Справа № 444/784/16-к
Провадження № 1-кп/444/77/2016
05 травня 2016 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Жовківського району Львівської області кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12016140240000099, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рава-Руська Жовківського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з середньо-технічною освітою, раніше не судимого, інваліда ІІІ групи, паспорт НОМЕР_1 ,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, -
10 грудня 2015 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без державної реєстрації як суб'єкт господарської діяльності, відомості про якого не включено до переліку суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, в період часу з 10 грудня 2015 року по 28 березня 2016 року в орендованому ним приміщенні, що знаходиться на території АДРЕСА_2 , приймав від населення побутовий металобрухт чорних та кольорових металів.
27.01.2016 року ОСОБА_4 , знаходячись в орендованому ним приміщенні, що знаходиться на території АДРЕСА_2 прийняв від ОСОБА_6 побутовий металобрухт, а саме: редуктор від автомобіля марки ВАЗ на загальну суму 24 грн.
Окрім цього, 29.01.2016 року ОСОБА_4 , знаходячись в орендованому ним приміщенні, що знаходиться на території АДРЕСА_2 прийняв від ОСОБА_7 побутовий металобрухт, а саме: металеву трубу довжиною 1 метр, частину металевого плуга на загальну суму 18 грн.
Окрім цього, 28.03.2016 року ОСОБА_4 , знаходячись в орендованому ним приміщенні, що знаходиться на території АДРЕСА_2 прийняв від ОСОБА_7 побутовий металобрухт, а саме: три металеві масляні насоси, металеву шестерню на загальну суму 20 грн.
В подальшому 28 березня 2016 року під час проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області працівниками Жовківського відділення Кам'янка-Бузького відділу Головного управління Національної поліції України у Львівській області з орендованого ОСОБА_4 , приміщення на території АДРЕСА_2 виявлено і вилучено вагу №1020, вагу №1124, брухт чорного металу вагою 4700 (чотири тисячі сімсот) кілограм.
Під час досудового розслідування 08.04.2016 року між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , на підставі вимог ст. ст. 468, 469, 470, 471, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Виходячи зі змісту даної угоди, прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій останнього за ч.1 ст.213 КК України, ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Згідно даної угоди сторони погодилися на призначення покарання обвинуваченому за ч.1 ст.213 КК України у виді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Підозрюваний ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Також вказаною угодою передбачені наслідки її укладання та затвердження, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.
Прокурор та захисник в підготовчому судовому засіданні підтримали угоду про визнання винуватості, просили таку задовольнити.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно із ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, яка відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені йому п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також в підготовчому судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою вину та надав суду згоду на призначення узгодженого покарання.
В підготовчому судовому засіданні суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, зокрема вимогам ст. 65 КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості. Суд бере до уваги наявність двох обставин, які пом'якшують покарання, позаяк підозрюваний щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину шляхом вказання осіб, від яких приймав металобрухт, що підтвердив у підготовчому судовому засіданні прокурор.
Підстав для відмови в затвердженні угоди, судом не встановлено.
Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Статтею 374 КПК України визначено, що при винесенні вироку суд зобов'язаний зазначити у його резолютивній частині рішення щодо речових доказів.
Відповідно до постанови про визнання речових доказів від 06 квітня 2016 року та акту передачі-приймання матеріальних цінностей на відповідальне зберігання від 29 березня 2016 року вагу № 1020, вагу № 1124, брухт чорного металу вагою 4700 (чотири тисячі сімсот) кілограм визнано речовими доказами та залишено на відповідальне зберігання в ТОВ «Укр Мет-Захід».
Відповідно до п. 5 ч. 9 ст.100 КПК України гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Предметом злочину, передбаченого ст. 213 КК України, є: 1) металобрухт - брухт кольорових і чорних металів; 2) приміщення та споруди, в яких розташовуються незаконні пункти прийому, схову та збуту металобрухту, які можуть мати вагове, брухтопереробне та інше відповідне обладнання; 3) вказані незаконні пункти.
Таким чином брухт чорного металу вагою 4700 (чотири тисячі сімсот) кілограм, який визнано речовим доказом та залишено на відповідальне зберігання в ТОВ «Укр Мет-Захід» слід конфіскувати.
Пунктом 1 частини 9 ст.100 КПК України передбачено, що гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
ОСОБА_4 знав про незаконне використання ваг, позаяк сам використовував їх, відтак ваги № 1020 та ваги № 1124, які визнано речовими доказами та залишено на відповідальне зберігання в ТОВ «Укр Мет-Захід», теж слід конфіскувати.
Керуючись ст. ст. 174, 314, 368, 373, 374, 376, 474- 475, 476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 08 квітня 2016 року, укладену між заступником прокурора Червоноградської місцевої прокуратури Львівської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 в кримінальному провадженні № 12016140240000099.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
Речові докази: вагу № 1020, вагу № 1124, брухт чорного металу вагою 4700 (чотири тисячі сімсот) кілограм, які визнано речовими доказами та залишено на відповідальне зберігання в ТОВ «Укр Мет-Захід» - конфіскувати.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовківський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором - з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Документи залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Роз'яснити право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий ОСОБА_1