79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"26" квітня 2016 р. Справа № 914/268/16
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Костів Т.С.
суддів Малех І.Б.
ОСОБА_1
при секретарі Кобзар О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства “Комбінат міського господарства” ОСОБА_2 міської ради, м. Дрогобич, №01-05/1527/16 від 29.03.2016 року
на ухвалу господарського суду Львівської області від 24.03.2016 року
у справі № 914/268/16
за позовом: Комунального підприємства “Комбінат міського господарства” ОСОБА_2 міської ради, м. Дрогобич
до відповідача: ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “ЕКО-КМГ”, м. Дрогобич
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 міська рада, м. Дрогобич
про: визнання недійсним акту №1 від 01.10.2013 р. про передачу основних засобів на баланс відповідача як внесок до статутного фонду
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_4 - представник на підставі довіреності б/н від 11.04.2016 року;
від відповідача: ОСОБА_5-представник на підставі довіреності № б/н від 18.04.2016 року;
від третьої особи: ОСОБА_6 - представник на підставі довіреності №3-28/2653 від 01.04.2016 року;
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови
ухвалою господарського суду Львівської області від 24.03.2016 року провадження у справі №914/268/16 (суддя Пазичев В.М.) за позовом Комунального підприємства “Комбінат міського господарства” ОСОБА_2 міської ради, до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю “ЕКО-КМГ”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 міської ради, про визнання недійсним акту №1 від 01.10.2013 р. про передачу основних засобів на баланс відповідача як внесок до статутного фонду- припинено.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Львівської області від 24.03.2016 року у справі №914/268/16, позивач - Комунальне підприємство “Комбінат міського господарства” ОСОБА_2 міської ради, - подав апеляційну скаргу.
Зокрема, скаржник у поданій апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції не проведено належного аналізу норм права та положень Статуту Підприємства, дотримання яких дає підстави для висновку про те, що акт № 1 від 01.10.2013р. про передачу Підприємством основних засобів на баланс ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «ЕКО- КМГ» є правочином, який спрямований на набуття та припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 202 ЦК України), оскільки на підставі даного акту № 1 від 01.10.2013 р. для КП «Комбінат міського господарства» ОСОБА_2 міської ради припинено право власності на майно, а ТзОВ «ЕКО-КМГ» набуло право власності на це майно та зареєструвало за собою все майно, у тому числі й транспортні засоби.
На підставі викладеного апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 24.03.2016 р. у справі № 914/268/16 та направити останню для розгляду в суд першої інстанції по суті.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.03.2016р. справу №914/268/16 призначено судді-доповідачу ОСОБА_7 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям: Марку Р.І. та Желіку М.Б..
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 31.03.2016 р. подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 12.04.2016 р..
Розпорядженням керівника апарату суду від 11.04.2016 року № 108 справу №914/268/16 призначено до повторного автоматизованого розподілу у зв'язку із перебуванням у відпустці судді - члена колегії Марка Р.І..
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2016р. справу №914/268/16 призначено судді-доповідачу ОСОБА_7 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям:ОСОБА_8 та ОСОБА_9.
Ухвалою суду від 12.04.2016 року розгляд справи відкладався на 26.04.2016 року.
Розпорядженням керівника апарату суду від 26.04.2016 року № 173 справу №914/268/16 призначено до повторного автоматизованого розподілу у зв'язку із перебуванням у відряджені судді - члена колегії Желіка М.Б..
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2016р. справу №914/268/16 призначено судді-доповідачу ОСОБА_7 та іншим суддям, які входять до складу колегії, а саме суддям:ОСОБА_8 та ОСОБА_1. Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки згідно ст.22 ГПК України.
В судове засідання 26.04.2016 року з'явився представник апелянта, апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, з підстав наведених у ній, надав усні пояснення по суті спору.
Представник відповідача в судовому засіданні 26.04.2016 року проти апеляційної скарги заперечив з мотивів, наведених у поданому письмовому відзиві на неї, також надав усні пояснення по суті спору.
