11-кп/775/202/2016(м)
263/10081/15-к
28 квітня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Донецької області в складі:
судді-доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю:
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9
потерпілого ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Донецької області в місті Маріуполі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 лютого 2016 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемівська Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 296 КК України і призначено покарання у вигляді одного року позбавлення волі.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Маріуполя Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого теслярем в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», в силу ст. 89 КК України не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
визнано винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 296 КК України і призначено покарання: за ч.1 ст. 186 КК України у вигляді одного року позбавлення волі, за ч.2 ст. 296 КК України у вигляді одного року позбавлення волі. Згідно із ч.1 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначено ОСОБА_9 покарання у вигляді одного року одного місяця позбавлення волі. На підставі ч.5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього ув'язнення ОСОБА_8 з 06.07.2015 року по 18.01.2016 року, ОСОБА_9 з 06.07.2015 року по 02.02.2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі та звільнено ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання, оскільки строк попереднього ув'язнення, відбутий ними у межах даного кримінального провадження, перевищує фактично призначене їм основне покарання. Стягнувши в солідарному порядку з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 моральну шкоду в розмірі 8000 гривень. Стягнувши зі ОСОБА_9 на користь ОСОБА_10 матеріальну шкоду в розмірі 400 гривень.
Згідно з вироком суду першої інстанції, 01.07.2015 року приблизно о 18:00 годині ОСОБА_9 разом із раніше знайомим ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи групою осіб, умисно, з метою грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, знаходячись у громадському місці - біля четвертого під'їзду будинку АДРЕСА_4 , безпричинно, використовуючи нікчемний привід, підійшли до потерпілого ОСОБА_10 , якому ОСОБА_8 наніс удар кулаком руки в обличчя, а коли останній впав ОСОБА_9 разом з ОСОБА_8 умисно нанесли не менше п'яти ударів руками та ногами по різних ділянках тіла раніше незнайомого їм ОСОБА_10 , спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа зі зміщенням, підшкірні крововиливи в проекції правої орбіти, лівої орбіти, садна в проекції виличної ділянки праворуч, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров'я, а також підшкірні крововиливи в потиличній ділянці голови ліворуч, крововиливи лівої гомілки, в підколінній ямці праворуч, садна в проекції долонь, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Окрім того, ОСОБА_9 01.07.2015 року приблизно о 18:05 годині умисно, з корисливих мотивів, знаходячись біля четвертого під'їзду будинку АДРЕСА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, підійшов до раніше незнайомого йому ОСОБА_10 , який лежав на землі, та відкрито викрав - зірвав з шиї потерпілого срібний ланцюжок вартістю 1000 гривень зі срібним хрестиком вартістю 400 гривень, розпорядившись у подальшому викраденим майном на власний розсуд.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв'язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинувачених. Постановити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі. ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі, його же визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 296 КК України та призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. Згідно із ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення покарання менш строгим більш строгим остаточно призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Заслухавши суддю-доповідача, промови учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Фактичні обставини вчинених обвинуваченими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, доведеність вини останніх і кваліфікація їх злочинних дій в апеляційній скарзі не оспорюються, у зв'язку з чим відповідно до вимог ст. 404 КПК України вирок, в цій частині, апеляційним судом не перевіряється.
Дії обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 судом першої інстанції кваліфіковані правильно, а саме за ч.2 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, а ОСОБА_9 ще й за ч.1 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Доводи прокурора, які вказані в апеляційній скарзі, про те, що судом першої інстанцій в порушення вимог ст. 65 КК України призначено ОСОБА_8 та ОСОБА_9 мінімальне покарання, являються безпідставними та такими, що не заслуговують уваги, з наступних підстав.
Як вбачається з вироку суду першої інстанції обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 призначено покарання за ч.2 ст. 296 КК України у вигляді одного року позбавлення волі.
Обвинуваченому ОСОБА_9 також призначено покарання за ч.1 ст. 186 КК України у вигляді одного року позбавлення волі, та до нього було застосовано дії ст.. 70 КК України.
Проаналізувавши вищезазначене колегія вважає, що суд першої інстанції обираючи від та міру покарання в повною мірою врахував характер та ступень суспільної небезпеки скоєного злочину.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що вид покарання передбачений санкціями вищенаведених статей носить альтернативний характер, а саме, покарання може бути призначено від штрафу до позбавлення волі, а тому колегія суддів приходить до висновку, що обвинуваченим призначено найсуворіше покарання передбачене статтями КК України.
Крім того при обрані виду та розміру покарання судом першої інстанції правильно враховано те, що обидва обвинувачених за місцем помешкання характеризуються задовільно, на обліку у психіатра та нарколога не перебувають, публічно попросили вибачення у потерпілого, ОСОБА_8 раніше взагалі не притягувався до кримінальної відповідальності, а ОСОБА_9 має погашену судимість. Окрім того, обвинувачені щиро покаялися у скоєному, що є пом'якшуючою покарання обставиною, але злочин вчинили у стані алкогольного сп'яніння, що враховується судом як обставина, що обтяжує покарання.
На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було дотриманні вимого ст.. ст.. 368, 370, 374 КПК України, та правильно обрано та призначено обвинуваченим покарання у вигляді позбавлення волі.
У зв'язку з вищезазначеним, колегія суддів не знаходить підстав для зміни або скасування вироку суду першої інстанції, так як він являється справедливим, законним та обґрунтованим, суттєвих порушень кримінального процесуального закону не виявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 02 лютого 2016 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду по розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3