Справа № 307/1063/16-ц
Провадження № 2/307/776/16
28 квітня 2016 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Розман М.М. , при секретарі Цех Г.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В позовній заяві зазначила, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем і від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який перебуває на її утриманні і вихованні, а відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини. Вона ніде не працює і сама веде догляд за дитиною. Відповідач постійного місця праці немає, виїжджає на сезонні роботи і спроможний сплачувати аліменти. Просить стягнути з відповідача на її користь аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 1200 гривень щомісячно на утримання дитини.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала посилаючись на викладені в письмовій позовній заяві обставини і додатково пояснила, що відповідач постійного місця праці немає, періодично виїжджає на різні роботи. Як їй відомо має на утриманні ще неповнолітню дитину. На її думку спроможний сплачувати аліменти у сумі 1200 гривень щомісячно.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду був належним чином повідомлений, а тому суд в порядку ст. 169 ЦПК України розглянув справу у її відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши всі обставини справи , суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено , що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі і від шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком в свідоцтві про народження якого значиться відповідач, а мати позивачка(а.с.3-6).
Неповнолітній перебуває на утриманні і вихованні у позивачки ОСОБА_1, що стверджується даними акту обстеження матеріально-побутових умов позивачки та довідкою виконкому Тячівської міської ради від 04.04.2016 року за №02-34\998( а.с.7, 8).
Згідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.
Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дитини не надає , що стверджується письмовою заявою позивачки.
Враховуючи наведене , суд вважає , що є підстави для застосування до відповідача примусового порядку стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може проводитися судом за наявності заяви платника або одержувача, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 184 СК України). В інших випадках аліменти визначаються у частці від заробітку платника (ч. 1 ст. 183 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Оскільки доходи відповідача не є регулярними, носять мінливий характер, то стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання діитини повинно проводитися у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд враховує майновий стан сторін, де позивачка здійснює догляд за малолітньою дитиною і не має інших джерел матеріального забезпечення, позбавлена можливості отримувати додатковий дохід, а відповідач має працездатний вік. А тому , із урахуванням середньомісячної заробітної плати по району та розміру прожиткового мінімуму на дитину, суд вважає, що вимоги позивачки слід задовольнити частково і стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі по 950 гривень щомісячно на утримання дитини, так як виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, постійного зростання цін на споживчі товари і послуги, така сума є найбільш наближено достатньою для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
При цьому, оскільки позивачка пред'явила позов 05.04.2016 року, то в силу ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти слід стягувати із цієї дати, а на підставі ст.. 367 ч.1 п.1 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
На підставі ст.. 88 ЦПК України судові витрати в частині сплати судового збору покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4 , 10 , 11 , 60 , 169, 209 , 213-215 , 367 ЦПК України , ст.ст. 180 , 184 СК України , суд ,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі по 950 гривень щомісячно починаючи з 5 квітня 2016 року і до його повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету 551 гривні 20 копійок судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий : М.М.Розман