Справа № 645/8239/15-к
Провадження № 1-кп/645/150/16
29 квітня 2016 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12015220460002390 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Борщова Харківського району Харківської області, громадянина України, що має середню освіту, неодруженого, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Харківського районного суду Харківської області від 26.09.2011 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 353, ч. 1 ст. 190, ч. 3 ст. 357 КК України, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.11.2013 року звільнений умовно - достроково від покарання на не відбуту частину 1 рік 2 місяці 15 днів,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_5 , 01 вересня 2015 року, приблизно о 22 год. 00 хв., знаходився біля будинку АДРЕСА_3 , де у нього виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, шляхом проникнення через вікно квартири, розташованої на першому поверсі жилого будинку. Скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 для переконання, що в квартирі на першому поверсі нікого немає, зайшов до під'їзду будинку та постукав у двері, після чого вийшов на вулицю та відкрив вікно квартири АДРЕСА_4 та проник всередину квартири, де викрав телевізор - монітор марки «LG» моделі «Flatron m 208 WA» діагональ 5”, чорного кольору, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_4 , згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 3790 від 07.09.2015 року на суму 1750 грн..
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, щиро каявся, та пояснив суду, що, дійсно, 01 вересня 2015 року приблизно о 22 годині, він знаходився біля будинку АДРЕСА_3 , де у нього виник умисел на заволодіння чужим майном, шляхом проникнення до квартири. В результаті чого він зайшов у під'їзд будинку та постукав у двері квартири АДРЕСА_5 , яка розташована на першому поверсі, переконавшись, що дома нікого немає, вийшов з під'їзду та підійшов до вікна вказаної квартири. Вікно у даній квартирі було відкрито на провітрювання, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, він просунув руку через щілину вікна та повернув ручку, в результаті чого відкрив вікно та проник до житла. Опинившись у кімнаті він побачив телевізор марки «LG», яким вирішив заволодіти. ОСОБА_5 взяв даний телевізор та виліз через вікно на вулицю. На наступний день він продав телевізор на Центральному ринку в м. Харкові в магазині «Побутова техніка».
Окрім повного визнання ОСОБА_5 вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, його вина підтверджується наступними, дослідженими судом доказами, а саме:
- показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що 01.09.2015 року приблизно з 22 години він був відсутній за місцем мешкання: АДРЕСА_6 , де він мешкає з дружиною та донькою, які також були відсутні за місцем мешкання. Коли уходив з квартири, то залишив вікно у квартирі на провітрювання. Приблизно о 23 годині 01.09.2015 року він повернувся додому та побачив, що вікно відкрито повністю та відсутній його телевізор марки «LG» чорного кольору, після чого потерпілий звернувся до правоохоронних органів із відповідною заявою;
- показаннями свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що станом на вересень 2015 року він працював в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 33 на території Центрального ринку. 02.09.2015 року він знаходився на робочому місті, коли приблизно об 11 годині, до нього прийшов раніше незнайомий ОСОБА_5 та запропонував придбати у нього телевізор марки «LG» моделі «Flatron m 208 WA» чорного кольору, оскільки ОСОБА_5 , як він пояснив, терміново необхідні були гроші на сімейні потреби. ОСОБА_6 погодився та віддав йому за телевізор 500 грн.. 03.09.2015 року вищевказаний телевізор був вилучений у нього працівниками міліції. Свідок повідомив, що йому було не відомо, що даний телевізор було викрадено;
- показаннями свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні пояснив, що у 2015 році, точної дати та часу він не пам'ятає, він зустрів на вулиці свого знайомого ОСОБА_5 з яким пішов до дому останнього. Пробувши у ОСОБА_5 деякий час, останній викликав таксі та по приїзду автомобіля вони вийшли з дому та свідок сів в автомобіль таксі, тоді як ОСОБА_5 повернувся до під'їзду будинку, а через деякий час повернувся та в руках у нього був телевізор чорного кольору з пласким монітором. ОСОБА_5 поклав у таксі даний телевізор та вони разом поїхали до магазину «Побутова техніка», що розташований на Центральному ринку у м. Харкові. Приїхавши до магазину, свідок залишився в таксі, а ОСОБА_5 вийшов с автомобілю таксі взяв з собою телевізор. Через декілька хвилин ОСОБА_5 повернувся вже без телевізору, після цього вони повернулися на таксі назад, після чого свідок пішов до себе;
- витягом з кримінального провадження № 12015220460002390 (том 1 а.к.п. 1);
- змістом протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення (том 1 а.к.п. 5);
- змістом протоколу огляду місця події від 03 вересня 2015 року, згідно якого місцем події є магазин «Побутова техніка», розташований біля станції метро «Центральний ринок» - м. Харків, вул. Енгельса, 33, де було виявлено телевізор - монітор марки «LG» моделі «Flatron m 208 WA» серійний номер 807 КССV 18763 (том 1 а.к.п. 10-12) ;
- змістом протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10 вересня 2015 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_5 як чоловіка, який запропонував придбати телевізор (том 1 а.к.п 15,16);
- висновком судової товарознавчої експертизи № 3790 від 07.09.2015 року, відповідно до висновків якої ринкова вартість телевізору - монітору марки «LG» моделі «Flatron m 208 WA», за умови, що даний телевізор - монітор на момент викрадення знаходився в робочому, технічно справному стані, станом на 01.09.2015 року складає 1750 грн. (том 1 а.к.п. 20,21);
- змістом протоколу огляду від 08 вересня 2015 року (том 1 а.к.п. 22);
- речовими доказами - телевізор - монітор марки «LG» моделі «Flatron m 208 WA» чорного кольору (том 1 а.к.п. 23).
