Єдиний унікальний номер 234/5926/16-к
Номер провадження 11-сс/775/180/2016
26 квітня 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляд кримінальних справах та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу прокурора Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 11 квітня 2016 року, якою у кримінальному провадженні № 32016050390000052 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Краматорської місцевої прокуратури про арешт майна, -
08 квітня 2016 року прокурор Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, посилаючись на те, що 18 березня 2016 року на КПВВ «Зайцеве», яке розташовано на трасі Артемівськ-Горлівка, при огляді представниками контрольних служб особистих речей громадянина України ОСОБА_6 (моб. тел.: НОМЕР_1 ), який пересувався на власному автомобілі Volkswagen Caddy було виявлено готівкові кошти в сумі 4800000 російських рублів, що перевозились вищезазначеним громадянином з приховуванням від контрольних органів.
11 квітня 2016 року ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про арешт грошових коштів в сумі 4800000 російських рублів та мобільного телефону.
З ухвалою не погодився прокурор, в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання та накласти арешт на грошові кошти та мобільний телефон, оскільки вона постановлена з порушенням кримінального процесуального закону. Зазначає, що вилучені у ОСОБА_6 грошові кошти та мобільний телефон є речовими доказами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, а тому не накладення арешту може привести до їх втрати або знищення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали судової справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Проте слідчим суддею зазначені вимоги кримінального процесуального закону не виконані.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя зазначив про відсутність достатніх доказів, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.212 КК України, а також на відсутність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Такі висновки колегія суддів вважає незаконними, оскільки щодо вилучених 18 березня 2016 року з автомобіля ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 4800000 російських рублів та мобільного телефону «Nokia” модель 113 з сім-карткою мобільного оператора «МТС», існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вони є доказом злочину та відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
З матеріалів провадження вбачається, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у місті Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32016050390000052 від 18 березня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України (а.п.3).
В судовому засіданні місцевого суду ОСОБА_6 пояснював, що він є підприємцем та певний час перевозить грошові кошти через лінію розмежування з метою їх обміну, що в свою чергу свідчить про здійснення операцій з обміну валют без відповідних податків.
Огляд транспортного засобу та особистих речей був проведений на підставі письмової заяви ОСОБА_6 про добровільну згоду на проведення огляду (а.п.10).
Постановою слідчого ВКР СУФР ДПІ у місті Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області від 21 березня 2016 року, вилучені у ОСОБА_6 грошові кошти та мобільний телефон приєднані до кримінального провадження як речові докази (а.п.34-35).
За таких підстав, висновки слідчого судді про відсутність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам кримінального процесуального законодавства, оскільки з метою забезпечення збереження речових доказів допускається арешт майна будь-якої фізичної або юридичної особи.
Дослідивши клопотання слідчого, колегія судів дійшла висновку, що у органа досудового розслідування існують об'єктивні обставини вважати, що незастосування заборони користування та розпорядження зазначеним майном призведе до його приховування, зникнення, втрати, або знищення.
Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги прокурора, скасуванню ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про задоволення клопотання прокурора про арешт майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Краматорської місцевої прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 11 квітня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання прокурора Краматорської місцевої прокуратури про арешт майна, скасувати.
Ухвалити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Краматорської місцевої прокуратури про арешт майна у кримінальному провадженні № 32016050390000052 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. ч.1 ст.212 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на вилучені 18 березня 2016 року в ході огляду автомобіля марки «Volkswagen Caddy», державний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , грошові кошти в сумі 4800000 (чотири мільйони вісімсот тисяч) російських рублів та мобільний телефон «Nokia” модель 113 серійний номер НОМЕР_3 з сім-карткою мобільного оператора «МТС» з номером НОМЕР_4 , номер телефону НОМЕР_5 шляхом заборони розпоряджатися та користуватися зазначеним майном.
Виконання ухвали покласти на прокурора Краматорської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_5 .
Ухвала підлягає негайному виконанню та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді