Провадження: 22ц/790/2077/15 Головуючий І інстанції - Григор'єва А.О.
Справа: 638/4258/13-ц Доповідач - Кругова С.С.
Категорія: договірні
27 квітня 2016 року Апеляційний суд Харківської області в складі:
головуючого Кругової С.С.,
суддів: Зазулинської Т.П., Міненкової Н.О.
секретарів: Прологаєвої А.Д., Шпарага О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
28.10.2009 року позивач звернувся у суд з позовом, в якому, з урахуванням його уточнень 06 .09.2010 року, просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором № EIVХР 000477 картрахунку та видачу платіжної картки від 18.10.2005 року та додаткової угоди до нього про встановлення овердрафту № 4 від 12.03.2008 року (далі Договір № 1) в розмірі 263 194, 50 доларів США, що за курсом НБУ станом на 27.08. 2010 року складає 2 076 604, 61 грн. та заборгованості за договором -анкетою № 5006712 про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 07.04.2008 року (далі Договір № 2) в сумі 246399, 21 Евро, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 27.08.2010 року 2 467638, 81 грн. (т.1 а.с.4-8.74-75).
Як на підставу своїх вимог, позивач, з посиланням на ст.ст. 1049, 1048, 1069, 1054, 525, 526, 530 ЦК України, посилається на укладення з відповідачем зазначених договорів та неналежне виконання ним умов договорів у зв”язку з чим виникла зазначена заборгованість.
Заочним рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 22 листопада 2010 року вказані позовні вимоги позивача було задоволено у повному обсязі та вирішено питання щодо розподілу судових витрат у справі ( а.с.99-102).
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 червня 2013 року, на підставі заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, вказане заочне рішення суду було скасовано ( т.1 а.с.154-155).
10.09.2013 року позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь за Договором № 1 заборгованість станом на 05.09.2013 року в сумі 467512, 59 доларів США , що за курсом НБУ складає 3 736828, 13 грн., з яких : 149 970, 04 доларів США -заборгованість за овердрафтом та 317 542, 55 доларів США заборгованість за процентами за строкову та прострочену заборгованість та за Договором № 2 в розмірі 450 297, 93 Евро, що еквівалентно за курсом НБУ 4 740 547, 48 грн. та складається із 149 662, 22 Евро залишку заборгованості за овердрафтом та 300 635, 71 Евро за процентами за строкову та прострочену заборгованість ( т.2 а.с.167).
Справу розглянуто судом першої інстанції за відсутності відповідача та його представника.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2013 року позовні вимоги позивача задоволено. Суд стягнув з відповідача на його користь заборгованість за договором № EIVXH 000477 про відкриття картрахунку та видачу платіжної картки від 18.10.2005 року та додаткової угоди до нього про встановлення овердрафту № 4 від 12.03.2008 року в розмірі 467512, 59 доларів США, що еквівалентно 3 736 828, 13 грн. та заборгованість за договором -анкетою № 5006712 про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 07.04.2008 року в розмірі 450 297, 93 Евро,що в еквіваленті складає 4 740 547, 48 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, яка рішенням Апеляційного суду Харківської області від 16 липня 2014 року задоволена частково, рішення суду першої інстанції змінено.
Вказане рішення було оскаржене у касаційному порядку представником відповідача.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційна скарга задоволена частково, рішення Апеляційного суду Харківської області від 16 липня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог .
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невідповідністю рішення суду вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК України, невідповідністю висновків суду обставинам справи та наявним у справі доказам та неповним з”ясуванням судом обставин, які мають значення для справи.
Представник відповідача зазначає, що суд не взяв до уваги, що договір - анкета № 5006712 про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 07.04.2008 року не містить умов, передбачених для договору, зокрема відсутній детальний розпис сукупної вартості кредиту, річна відсоткова ставка за кредитом та умови дострокового розірвання договору порядок припинення дії договору та дострокового повернення кредиту та інших обов”язкових умов , а також зазначає, що позивач не надав суду доказів в підтвердження того, що відповідач отримав кредитні кошти. Представник відповідача також зазначає, що позивач надав розрахунок заборгованості, який не підтверджено бухгалтерськими документами-виписками з рахунку та ордерами, а також не підтверджені документально нарахування будь-яких процентів та підтверджень того, що відповідач отримав кредитні кошти в зазначеному позивачем розмірі та їх використовував. Представник відповідача також зазначає, що відповідач має докази щодо виконання умов договору-анкети та був позбавлений права участі у справі, оскільки подавав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв”язку з хворобою, однак в рішення суд зазначив ,що відповідач не вказав про причини неявки у судове засідання.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором -анкетою № 5006712 про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 07.04.2008 року в розмірі 450 297, 93 Евро, що в еквіваленті складає 4 740 547, 48 грн., суд першої інстанції виходив з їх доведеності позивачем та обґрунтованості.
