Справа 359/11878/15-а
Суддя доповідач Шурко О.І.
05 травня 2016 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Шурко О.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Борисполі та Бориспільському районі про визнання протиправним рішення про відмову у призначені пенсії із зменшенням пенсійного віку, зобов'язання призначити пенсію із зменшенням пенсійного віку, -
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 лютого 2016 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Бориспільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області подало апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 187 КАС України.
Приписами ч. 3 ст. 187 КАС України визначено, що в апеляційній скарзі зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, чи просить суд розглянути справу за її відсутності.
Зі змісту апеляційної інстанції вбачається, що апелянтом даної вимоги ч. 3 ст. 187 КАС України виконано не було.
Згідно ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як свідчать матеріали апеляційної скарги, апелянтом не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду.
Водночас, апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що кошторисом Управління не передбачено кошти для сплати судового збору.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, судом враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічне положення закріплено у ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.
01 вересня 2015 року набрали чинності зміни до Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір», відповідно до яких державні органи більше не належать до переліку тих, хто звільняється від сплати судового збору.
Разом з тим, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
У зв'язку з наведеним, суд не вбачає обставин, які відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Наведена позиція узгоджується з практикою Верховного Суду України (ухвали від 27 жовтня 2015 року по справі № 2а-3361/10, від 03 листопада 2015 року по справі № 814/3453/14).
Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 05 лютого 2016 року «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».
Виходячи з цього, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на оскаржувану постанову суду.
Відповідно до положень ст. ст. 3 та 4 названого Закону судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
З огляду на те, що предметом позову є визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання останнього вчинити дії, позовні вимоги є вимогами немайнового характеру. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання немайнового позову до суду становила 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Положеннями ч. 1 зазначеної статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2015 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 року № 80-VIII встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1218,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, даний позов містить чотири вимоги немайнового характеру.
З огляду на викладене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги щодо вимог немайнового характеру становить 535,92 грн. (1218*0,4*110%).
Платiжнi реквізити для перерахування судового збору до Київського апеляційного адміністративного суду: Отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, Банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) - 820019, Рахунок отримувача - 31211206781007, Код класифікації доходів бюджету - 22030001.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Згідно з ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
Судом першої інстанції, при винесені оскаржуваного рішення, було застосовано ч. 3 ст. 160 КАС України.
09.02.2016 року судом першої інстанції було проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено, що особи, які беруть участь у справі, можуть одержати копію постанови в повному обсязі через п'ять днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 167 КАС України, копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні.
Тобто, суд першої інстанції і не був зобов'язаний надсилати скаржнику копію рішення суду, у зв'язку з його присутністю в судовому засіданні при його оголошенні. Скористатися правом вимагати видачу судового рішення в суді у цьому випадку виключно залежить від волі особи, яка бере участь у справі.
З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм правом на отримання судового рішення лише 13.04.2012 року.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції апелянт подав 18.04.2012 (відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції), тобто із пропуском строку на апеляційне оскарження постанови.
Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Крім того, вважаю за необхідне зазначити, що протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження (ч. 4 ст. 189 КАС України).
Враховуючи, що апелянтом не вказано про бажання або небажання особи взяти участь у судовому розгляді справи, не додано до апеляційної скарги документ про сплату судового збору, а заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору визнано необґрунтованим, не подано клопотання про поновлення строку із зазначенням в ньому об'єктивних та вмотивованих підстав для його поновлення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху та надання відповідачу строку для усунення визначених у вказаній ухвалі недоліків шляхом зазначення про бажання або небажання взяти участь у судовому засіданні та надання документу про сплату судового збору або клопотання про зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення та подання клопотання про поновлення строку із зазначенням в ньому об'єктивних та вмотивованих підстав для його поновлення.
Керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 206 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - залишити без руху.
Роз'яснити апелянту, що протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку, а також усунути інші недоліки зазначені в цій ухвалі суду.
У разі невиконання вимог суду до зазначеного вище строку апелянту буде відмовлено у відкритті провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до ст.ст. 211, 212 КАС України.
Суддя Шурко О.І.