Справа № 645/218/15-к
Провадження № 1-кп/645/213/16
Іменем України
29 квітня 2016 року м. Харків
Колегія судді Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7
перекладача - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Ірак м. Багдаду, громадянина Іраку, араба, з вищою освітою, вдівця, офіційно не працюючого, раніше не судимого, фактично проживаючого без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою суду від 02 березня 2016 року строк тримання під вартою ОСОБА_10 продовжений до 30 квітня 2016 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Судом поставлено на обговорення питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 ..
Прокурор вважав доцільним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених пп. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та наголосив, що обвинувачений є громадянином Іраку, не володіє українською та російською мовами, не має постійного місця проживання на території України, офіційно не працює, що свідчить про наявність вищевказаних ризиків.
Захисник обвинуваченого заперечував проти продовження строку тримання під вартою та просив суд змінити запобіжних захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання, посилаючись на те, що всі свідки у даному кримінальному провадженні допитані, обвинувачений не оспорює самої події кримінального правопорушення, проте не погоджується з кваліфікацією злочину, який йому інкримінується. Крім того, вважав безпідставним посилання прокурора на незнання української та російської мови обвинуваченим, як на ризик, який може свідчити про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та зазначив, що ОСОБА_7 має можливість звернутись до Іракської діаспори у м. Харкові за допомогою у працевлаштуванні. Крім того останній має родичів в Іраку, які можуть надати йому матеріальну допомогу.
Обвинувачений у судовому засіданні підтримав думку захисника.
Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_7 та ймовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому. При цьому суд приймає до уваги, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, яке в силу ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, за яке передбачене кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років. Крім того, враховує, що обвинувачений постійного місця проживання в Україні не має, є громадянином Іраку, у зв'язку з чим існує ризик переховування обвинуваченого від суду. Крім того, обвинувачений офіційно не працевлаштований, не має офіційного джерела доходів, не має стійких соціальних зв'язків, не має сім'ї та утриманців.
За таких обставин, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування стосовно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених у пп. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення Європейського суду з прав людини "Летельє проти Франції", у зв'язку з чим колегія суддів вважає виправданим тримання обвинуваченого під вартою.
Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, суд, продовжуючи ОСОБА_7 запобіжний захід, вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Таким чином, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_7 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 2 місяця.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 372 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на шістдесят днів - до 27 червня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2
суддя ОСОБА_3