Єдиний унікальний номер 235/9429/15-к
Номер провадження 11-кп/775/525/2016
28 квітня 2016 року м. Бахмут
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4
за участі прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2016 року, якою
ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, українця, з середньою освіту, не одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, проживаючого за адресою АДРЕСА_1
звільнено умовно-достроково від відбування покарання,-
Згідно ухвали суду, ОСОБА_6 звернувся з заявою про дострокове звільнення від відбування покарання, зазначаючи наступне. Вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16.04.2013 року він був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України та йому призначено покарання за ст.ст. 309 ч. 2, 71 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці. Вирок набрав законної сили 04.09.2013 року Початок строку 12.03.2013 року, кінець строку 12.05.2016 року.
За час перебування в Маріупольському слідчому ізоляторі заохочень не мав, до суспільно-корисної праці не залучався, обов'язки чергового по камері виконував, у відношенні до працівників установи ввічливий, з засудженими співкамерниками не конфліктував, зовні охайний, особисті речі та спальне місце утримував у доброму стані, до Донецької ВК №124 УДПтС в Донецькій області прибув 09.10.2013 року, яка з квітня 2014 року та на теперішній час контролюється створеною терористичною організацією «ДНР».
Суд першої інстанції визнав, що засуджений ОСОБА_6 фактично відбув більше половини строку покарання, довів своє виправлення, тому звільнив його умовно-дострокового від подальшого відбування покарання.
В апеляції прокурор просить ухвалу суду скасувати, кримінальне провадження направити на новий розгляд в іншому складі суду. Зазначає, що суд першої інстанції послався на постанову Кіровського районного суду м. Донецька та довідку про звільнення засудженого ОСОБА_6 з печаткою «ДНР», яка не має юридичної сили. Звертає увагу колегії суддів, що ініціатором подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутної частини покарання більш м'яким може бути лише установа, що відає виконанням покарання. Також суд розглянув клопотання за відсутності прокурора, що є порушеннями кримінального процесуального законодавства.
Заслухавши доповідача, прокурора, який зазначив що питання про умовно-дострокове звільнення засуджених з окупованої території законодавством не врегульоване, але наполягав на задоволенні апеляції, засудженого, який заперечував проти її задоволення, дослідивши матеріали справи колегія суддів приходить до наступного.
Доводи апеляції прокурора, про те що засуджений ОСОБА_6 не має права подати клопотання про умовно-дострокове звільнення не ґрунтуються на вимогах имінального процесуального законодавства.
Статтею 539 КПК визначено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань. Відповідно до ст. 537 КПК під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Крім того, при розгляді питання про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання, відповідно до ч. 4 ст. 539 КК України у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду повідомляються орган або установа виконання покарань. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Доводи апеляції про розгляд справи у відсутності прокурора спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що суд першої інстанції при розгляді заяви ОСОБА_6 зазначених вимог закону дотримався, повідомивши про час і місце розгляду справи заявника, прокурора і пенітенціарну службу, але прокурор Красноармійської місцевої прокуратури надав заяву про розгляд клопотання ОСОБА_7 за його відсутності (а.с.80, 84,86).
Згідно ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосовано, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний злочин середньої тяжкості.
В судовому засідання апеляційної інстанції засуджений ОСОБА_7 пояснив, що при відбуванні покарання на окупованій території, він був задіяний на швейному виробництві та неодноразово мав заохочення. Не залишився на окупованій території, оскільки є громадянином України. Зазначені відомості прокурором в судовому засіданні не спростовані та як представником держави та інституту, який повинен захищати права громадянина і особи, не запропонований жодний механізм вирішення зазначеного питання.
Таким чином, колегія суддів, вважає, що під час відбування покарання він своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. Крім того, після умовно-дострокового звільнення з Донецької ВК № 124, яка є установою ДНР, добровільно з'явився до органів пенітенціарної служби в Донецькій області в м. Маріуполь для подальшого відбуття покарання, звідки був направлений на реєстрацію до міської поліції. Отримавши відмову в його реєстрації він звернувся, як йому і було роз'яснено, до суду з клопотанням про його умовно-дострокове звільнення.
Посилання суду на документи про звільнення видані ДНР, при мотивуванні висновків суду не означає визнання ним легітимності органів самопроголошеної невизнаної республіки, а на думку колегії суддів є розширення доказової бази. Вирішуючи питання таким чином, при відсутності законодавчої бази, звільнення ОСОБА_6 умовно - достроково грунтується на Конституції України та узгоджується з практикою ЄСПЛ, щодо неприпустимості порушення прав людини як основної цінності в даній ситуації.
Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги прокурора, підстав для скасування або зміни ухвали, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14 березня 2016 року відносно ОСОБА_6 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: