про повернення апеляційної скарги
06 травня 2016 р.
Справа № 876/1619/16/
Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Коваль Р.Й., перевіривши апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.02.2016р. по справі за позовом Приватного підприємства "Ремо" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2013р. №0002432201,
Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області подано апеляційну скаргу на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.02.2016р. по справі за позовом Приватного підприємства "Ремо" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2013р. №0002432201.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2016р. зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків.
Відповідно до ч.3 ст.189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.187 цього ж Кодексу застосовуються правила ст.108 КАС України.
Згідно п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративоного судочинства України позовна заява повертається, якщо не усунуто недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянт подав клопотання про продовження строку для сплати судового збору, в якому послався на те, що є бюджетною організацією, яка фінансується з державного бюджету і на даний момент не має змоги сплатити судовий збір.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2016р. апелянту був продовжений строк для усунення недоліків.
Після чого апелянт повторно подав клопотання про продовження строку для сплати судового збору, в якому послався на ті ж підстави, що й в попередньому клопотанні.
Проте, дане клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 р. № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” постановлено взяти до уваги та довести до відома суддів апеляційних, окружних адміністративних судів та місцевих загальних судів Довідку про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір”.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України у вказаній довідці зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Водночас, згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Таким чином, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення апелянта від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також збігається із висновками Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28.09.2015 року у справі 21-5496а15.
Станом на день винесення даної ухвали, Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області не виконано вимог ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2016р., а тому є підстави для повернення апеляційної скарги відповідачу.
Керуючись ст.187, ч.3 ст.189, ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
В задоволенні клопотання про продовження строку для сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01.02.2016р. по справі № 803/1587/13-a за позовом Приватного підприємства "Ремо" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Державної фіскальної служби України у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.04.2013 р. №0002432201,- вважати неподаною та повернути відповідачу.
Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом із апляційною скаргою направити особі, яка подала апеляційну скаргу. Іншим особам, які беруть участь у справі, направити копію ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя Коваль Р.Й.