Справа № 307/1094/16-к
Провадження № 1-кп/307/243/16
28 квітня 2016 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Ясенівка Червоноармійського району Житомирської області України, мешканця АДРЕСА_1 України, повною загальною середньою освітою, інспектора 1 категорії - начальника групи інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , одруженого, на утриманні малолітня дитина, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ст. 368 ч.1 КК України,
8 квітня 2016 року з військової прокуратури Ужгородского гарнізону надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.1 КК України.
З обвинувального акту встановлено, що ОСОБА_4 , займаючи посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії - начальника групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів служби (місце дислокації в н. АДРЕСА_2 ) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , діючи у порушення ст. 68 Конституції України п.п. 5, 19 ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про Державну прикордонну службу», п. «3» ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, 28.02.2016 року, знаходячись на перехресті вулиць Народна та Борканюка смт. Тересва Тячівського району Закарпатської області, в районі церкви, попросив ОСОБА_6 про неправомірну вигоду для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, а саме - 25 доларів США за кожен переміщений через державний кордон України кілограм бурштину, що в сумі складає 250 доларів США (що за офіційним курсом НБУ становить 6 461 гривню) за сприяння у незаконному переміщенні через державний кордон України 10 кілограмів корисної копалини - бурштину.
Вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст. 368 ч. 1 КК України як прохання службовою особою надати неправомірну вигоду для себе, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища.
Разом з обвинувальним актом до суду подано угоду про визнання винуватості від 31 березня 2016 року у кримінальному провадженні № 42016070210000021 від 09.03.2016 року, укладену між прокурором військової прокуратури Ужгородського гарнізону старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 ..
Відповідно до умов вищезгаданої угоди обвинувачений та прокурор у кримінальному провадженні № 42016070210000021 за спільною ініціативою та обопільною згодою у відповідності до ст.ст. 468, 469, 472 КПК України уклали дану угоду про визнання винуватості, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за 368 ч.1 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, а також узгодили призначення покарання обвинуваченому за ч. 1 ст. 368 КК України у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк 1 (один) рік зі спеціальною конфіскацією.
Також у даній угоді зазначені роз'яснені обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.
Перевіривши угоду про визнання винуватості та її відповідність вимогам чинного КПК України, суд дійшов до висновку, що зазначена угода в повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені ст.472 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.
В судовому засіданні обвинувачений та прокурор підтвердили суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Згідно ч.3 п.1 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.
Відповідно до п.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.1 КК України, які згідно ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Укладена між прокурором та обвинуваченим угода, відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 368 КК України як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дій з використанням службового становища, кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений може виконати взяті на себе угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого, особу винного і обставини, що пом'якшують покарання, а саме його щире каяття, участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей, перебування на утриманні малолітньої дитини.
Обставини, що обтяжують покарання, не встановлені.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 374-376, 475 КПК України, суд,
Угоду про визнання винуватості від 31 березня 2016 року, що укладена у кримінальному провадженні № 42016070210000021 між прокурором військової прокуратури Ужгородського гарнізону старшим лейтенантом юстиції ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_4 , затвердити.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч.1 КК України та призначити йому покарання за ст. 368 ч. 1 КК України у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік зі спеціальною конфіскацією.
Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_4 до набуття вироком законної сили залишити попередній-заставу, а після набуття вироком законної сили і звернення його до виконання грошову заставу в сумі 37 206 гривень, яка внесена на спеціальний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Закарпатській області згідно до квитанції №2801620157 від 16 березня 2016 року повернути ОСОБА_8 як власнику.
Цивільного позову не заявлено.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1 728 гривень процесуальних витрат за проведення судово-хімічної та криміналістичної експертиз.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський райсуд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Головуючий: ОСОБА_1