Відповідно до ст. 86 КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 87 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких доказ може бути визнаний недопустимим. У відповідності до вимог ст.ст.85, 86 КПК України, суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
Стаття 94 КПК України передбачає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується вина ОСОБА_5 у вчиненому, є узгоджені, допустимі, достатні, отримані без порушення закону, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у суду не викликають, у зв'язку з чим, суд вважає можливим прийняти вказані докази.
Суд розглянув справу виключно лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, тобто відповідно до положень ст. 337 КПК України, та вину в межах висунутого обвинувачення вважає, доведеною.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 01.09.2015 року у нього з квартири було викрадено також грошові кошти.
Вищевказані доводи потерпілого про те, що у нього 01.09.2015 року було викрадено грошові кошти, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Так, допитаний в якості свідка слідчий СВ Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області старший лейтенант міліції ОСОБА_8 , пояснив, що у нього в провадженні знаходилася кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_5 .. В рамках даного кримінального провадження ним допитувався потерпілий ОСОБА_4 , який під час допиту не повідомляв про крадіжку грошових коштів. Після складання протоколу його допиту, потерпілому було надано час на ознайомлення з протоколом, але зауважень до протоколу потерпілий не висловлював.
Крім того, матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу на підтвердження доводів потерпілого щодо крадіжки грошових коштів.
Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторна, поєднана з проникненням до житла.
Вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення суд вважає доведеною.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, оскільки по обвинуваченню, визнаним судом доведеним, обвинувачений щиро каявся у вчиненому, негативно оцінював свою поведінку, демонстрував перед судом готовність понести відповідне покарання.
Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вивченням в ході судового розгляду даних особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше судимий, не працює, на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими її змінами, суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів. При призначенні покарання ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який раніше судимий, наявність пом'якшуючих вину обставин, відсутність обтяжуючих вину обставин, думку потерпілого, який погодився з позицією прокурора щодо застосування до ОСОБА_5 ст. 75 КК України та просив не позбавляти ОСОБА_5 свободи, відсутність з боку потерпілого претензій будь-якого характеру до обвинуваченого, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статті, яка передбачає відповідальність за вчинене та звільненням ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком при здійсненні контролю за поведінкою засудженого відповідно до положень ст. 76 КК України.
Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , обраний 14.09.2015 року під час досудового слідства у виді домашнього арешту, на час ухвалення вироку - сплив, питання про його продовження перед судом не ініціювалось, клопотань про обрання нового запобіжного заходу не заявлялося. Суд вважає, що на теперішній час підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 до набрання вироком суду чинності немає.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Судові витрати за проведення судових експертиз згідно ч. 3 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 374, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Керуючись ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Керуючись ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 :
1)не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції;
2)повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання;
3)періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі НДЕКЦ ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 351011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 3790 від 07.09.2015 року по кримінальному провадженню № 12015220460002390 в сумі 368 грн. 28 коп..
Речовий доказ - телевізор - монітор марки «LG» моделі «Flatron m 208 WA» чорного кольору, діагональ 5”, переданий на відповідальне зберіганні потерпілому ОСОБА_4 , після набрання вироком законної сили, - вважати повернутим останньому.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування був обраний у виді домашнього арешту, але на час ухвалення вироку строк дії його сплив.
Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 до набрання вироком суду законної сили - немає.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя - ОСОБА_1