Справа № 159/1552/16-к
Провадження № 1-кп/159/108/16
06 травня 2016 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинськоі області під головуванням
судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5
законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
захисника-адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016030110000079 та угоду про примирення за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дубове, Ковельського району, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, учня 11 класу Велицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.185 ч.2 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Кухарі, Ковельського району, Волинської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,-
ОСОБА_4 наприкінці листопада 2015 року, у вечірню пору, близько 20 год., діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на території недіючого сільськогосподарського товариства «Зоря», що розміщене в с. Кухарі Ковельського району, з корисливих спонукань шляхом вільного доступу таємно викрали з недобудованої споруди відгодівельника металевий двутавр вагою 63 кг, вартістю 151 гривня 20 копійок, чим завдали ОСОБА_7 майнової шкоди на вказану суму.
Після цього, переслідуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_4 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 на початку грудня 2015 року, у вечірню пору, близько 20 год., знаходячись на території недіючого сільськогосподарського товариства «Зоря», що розміщене в с. Кухарі Ковельського району, з корисливих спонукань шляхом вільного доступу таємно викрали з недобудованої споруди відгодівельника металевий двутавр вагою 100 кг, вартістю 240 гривень, чим завдали ОСОБА_7 майнової шкоди на вказану суму.
Також, ОСОБА_4 , продовжуючи свою протиправну діяльність, об'єднану єдиним умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном, 17 грудня 2015 року, близько 20 год., за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 , знаходячись на території недіючого сільськогосподарського товариства «Зоря», що розміщене в с. Кухарі Ковельського району, шляхом вільного доступу з недобудованої споруди відгодівельника таємно викрали металевий двутавр вагою 100 кг, вартістю 240 гривень та металеву трубу вагою 30 кг, вартістю 72 гривні, чим завдали ОСОБА_7 , майнової шкоди на загальну суму 312 гривень.
Дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід кваліфікувати по ст.185 ч. 2 КК України.
Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ст. 185 ч. 2 КК України.
31 березня 2016 року потерпілий ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12016030110000079, з одного боку, та підозрюваними у цьому провадженні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з іншого боку , з участю захисника - адвоката ОСОБА_8 та законного представника неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_9 на підставі ст.ст. 468 - 470, 471, 473 КПК України, уклали угоду про примирення, додержуючись наступних умов:
1. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (Сторона 2) підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наприкінці листопада 2015 року, у вечірню пору, близько 20 год., перебуваючи на території недіючого сільськогосподарського товариства «Зоря», що розміщене в с. Кухарі Ковельського району, з корисливих спонукань шляхом вільного доступу таємно викрали з недобудованої споруди відгодівельника металевий двутавр вагою 63 кг, вартістю 151 гривня 20 копійок, чим завдали ОСОБА_7 майнової шкоди на вказану суму.
Після цього, переслідуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_4 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 на початку грудня 2015 року, у вечірню пору, близько 20 год., знаходячись на території недіючого сільськогосподарського товариства «Зоря», що розміщене в с. Кухарі Ковельського району, з корисливих спонукань шляхом вільного доступу таємно викрали з недобудованої споруди відгодівельника металевий двутавр вагою 100 кг, вартістю 240 гривень, чим завдали ОСОБА_7 майнової шкоди на вказану суму.
Також, ОСОБА_4 за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 , продовжуючи свою протиправну діяльність, об'єднану єдиним умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном, 17 грудня 2015 року, близько 20 год., знаходячись на території недіючого сільськогосподарського товариства «Зоря», що розміщене в с. Кухарі Ковельського району, шляхом вільного доступу з недобудованої споруди відгодівельника таємно викрали металевий двутавр вагою 100 кг, вартістю 240 гривень та металеву трубу вагою 30 кг, вартістю 72 гривні, чим завдали ОСОБА_7 , майнової шкоди на загальну суму 312 гривень.
Своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скоїли крадіжку, а саме, кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ст. 185 ч. 2 КК України.
2. Сторона 2 підтверджує факти, викладені в п.1 даної угоди, і заявляє про повне визнання своєї вини та щире каяття у скоєному.
3. Сторони констатують факт добровільної згоди на укладення даної угоди та вважають, що неправомірними діями Сторони 2 потерпілому - ОСОБА_7 заподіяно матеріальної шкоди на суму 703 (сімсот три) гривні 20 (двадцять) копійок.
4. Сторони дійшли примирення на наступних умовах:
4.1.Сторона 1 констатує, що під час досудового розслідування отримала вибачення від сторони 2 та відшкодування майнової шкоди в повному обсязі, а тому інших претензій матеріального чи морального характеру до Сторони 2 вона не має.
4.2.Сторона 2, в особі підозрюваних ОСОБА_4 , ОСОБА_5 приносить Стороні 1, в особі ОСОБА_7 щирі вибачення за спричинені незручності, заподіяні внаслідок неправомірних дій, вказаних в п. 1 даної угоди.
4.3.Сторони дають добровільну згоду на призначення покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 185 КК України:
- ОСОБА_4 у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з іспитовим строком на 1 (один) рік,
- ОСОБА_5 у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 (один) рік,
5. Сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками укладення даної угоди (ст. 473 КПК України) та наслідками її невиконання (ст. 476 КПК України).
6. Дана угода діє з моменту її підписання.
Відповідно до правил ст.468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Прокурор ОСОБА_3 вважаючи , що при укладенні даної угоди дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, просила угоду затвердити і призначити обвинуваченомим узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щиро покаялись, визнали вину у вчиненому, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась і не судилась , що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Обвинувачений ОСОБА_5 є неповнолітнім.
У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просять затвердити укладену між ними та потерпілим ОСОБА_7 і призначити їм узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому вони визнала вину у вчиненому в обсязі підозри, кримінального правопорушення(злочину), передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України, дали згоду на застосування узгодженої в угоді виду та розміру покарання, а також інших заходів.
Захисник - адвокат ОСОБА_8 і законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 не заперечують щодо затвердженої угоди про примирення та призначення узгодженої міри покарання.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення і призначити обвинуваченим узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи .
Злочин , у вчиненні якого обвинувачені беззастережно визнали себе винуватими, згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем проживання .
Суд заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді .
При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди з потерпілим про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнали себе винуватими, цілком розуміють свої права, визначені ст. 474 ч. 5 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.1 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
Відповідно до ст.66 КПК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 є його щире каяття і добровільне усунення заподіяної шкоди.
Відповідно до ст.66 КПК України обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 є його щире каяття, і добровільне усунення заподіяної шкоди та вчинення злочину неповнолітнім.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судом не встановлено.
Враховуючи, що угода про примирення від 31 березня 2016 року , яка укладена між потерпілим ОСОБА_7 з одного боку, та обвинуваченими у цьому провадженні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з іншого боку відповідає вимогам КПК України та КК України, суд приходить до висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди та призначення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 узгодженого сторонами покарання.
Керуючись ст .ст. 318, 374, 472, 474 , 475 КПК України , суд
Угоду про примирення від 31 березня 2016 року у кримінальному провадженні №12016030110000079 , яка укладена між потерпілим ОСОБА_7 з одного боку, та обвинуваченими у цьому провадженні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з іншого боку затвердити.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 31 березня 2016 року покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладанням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.
Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 31 березня 2016 року покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75,104 КК України ОСОБА_5 звільнити від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладанням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.
Речові докази: три металевих двотаври та трубу, які передані на зберігання ОСОБА_7 - залишити у користуванні потерпілого ОСОБА_7 ; підводу та кобилу , які передані на зберігання ОСОБА_9 -залишити в користуванні ОСОБА_9 .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуючий:ОСОБА_1