ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
05.05.2016Справа № 910/8156/16
Суддя Стасюк С.В., розглянувши
позовну заяву Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 13 965,30 грн.,
Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" про відшкодування шкоди в порядку регресу 13 965,30 грн.
Суд вважає за необхідне повернути позовну заяву з доданими до неї документами без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Пунктом 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За змістом частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" визначено, що станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1378 гривень.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 378,00 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (206 700,00 грн.).
Згідно з пунктом 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
У підпункті 2.2 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року № 7 зазначено, що статтею 55 ГПК передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1 378,00 грн. за позовні вимоги немайнового характеру та 1 378,00 грн. за позовні вимоги майнового характеру.
Втім, позивач не надав до даної позовної заяви доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі. При цьому, будь-яких посилань на правові підстави звільнення від сплати судового збору позивачем не зазначено.
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно зі статтею 56 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Як випливає з вимог частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.
В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Згідно з пунктів 59, 61 постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.
Згідно з частиною 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Таким чином, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Отже, в даному випадку, ненадання позивачем фіскального чеку до опису вкладення тягне за собою наслідки передбачені пунктом 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Дані обставини є суттєвими, оскільки нормами статті 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України № 910/15306/13 від 18.12.2013 року.
Крім того, позивачу при наступному зверненні до суду слід врахувати, що відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
За умовами пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Судом встановлено, що всі надані позивачем ксерокопії документів належним чином засвідчені, а тому не можуть бути сприйняті судом в якості належних доказів в розумінні статті 36 Господарського процесуального кодексу України, що тягне за собою наслідки передбачені пунктом 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що в додатках до позовної заяви останній зазначає Платіжне доручення про сплату судового збору та квитанцію про відправку копії позову відповідачеві, проте, вказані документи у матеріалах справи відсутні, що підтверджується актом Господарського суду міста Києва від 04.05.2016 року.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущеного порушення, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (частина 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись пунктами 3, 4, 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" і додані до неї документи повернути без розгляду.
Додаток:
Акт Господарського суду міста Києва від 04.05.2016 року.
Суддя С.В. Стасюк