17 березня 2016 р. Справа № 804/930/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гончарової Ірини Анатоліївни
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СНВ-Груп» про стягнення заборгованості, -
17.02.2016 року керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить стягнути податковий борг з плати за землю та судовий збір у розмірі 1633,09 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «СНВ-Груп» .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має податковий борг в сумі 108872,67 грн., який утворився в результаті несплати самостійно нарахованих платником податків зобов'язань визначених податковою декларацією по платі за землю за 2015 рік від 29.01.2015 року. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.
Предстаник Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у судове засідання не з'явився, але надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Адміністративний позов підтримав в повному обсязі.
Представник Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 проти розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував про що є відмітка на клопотанні. Адміністративний позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне задовольнити позов з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СНВ-Груп» є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Відповідачем 29.01.2015 року надано до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №1500003401 від 29.01.2015, відповідно до якої ТОВ «СНВ-Груп» самостійно визначено та задекларовано плату за землю на 2015 рік в сумі 109470,35 грн. та визначено сплату у рівних частинах щомісячно з січня по листопад у сумі 9122,53 грн., за грудень 9122,52 грн.
За несплату зобов'язань за вищезазначеною декларацією Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відповідачу нараховано пеню у розмірі 2151,62 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості становить 108872,67 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
У відповідності до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Згідно пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
На виконання пункту 59.1, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, відповідачу було направлено з повідомленням про вручення податкової вимоги № 2835-25 від 16.11.2015 року, яка отримана підприємством 24.11.2015 року.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином заборгованість по сплаті податків є узгодженою, вона не скасована і не списана податковим органом.
Керівником Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 надано довідку про стан розрахунків з бюджетом Товариства з обмеженою відповідальністю «СНВ-Груп», відповідно до якої, у відповідача існує заборгованість в сумі 106721,05 грн.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно частини 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.
Згідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області правомірно звернувся з позовом до суду.
Щодо вимоги про стягнення судового збору з Товариства з обмеженою відповідальністю «СНВ-Груп» у розмірі 1633,09 грн., то відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СНВ-Груп» про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СНВ-Груп» (49005, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, буд. 24а, код ЄДРПОУ 35341884) заборгованість з орендної плати за землю у сумі 108872,67 (сто вісім тисяч вісімсот вісімдесят дві) грнивні 67 копійок.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Гончарова