З таким висновком суду, судова колегія погоджується з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що 07 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір-анкету № 5006712 на підставі якого сторони уклали цей договір про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки ( т.1 а.с.34-35).
Як свідчать умови вказаного договору , Банк надає Клієнту картку типу VISA INFINITE строком дії 1 рік ( п.1.1.2 умов).
Пунктом 1.1.3. умов договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання клієнтом зобов»язання щодо погашення заборгованості по овердрафту в строк більше ніж 90 днів, з моменту виникнення простроченої заборгованості Клієнта за овердрафтом та/ або процентам за його користування, Банк має право вимагати від клієнта сплатити штраф в розмірі 1000 ( одної тисячі) грн. 00 коп.
Пунктами 2.1., 2.2., 2.5 умов цього договору встановлено , що умови користування карткою та порядок обслуговування карткових рахунків , надання та обслуговування Овердрафту, права та обов»язки , відповідальність сторін за цим договором, особливі умови, порядок розірвання цього Договору визначається Правилами.
Підписанням цього договору Клієнт засвідчує, що перед підписанням Договору ним отримано інформаційний лист і він ознайомлений з інформацією, надання якої вимагається відповідно до ч.2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а також з Правилами та Тарифами, погоджується вважати положення вказаних Правил та Тарифів обов»язковими для застосування до відносин, які виникли на підставі цього договору.
З огляду на це доводи апеляційної скарги, що банк не мав права змінювати процентну ставку згідно ОСОБА_3 є помилковим. Відповідач узгодив ці права з позивачем при підписанні договору.
Пунктом 2.5. умов вказаного Договору встановленого, що цей договір укладається на невизначений строк та набирає чинності з моменту його укладання, а саме: з моменту відкриття рахунку.
Відповідно до додатку до вказаного договору, який у відповідності до п.2.7. умов вказаного Договору - анкети є невід»ємною його частиною, ОСОБА_3 було встановлено ліміт овердрафту на строк 12 місяців з 11 квітня 2008 року по 10 квітня 2009 року в сумі 150 000 Евро, з можливістю в подальшому встановлення ОСОБА_3 ліміту овердрафту на новий строк, а також встановлено , що процентна ставка за овердрафтом складає 13 процентів річних та може бути збільшена ОСОБА_3 ( т.2 а.с.36).
Матеріали справи також свідчать про те, що на час укладання вказаного договору діяли ОСОБА_3 банку від 23.02.2006 року, якими зокрема була встановлена процентна ставка за санкціонований овердрафт -13 % та плата за несанкціонований овердрафт 39% в Евро ( т.1 а.с.10).
В пункті 3.4.5. Типових правил проведення операцій за поточними ( картковими ) рахунками, відкритими для фізичних осіб ( далі Правила), Банк має право самостійно встановити нові та /або змінити діючі ОСОБА_3 в порядку, визначеному п.5.13 Правил та / або змінити процентну ставку за користування Овердрафтом в порядку, встановленому п.2.4. цих Правил. Блокувати ( припиняти) дію Картки Держателя у випадку виникнення простроченої заборгованості, до її погашення.
Відповідно до п.2.4 Правил, процента ставка за користування Овердрафтом може бути змінена ( збільшена або зменшена). Про зміну процентної ставки за овердрафтом Банк повідомляє клієнта не пізніше ніж за один календарний місяць до дати впровадження нового розміру процентної ставки шляхом розміщення відповідного оголошення на інформаційних стендах, що розташовані у приміщеннях ОСОБА_3, на сайті ОСОБА_3 www.ukrsibbank.com та у виписках, які формуються у порядку, встановленому у п.3.3.2 цих Правил. У випадку незгоди з новою процентною ставкою Клієнт повинен надати до ОСОБА_3 заяву щодо анулювання ліміту овердрафту згідно до п.5.13 цих правил та повністю погасити заборгованість перед банком. ( т.1 а.с.24-33).
