сплату коштів за рішенням суду у даній справі.
Однак, станом на 04.05.2016 відповідач вимоги ухвали господарського суду Київської області у даній справі від 20.04.2016 не виконав, належних та допустимих доказів відсутності у ТОВ “Авто-Лайн” майна, на яке можливо було б звернути стягнення, а також доказів на підтвердження обставин, з якими боржник пов'язує виникнення у нього можливості виконати рішення у даній справі та сплатити борг у зазначений в заяві строк - 15.04.2017 суду не надав.
Крім того, 04.05.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від стягувача надійшов відзив на заяву боржника про відстрочення виконання рішення суду, відповідно до якого позивач просив суд відмовити у задоволенні означеної заяви з огляду на її необґрунтованість.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення стягувача, суд встановив, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Лайн” про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 03.02.2015 у справі №911/59/15 задоволенню не підлягає виходячи з нижченаведеного.
Частиною 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до пунктів 7.1.1, 7.1.2, 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Водночас, господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази щодо наявності таких обставин в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При цьому, в силу ст. ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Однак, відповідачем, всупереч положенням статтей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України та вимогам суду, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду у даній справі та сплату боргу у повному обсязі, а саме: доказів відсутності у ТОВ “Авто-Лайн” майна, на яке можливо було б звернути стягнення, у той час як складний фінансовий стан боржника, наявність податкових зобов'язань боржника не є винятковими обставинами в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності яких можливе надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі, оскільки підприємництво є самостійною ініціативною діяльністю юридичної особи, несприятливі наслідки якої - ризики та майнова відповідальність повністю несе товариство самостійно, та не може ставити в залежність від існування інших фінансових факторів економічної ситуації.
Посилання ж боржника на відсутність коштів на банківських рахунках не є винятковими обставинами, за наявності яких можливе надання відстрочки виконання рішення суд у даній справі, позаяк нормативними приписами Закону України “Про виконавче провадження” передбачено інші способи виконання рішення суду, крім звернення стягнення на грошові кошти боржника, як-то звернення стягнення на майно та/або майнові права боржника.
Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, з якими боржник пов'язує виникнення у нього можливості виконати рішення у даній справі та сплатити борг у зазначений в заяві строк - 15.04.2017, що свідчить про необгрунтованість та безпідставність визначеної боржником дати виконання рішення суду у даній справі.
Водночас, посилання боржника на існування заборгованості інших контрагентів перед ТОВ “Авто-Лайн” та можливість отримання прибутку від додаткового автобусного маршруту, оцінюються судом критично, оскільки відповідні обставини ґрунтуються на ймовірних припущеннях відповідача, не підтверджених належними та допустимими доказами, що унеможливлює встановлення дійсного моменту отримання ТОВ “Авто-Лайн” коштів для погашення заборгованості у даній справі.
Жодних інших доказів на підтвердження ускладнення та/або неможливості виконання відповідачем рішення господарського суду Київської області від 03.02.2015 у даній справі суду не надано.
Беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи, що покладені відповідачем в основу обґрунтування поданої заяви обставини не є винятковими у розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності яких можливе надання відстрочки виконання рішення суду у даній справі, у той час як інших доказів на підтвердження вищезазначених обставин не надано, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Лайн” про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 03.02.2015 у справі №911/59/15 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає, що не позбавляє відповідача права на повторне звернення до суду із відповідною заявою.
Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Авто-Лайн” про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 03.02.2015 у справі №911/59/15 відмовити.
Суддя В.А. Ярема