Новоодеський районний суд Миколаївської області
м. Нова Одеса, вул. Леніна, 190, 56600, (05167) 2-13-62
Справа №2а-2029/2010р
Іменем України
ЗО грудня 2010 року м. Нова Одеса
Суддя Новоодеського районного суду Миколаївської області Гажа О.П., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України (УГІФУ) в Новоодеському районі про визнання дій неправомірними і зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу по Закону України "Про соціальний захист дітей війни", -
14 грудня 2010 року позивач звернулася в Новоодеський районний суд з адміністративним позовом до відповідача про визнання дій неправомірними і зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу по Закону України "Про соціальний захист дітей війни.
В своєму позові позивач зазначила, що відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вона має статус дитини війни, а відповідач порушує вимоги цього закону, відмовляється проводити їй, передбачені цим законом нарахування державної соціальної допомоги, як дитині війни, з 2006 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на порушення відповідачем чинного законодавства, просить суд винести рішення, яким визнати неправомірними дії відповідача - УПФУ в Новоодеському .районі Миколаївської області щодо відмови їй, як особі, яка має статус дитини війни, в перерахунку пенсії та нездійсненні виплат щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за період з 01,01.2006 і по день винесення судового рішення та зобов'язати УПФУ в Новоодеському районі нарахувати та виплатити на її користь, як дитині війни, щомісячну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 і по день винесення судового рішення.
На адресу суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення на позов, в яких, посилаючись на законодавчу не урегульованість даних правовідносин, відсутність законодавчо визначеного механізму нарахування та виплати цієї соціальної допомоги та пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого порущеного права, безпідставність позову, в задоволені позову просив відмовити.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх письмовими доказами, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд приходить до наступного висновку:
Позивач народилася 08.08.1938 року, являється пенсіонером і відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", має статус дитини війни.
Ці фактичні обставини беззаперечні, визнаються сторонами, а тому суд вважає їх доведеними, такими, що не викликають сумніву щодо їх достовірності та добровільності їх визнання.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції станом на 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком і позивач, як дитина війни мав і має право на таке підвищення пенсії.
Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не мозкуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Також, в ст.7 цього Закону зазначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного Фонду України.
Незважаючи на ці вимоги Закону, статями 77,110 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" та пунктом 12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік'' було зупинено відповідно на 2006 та 2007 роки дію Закону України №2195-1V "Про соціальний захист дітей війни", а згідно з Закон України '•Про державний бюджет України на 2008 рік" виплата державної соціальн гарантії дітям війни була передбачена у розмірі надбавки, встановленої для учасник війни, а саме в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було відновлена 26.04.2006 року Законом України Л23367-ІУ від19.01.2006 року, у зв'язку з виключеним п.17ст.77Закону України №3235 від 20.12.2005року.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 у спра; №1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України що;: відповідності Конституції України положень статей 29,36, ч.2 ст.56,ч.2 ст.62.ч ст.66,пп.7,9,12,13Л4,23,29.30,39,41,43-46 ст.71,ст.ет.98,101,103,111 Закону України "Гір державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) і положення визнано такими, що не відповідають Конституції України( неконституційними), а тому з 09 липня 2007 року вважаються такими, що втрати.т чинність.
Також, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/200: визнано неконституційними положення закону, яким було зупинено дію ст.6 Закон України "Про соціальний захист дітей війни" на 2008 рік, а тому з 22 травня 2008 рок вважаються такими, що втратили чинність.
Ці обставини також загальновідомі, беззаперечні.
Рішення Конституційного суду України мають преюдиціальне значення для суддіг загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виниклі: внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України" і обов'язковими до виконання на території України.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, передбачається, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком, відповідно до абзацу 8 ч.2 ст.5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється виключно цим Законом.
Законодавством України не передбачено визначення розміру мінімальної пенсії за « віком, з якого має вираховуватися, передбачена ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ЗО відсоткова державна соціальна допомога.
Згідно абзацу 1 ч.І ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25. а у жінок 20 років страхового стажу встановлений в розмірі прожиткового мінімуму для осіб. які втратили працездатність, але відповідно до ч.З ст.28 цього ж Закону, абзац 1 ч.І вищевказаної статі застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом.
Суд, керуючись принципом верховенства права, не враховує доводи представника відповідача про те, що порядок визначення розміру мінімальної пенсії за віком встановлений абзацом 1 ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не може застосовуватися до визначення розміру підвищення пенсії дітям війни, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і вважає ці доводи безпідставними.
Відповідно до ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд керуватись в своїй діяльності принципом верховенства права, передбачено, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Тому суд. відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застобування практики Європейського Суду з прав людини", при вирішенні даної справи застосовує принцип верховенства права, з урахуванням судової практики '^•Європейського суду з прав людини, як джерела права.
Крім того, суд зазначає, що законодавчий орган держави сам в численних прийнятих ним законах при -визначені мінімальної пенсії за віком посилається на ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсшнестрахування за захистом порушеного права.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про соціальний статус дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного Фонду України.
Враховуючи, що Законом України "Про соціальний захист дітей.війни"" передбачено, що фінансування виплат по даному закону проводиться з Державного бюджету України, який затверджується (приймається закон) Верховною Радою України, а не з бюджету ПФУ, який затверджує Кабінет Міністрів України, тому на думку суду, єдиним вірним способом, який гарантував би дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача буде зобов'язання відповідача вчинити дії по нарахуванню і виплаті позивачу до його пенсії підвищення, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період починаючи з 14.06.2010 року і по день винесення судового рішення.
Суд, не приймає до уваги заперечення відповідача - УПФУ в Новоодеському районі в частині його посилань на пропуск позивачем строків звернення до суду ні захистом'порушених прав, як на підставу у відмові в задоволенні позову.
Так, з досліджених в суді обставин справи вбачається, що позивач звергався з заявою до відповідача про нарахування і виплату йому, передбаченої законодавством 30% надбавки до пенсії, як дитині війни, про що свідчить відповідь на ім'я позивача віл начальника УПФУ в Новоодеському районі ОСОБА_2 від 09.12.2010р. про відмову у здійсненні такого перерахунку пенсії.
На підставі ст. 94 КАС України з Державного бюджету України слід стягнути на користь позивача понесені ним документально підтверджені судові витрати по справі в сумі 3,40 гривні за сплату державного мита.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6-11. 15, 158-163 КАСУ, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Новоодеському районі Миколаївської області про визнання неправомірними дій та бездіяльності УПФУ в Новоодеському районі і зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу по Закону України "Про соціальний захист дітей війни". - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність відповідача - УПФУ в Новоодеському районі Миколаївської області у нездійсненні перерахунку пенсії позивачу та нездійсненні їй виплат щомісячного підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період, починаючи з 14.06.2010 року і по день винесення судом даного рішення.
Зобов'язати УПФУ в Новоодеському районі Миколаївської області нарахувати і виплатити позивачу ОСОБА_1 до її пенсії підвищення, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в.розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період починаючи з 14.06.2010 року і по день винесення судом даного рішення.
Стягнути з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 3,40 гривень.
В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо заяву про, апеляційне оскарження не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Новоодеський районний суд^ нїляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Головуючий