Судовим розглядом встановлено, що відповідач не отримував виписки у банку і це було його свідоме рішення. Він не цікавився розміром процентної ставки. При цьому протягом тривалого часу здійснював погашення заборгованості і процентів, які були разраховані по ставці 22% (том 1 а.с.246-267; том 2 а.с.34-35).
Згідно до вимог ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків .
В ч.1 ст. 628 ЦК України встановлено , що зміст договору становлять умови ( пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору . Договір є обов»язковим для виконання сторонами ( ч.1 ст. 627, ч.1 ст. 629 ЦК України).
Вказані вище обставини справи та вимоги норм матеріального права свідчать про те, що зазначені вище Правила та встановлені банком ОСОБА_3 повинні діяти в межах тих умов, які сторони визначили при укладанні зазначеного договору, а також свідчать про відповідність даного договору вимогам діючого законодавства.
Згідно до вимог частин 1 та 4 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов»язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
В ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Визначення поняття зобов'язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України.
Відповідно до цієї норми зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання»(ст.ст. 530, 631 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Згідно до ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, і визначається він роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а не посиланням на подію, яка має настати. Вказівкою на подію, яка має неминуче настати, визначається термін - певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252 ЦК України).
Зазначені вище умови Договору-Анкети та додатку до цього договору, а також вимоги вказаних норм матеріального права, свідчать про те, що вказаний Договір укладався сторонами на відкриття банківського картрахунку та обслуговування платіжної картки та строк , у зв»язку з чим пов»язаний з дією виданої на підставі цього договору карткою та встановлення по ній ліміту та у зв»язку з тим, що при його укладанні вказаного договору строк його дії сторонами не визначався ( пункт 2.5. умов Договору) , то строк його дії встановлюється строком дії картки , тобто до 10 квітня 2009 року.
Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ч.1 ст. 1050 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов»язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інших розмір процентів не встановлений договором або законом.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Таким чином, умови вказаного договору та вимоги зазначених норм матеріального права свідчать про те, що у випадку невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов»язання щодо погашення заборгованості по овердрафту в строк більше ніж 90 днів з моменту виникнення простроченої заборгованості за овердрафтом та/ або процентам за його користування, позивач має право вимагати від відповідача сплати штрафу в розмірі 1000,00 грн. , а також застосовується відповідальність передбачена Правилами та Тарифами, які вважаються згідно п.2.2 договору-анкети №5006712 обов"язковими для застосування до відносин, які виникли на підставі цього Договору.
З огляду на наведене , вимоги позивача щодо сплати відповідачем 45% за прострочену ним суму заборгованості за овердрафтом ґрунтуються на умовах вказаного договору який підписано сторонами.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за вказаним кредитним договором, станом на 05.09.2013 року заборгованість за вказаним кредитним договором відповідача складає 450 297, 93 Евро, що за курсом НБУ еквівалентно 4 740547, 48 грн. та вказана заборгованість складається з простроченої заборгованості за овердрафтом в сумі 149 622, 22 Евро, заборгованості за відсотками на строкову заборгованість в період з 16.04.2008 року по 09.04.2009 року в сумі 3741, 40 Евро, а також 296 894, 31 Евро нарахованих процентів за прострочену заборгованість за період з 10.04.2009 року по 05.09.2013 року та нараховані позивачем за процентною ставкою 45 % річних ( т.1 а.с.168-169).
Згідно до висновків судової економічної експертизи № 12014 від 23.05.2014 року, данні довідок-розрахунків складених ПАТ «УкрСиббанк» про заборгованість ОСОБА_4 по договору -анкеті № 506712 від 07 квітня 2008 року та додатку до нього, станом на 05.09.2013 року відповідають сумам , зазначених в наданих на дослідження «Виписках на рахунку приватного клієнта» ( т.2 а.с.78-104).