Представник третьої особи в судове засідання з'явився, надав усні пояснення по суті спору.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне:
комунальне підприємство “Комбінат міського господарства” ОСОБА_2 міської ради, створене та діє згідно Статуту. Підприємство придбало 29 огорож контейнерних майданчиків; 442 контейнери, у тому числі, 419 контейнерів для збору ТВП та 23 контейнери для збору ПЕТ пляшок; дев'ять транспортних засобів, а саме: сміттєвоз КО-431 ЗІЛ 130, ВС 8178 ВО р.в. 1984 р.; сміттєвоз КО-431 ЗІЛ 130, р.н. НОМЕР_1, рюв. 1988 р.” сміттєвоз КО-431 ЗІЛММЗ 4505, р.н. НОМЕР_2, р.в. 1989 р.; сміттєвоз КО-431 ЗІЛ 431412. р.н. НОМЕР_3. р.в. 1993 р.; сміттєвоз КО-440 ЗІЛ 433362, р.н. НОМЕР_4, р.в. 1999 р.; сміттєвоз КО-440 ЗІЛ 4333 р.н. НОМЕР_5, р.в. 1999 р.; сміттєвоз КО-440 ЗІЛ 431410 р.н. НОМЕР_6, р.в. 1987 р.; сміттєвоз МЕЯ8ЕБЕ8-ОЕК2 АКТКО8 р.н. НОМЕР_7, р.в. 2002 р.; бульдозер ДЗ ПО р.н. НОМЕР_8.
На підставі акту № 1 від 01.10.2013 р. все вище перелічене було передано на баланс ТзОВ “ЕКО-КМГ”. Цей акт просить визнати недійсним позивач, покликаючись на відсутність повноважень на передачу такого майна та суперечність меті діяльності підприємства. Зокрема, згідно п. 3.2. Статуту Підприємства, майно підприємства, що є у комунальній власності і закріплене за підприємством, належить йому на праві господарського відання. Здійснюючи господарське відання підприємство володіє, користується та розпоряджається майном, в порядку, встановленому законодавством України та Статутом в межах наданих повноважень. Відчуження основних засобів здійснюється за згодою Власника у встановленому законом порядку. Згідно положень п. 3.3 Статуту, Підприємство за згодою Власника має право передавати юридичним та фізичним особам в тимчасове користування або в позику устаткування, транспортні засоби, інвентар, сировину та інші матеріальні цінності, а також списувати їх з балансу. Відповідно до п. 5.3.7 Статуту, директор Підприємства користується правом розпорядження майном за згодою Власника та коштами Підприємства відповідно до законодавства.
В основі апеляційної скарги лежить покликання на те, що такий акт приймання-передачі за своїм характером є правочином, який може визнаватись недійсним, оскільки породжує права та обов'язки сторін.
Припиняючи провадження у справі суд першої інстанції підставно виходив з того, що ч. 2 ст. 20 ГК України, способом захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів. Юридичним актом є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів. Отже, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту. Однак, на думку суду першої інстанції, з чим погоджується судова колегія апеляційної інстанції, оспорюваний акт приймання-передачі за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки засвідчує факт передачі однією стороною та прийняття іншою стороною рухомого майна, і може бути використаний в якості доказу у разі звернення будь-якої із сторін з позовом до суду та підлягатиме оцінці судом у відповідності з вимогами ст. 43 ГПК України.
Колегія суддів зазначає про те, що припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції мотивовано виходив з того, що за положенням ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту. Але оскаржуваний акт приймання-передачі за своїми ознаками до таких актів не відноситься, яким було засвідчено факт передачі однією стороною та прийняття другою стороною вищезазначене майно.
Враховуючи, що оскаржений Акт № 1 від 01.10.2013 року про передачу основних засобів на баланс відповідача як внесок до статутного фонду не носить характеру акту в розумінні ст.12 ГПК Ураїни, суд першої інстанції дійшов підставного висновку про те, що зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.
Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Відтак, беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Львівської області від 24.03.2016 р. у справі № 914/268/16 прийнята на підставі матеріалів справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права, посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, висновків господарського суду Львівської області не спростовують, а відтак, не визнаються такими, що можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись ст.ст. 1, 21, 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105, 106 Львівський апеляційний господарський суд , -
1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Комбінат міського господарства” ОСОБА_2 міської ради, м. Дрогобич, №01-05/1527/16 від 29.03.2016 року - залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Львівської області від 24.03.2016 року у справі № 914/268/16 без змін.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
3.Матеріали справи скеровуються до господарського суду Львівської області.
Повний текст постанови суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 105 ГПК України 04.05.2016 року.
Головуючий-суддя Костів Т.С.
Суддя Малех І.Б.
Суддя Марко Р.І.