Справа № 645/198/16-ц
Провадження № 2/645/827/16
28 квітня 2016 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючий суддя Ульяніч І.В.,
секретар судових засідань Тереховська І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернувся до суду із позовом, яким просить розірвати шлюб між ним та відповідачем.
Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначив, що сторони перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 16 листопада 2013 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося, через відсутність взаємопорозуміння, різні погляди на життя та сімейні обов'язки, у зв'язку з чим виникають сварки та скандали, що привело до втрати почуттів кохання та поваги один до одного. Позивач також зазначає, що з липня 2015 року фактичні шлюбні відносини припинені, проживає окремо. Сімейні відносини поновленню не підлягають, проти строку на примирення заперечує. Спір майнового характеру відсутній.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заява, якою підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить розглянути справу за його відсутності, ухвалити заочне рішення по справі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, була повідомлена належним чином про час і місце судового розгляду справи шляхом направлення судових повісток. Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Таким чином, суд вважає, що відповідач не з'явилася в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомила, про час і місце судового засідання була повідомлена своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані докази в їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 16 листопада 2013 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції. Під час державної реєстрації шлюбу відповідачка змінила прізвище з «ОСОБА_3» на «ОСОБА_3» (актовий запис про шлюб № 1139 від 16.11.2013 року). Від шлюбу сторони мають малолітню дитину доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Судом встановлено, що причиною розірвання шлюбу є несумісність характерів та різні погляди на життя.
Відповідно зі ст.112 Сімейного Кодексу України - суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення .
Суд, з'ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємостосунки подружжя, а саме , що сторони тривалий час не мешкають разом, не ведуть спільне господарство, у них відсутній сімейний бюджет, не підтримують шлюбно-сімейні відносини, вважає необхідним шлюб розірвати, так як подальше сумісне життя подружжя і збереження сім'ї за неможливе.
Відповідно до ст.113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки відповідачка при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право залишити його після розірвання шлюбу.
Суд, з'ясувавши фактичні взаємовідносини подружжя, вважає подальше сімейне життя подружжя і збереження сім'ї неможливим. При таких обставинах, суд вважає, що шлюб підлягає розірванню.
Письмової заяви відповідач не надала на вибір прізвища, в зв*язку з чим суд залишає прізвище відповідача «ОСОБА_3» без змін.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 110, 111, 112, 114 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 76, 169, 212-215, 224 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 16 листопада 2013 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1139 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище відповідача «ОСОБА_3» залишити без змін.
Відповідачем, яка не приймала участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Іншими особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.