Що стосується доводів апеляційної скарги представника відповідача , що договір - анкета № 5006712 про відкриття банківського карткового рахунку та обслуговування платіжної картки від 07.04.2008 року не містить умов, передбачених для договору, зокрема відсутній детальний розпис сукупної вартості кредиту, річна відсоткова ставка за кредитом та умови дострокового розірвання договору порядок припинення дії договору та дострокового повернення кредиту та інших обов»язкових умов, то вони спростовуються тим , що сторони узгодили те, що до їх правовідносин застосовуються Правила і ОСОБА_3.
Задовольняючи позовні вимоги позивача та стягуючи з відповідача на його користь заборгованість за договором № EIVXH 000477 про відкриття картрахунку та видачу платіжної картки від 18.10.2005 року та додаткової угоди до нього про встановлення овердрафу № 4 від 12.03.2008 року в розмірі 467512, 59 доларів США, що еквівалентно 3 736 828 , 13 грн., суд першої інстанції також виходив з їх доведеності позивачем та обґрунтованості.
При цьому судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що 18 жовтня 2005 року між сторонами було укладено договір № EIVXH 000477 про відкриття картрахунку та видачу платіжної картки від 18.10.2005 року, а 12 березня 2008 року додаткова угода до вказаного договору № 4(т.1 а.с.37-41).
Як свідчить вказаний вище договір № EIVXH 000477 від 18 жовтня 2005 року, при його підписанні відповідач був ознайомлений з Тарифами по міжнародним платіжним карткам та згодний з ними та відповідно до п.5 його умов, ОСОБА_3 надавалось право вносити зміни в ОСОБА_3, про що інформувати Клієнта за 31 календарний день до дня введення в дію нових тарифів шляхом розміщення об»яв в загальнонаціональних засобах масової інформації, структурних одиницях ОСОБА_3 , у виписках за Картрахунками Клієнта, або іншим способом. Якщо Клієнт , протягом цього строку не звернувся в Банк для розірвання Договору, вважається, що клієнт згоден з такими змінами.
Згідно до умов Додаткової угоди Банк надає Клієнту овердрафт для проведення операцій з використанням платіжних карток та встановлено ліміт овердрафту в 150 000 доларів США яке можливо до 11 березня 2009 року. Кожен окремий виданий кредит на умовах овердрафту та нараховані на нього проценти повинні бути погашені не пізніше 11 березня 2009 року ( п.1 умов додаткової угоди).
Вказаною додаткової угодою також було встановлено, що Клієнт сплачує ОСОБА_3 проценти за користування овердрафтом з дати видачі кредиту по день, коли такий кредит вважається погашеним в розмірі 13 % річних та на суму простроченої заборгованості по овердрафту нараховуються проценти за підвищеною процентною ставкою яка встановлюється в розмірі діючої процентної ставки збільшеної на 36, 5 процентів( п.2 умов додаткової угоди).
Відповідно до п.4 умов додаткової угоди вказана угода набирає чинності з моменту її підписання Сторонами і діє до 11 березня 2009 року, але у будь-якому випадку до повного погашення Клієнтом всієї заборгованості перед ОСОБА_3.
Матеріали справи також свідчать про те, що на час укладання між сторонами вказаного кредитного договору діяли ОСОБА_3 банку від 23.02.2006 року, якими зокрема була встановлена процентна ставка за санкціонований овердрафт -13 % та плата за несанкціонований овердрафт 39% в Евро( т.1 а.с.10) та на підставі наказу банку № 1256 від 19 листопада 2008 року, вказані тарифи були змінені та встановлено плату за санкціонований овердрафт в розмірі 22% Евро річних та нарахування процентів за прострочену заборгованість за овердрафтом -45 % річних ( т.2 а.с.132 т.1 а.с.11)
Таким чином , умови вказаного кредитного договору та додаткова угода до нього передбачали як право ОСОБА_3 на зміну процентної ставки , так і право банку нарахування процентів за підвищеною процентною ставкою на прострочену заборгованість за овердрафтом та це у відповідності до вимог зазначених вище норм матеріального права є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за вказаним кредитним договором та процентів як за строкову заборгованість , так і за прострочену заборгованість .
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 05.09.2013 року складає 467512, 59 доларів США, що еквівалентно 3 736 828 , 13 грн. та яка складається : із заборгованості за овердрафтом в сумі 149 970, 04 доларів США, що еквівалентно 1 198 710, 53 грн.., заборгованості за відсотками за строковою заборгованістю з 01 березня 2006 року по 10 березня 2009 року в сумі 14 490, 76 доларів США та заборгованості за відсотками за прострочену заборгованість за період з 11 березня 2009 року по 05 вересня 2013 року в сумі 303 051, 79 доларів США , що еквівалентно 2 538 117, 60 грн. ( т.1 а.с.170-171).
Згідно до висновків судової економічної експертизи № 12014 від 23.05.2014 року, данні довідок-розрахунків складених ПАТ «УкрСиббанк» про заборгованість ОСОБА_4 по договору № EIVXH 000477 від 18 жовтня 2005 року та додатковій угоді до вказаного договору № 4 від 12 березня 2008 року , станом на 05.09.2013 року відповідають сумам , зазначених в наданих на дослідженням «Виписках на рахунку приватного клієнта» ( т.2 а.с.78-104).
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача вказаної заборгованості.
При цьому , судом апеляційної інстанції перевірялись доводи апелянта щодо надання позивачем розрахунку заборгованості , який не підтверджено бухгалтерськими документами-виписками з рахунку, щодо документального не підтвердження позивачем нарахувань будь-яких процентів та підтверджень того ,що відповідач отримав кредитні кошти зазначеному позивачем розмірі та їх використовував , у зв»язку з чим по справі за клопотанням представника відповідача була проведена судова економічна експертиза .
Згідно до висновків судової економічної експертизи № 12014 від 23.05.2014 року, данні довідок-розрахунків складених ПАТ «УкрСиббанк» про заборгованість ОСОБА_4 по договору № EIVXH 000477 від 18 жовтня 2005 року та додатковій угоді до вказаного договору № 4 від 12 березня 2008 року , станом на 05.09.2013 року та по договору -анкеті № 506712 від 07 квітня 2008 року та додатку до нього, станом на 05.09.2013 року відповідають сумам , зазначених в наданих на дослідження «Виписках на рахунку приватного клієнта» ( т.2 а.с.78-104).
Згідно висновку судової економічної експертизи від 16 липня 2015 року данні довідок-розрахунків складених ПАТ "УкрСиббанк" по заборгованості ОСОБА_5 по договору № EIVXH 000477 від 18 жовтня 2005 року та додатковій угоді до вказаного договору № 4 від 12 березня 2008 року та по картковому рахунку по договору -анкеті № 506712 від 07 квітня 2008 року та додатку до нього, станом на 30 липня 2009 року та станом на 5 вересня 2013 року відповідають сумам , зазначених в наданих на дослідження «Виписках на рахунку приватного клієнта» та арифметично підтверджуються (том 3 а.с.170-179).
Вказані доводи представника відповідача спростовуються висновками вказаних експертиз в яких містяться відомості щодо отриманих та внесених відповідачем коштів по вказаним кредитним договорам ( т.2 а.с.87-104) та сам представник відповідача при призначенні першої експертизи надав суду складений ним розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем за вказаними кредитними договорами, яким фактично визнав розмір основної заборгованості відповідача за вказаними договорами, оспорюючи розмір нарахованих позивачем відсотків за цими договорами ( т.1 а.с.239-245).
Доводи представника відповідача щодо наданих розрахунків, які не підписані уповноваженими посадовими особами, судова колегія вважає помилковими, оскільки решта з них яка додана до позовної заяви підписана начальником ВПС УОСБ ДСБ "УкрСиббанк" ОСОБА_6, (том1 а.с.12-23), решта підписана представником ОСОБА_7 до уточнюваного позову (том 1 а.с.76-86) і яка уповноважена п.7 довіреності (том.1 а.с.89), та представником ОСОБА_8 згідно п.7,8 довіреності (том1 а.с.173) до остаточної позовної заяви (том 1 а.с.168-171).
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.
З огляду на вищенаведене, судова колегіяна підставі ст.308 ЦПК України вважає рішення суду таким, що не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 303, 304,307, 308, 315, 317, 319, 324,325 ЦПК України, суд ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 вересня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий С.С. Кругова
Судді Т.П. Зазулинська
ОСОБА_9