Справа № 645/11237/14-ц
Провадження № 4-с/645/18/16
Іменем України
26 квітня 2016 року Фрунзенський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого судді Ульяніч І.В.,
при секретарі судових засідань ОСОБА_1
розглянувши скаргу ОСОБА_2 на дії державного виконавця державної виконавчої служби, зацікавлені особи: державний виконавець Київського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,-
Заявник ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в якій просить суд визнати незаконною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження № 50487426 від 14.03.2016 року.
Скарга мотивована тим, що рішенням апеляційного суду Харківської області від 02.07.2015 року встановлено порядок участі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вихованні малолітнього онука ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1: кожна субота місяця з 10.00 год. до 12.00 год. 10.03.2015 року відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» заявник здала виконавчий лист до Київського ВДВС Харківського МУЮ, 14.03.2016 року державним виконавцем Манерко Д.Д. була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження № 50487426. Також зазначає, що ОСОБА_5 добровільно виконувати рішення суду відмовляється, спілкуватися з онуком не дає. Такі обставини на думку скаржника свідчать про порушення її прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у вказаний у скарзі спосіб.
В судовому засіданні заявник підтримала скаргу в повному обсязі та просила її задовольнити.
Представник Київського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності в судовому засіданні заперечував проти скарги, та пояснив, що 14.03.2016 року було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Аналогічне питання вже розглядалось за скаргою ОСОБА_4, виконавчий лист не містить зобов'язання вчинити певні дії або утриматись від вчинення певних дій та не містить примусового заходу виконання. Крім того, зазначив що проводилась перевірка за зверненням ОСОБА_4 Міністерством юстиції та його дії, щодо відкриття виконавчого провадження за заявою ОСОБА_4, були визнані незаконними.
Заінтересована особа ОСОБА_4 в судове засідання з*явився, скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_5 в судове засідання з*явилась, проти задоволення скарги заперечувала, надала письмові заперечення проти скарги, де зазначила, що в рішенні по справі та в виданому виконавчому листі відсутні будь-які посилання на зобов'язання ОСОБА_5 вчинити будь-які дії або утриматись від їх вчинення. Зазначила, що вона в добровільному порядку виконує рішення суду.
Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_7 у повному обсязі заперечував вимоги, викладені у скарзі, просив відмовити в задоволенні скарги.
Суд, вислухавши сторін, дослідивши матеріали скарги, та виконавчого провадження, вважає необхідним в задоволенні скарги відмовити.
Відповідно до статті 383 ЦПК, частини першої статті 12, частини четвертої статті 82 Закону про виконавче провадження право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи. При цьому вони набувають процесуального статусу заявника.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21.04.2015 року по справі №645/11237/14-ц позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до ОСОБА_5 - задоволені частково. Встановлено порядок участі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вихованні малолітнього онука ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначено час спілкування: кожна субота місяця з 10 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв. в присутності матері ОСОБА_5
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 02 липня 2015р., рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2015р. змінено, виключивши з резолютивної частини посилання на визначення часу спілкування неповнолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 з бабою ОСОБА_2 та дідом ОСОБА_4 в присутності матері ОСОБА_5.
14.03.2016 р. постановою державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ ОСОБА_3 відмовлено у відкритті виконавчого провадження № 50487426 на підставі виконавчого листа № 645/11237/14-ц виданого 10.03.2016 року Фрунзенським районним судом м. Харкова про встановлення порядку участі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вихованні онука ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно постанови державного виконавця Київського ВДВС Харківського МУЮ ОСОБА_3 від 14.03.2016 р. відмовлено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №645/11237/14-ц, виданого 10.03.2016 року Фрунзенським районним судом м. Харкова, про встановлення порядку участі ОСОБА_2 у вихованні малолітнього онука ОСОБА_6, визначивши час спілкування: кожна субота місяця. Оскільки виконавчий документ не містить заходів примусового виконання, цивільний позов вирішений по суті та стосується лише прав позивача, а саме: встановлений порядок участі ОСОБА_2 у вихованні малолітнього внука. Жодного обов'язку боржника ОСОБА_5 вчинити дії або утриматись від їх вчинення рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова не передбачено, отже відсутні підстави для примусового виконання вказаного виконавчого листа.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» - державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» визначено заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсії, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець обґрунтовано на підставі ст. 32 і глави 7 вказаного Закону та змісту виконавчого листа послався на те, що виконавчий документ не містить заходів примусового виконання рішення суду.
Вищевказані висновки, викладені в оскаржуваній постанові державного виконавця, узгоджуються з рішенням Апеляційного суду Харківської області від 02 липня 2015 року, яке було роз'яснено останнім ухвалою від 10 грудня 2015 року, які не містять посилання на обов'язок боржника ОСОБА_5 встановити порядок участі ОСОБА_2 у вихованні малолітнього онука ОСОБА_6
Згідно відповіді на звернення ОСОБА_4 Міністерство юстиції України повідомило 04.11.2015 року заявника, що за результатами перевірки проведеної заступником начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби матеріалів виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа, виданого Фрунзенським районним судом м. Харкова від 20.07.2015 року по справі про встановлення порядку участі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вихованні малолітнього онука, встановлено, що дії державного виконавці ОСОБА_3 вчинені в порушення вимог ст..26, 32, 83 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, щодо невинесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та здійсненні виконавчого провадження при відсутності заходів примусового виконання рішення.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2.
Враховуючи викладене, керуючись ст.124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 11, 17, 25, 26, 32 Закону України Про виконавче провадження, ст.ст. 209, 383-389 ЦПК України, суд,-
У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця державної виконавчої служби, зацікавлені особи: державний виконавець Київського відділу ДВС Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п*яти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя -