"27" квітня 2016 р.Справа № 916/4948/15
За позовом: Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
До відповідача: Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ"
про стягнення
За зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ"
До відповідача: Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про припинення правовідносин за договором
Колегія суддів у складі: Головуючий суддя Д'яченко Т.Г.
Судді: Никифорчук М.І., Петренко Н.Д.
Представники:
Від Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України": ОСОБА_1, представник за довіреністю
Від Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ": ОСОБА_2, представник за довіреністю
У судових засіданнях, що відбулись 13.01.2016р., 27.01.2016р., 10.02.2016р. судом оголошувались перерви до 27.01.2016р. 12:45, 10.02.2016р. 09:30, 29.02.2016р. 10:30, відповідно, в порядку ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ", у якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості, що виникла за договором №13-306-ТКЕ(Н) від 04.01.2013р. у розмірі 20270579,76 грн., з яких 835613,81 грн. основний борг, 7138575,65 грн. пеня, 10974851,37 грн. інфляційні, 1321538,93 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.12.2015р. було порушено провадження у справі №916/4948/15.
До початку розгляду справи судом по суті, 13.01.2016р. Публічне акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ" звернулося до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою (вх. № ГСОО 97/16) по справі №916/4948/15 до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", у якій просить суд визнати правовідносини сторін з купівлі-продажу газу для виробництва теплової енергії для виробництва теплої енергії для потреб населення за договором 13-306-ТКЕ припиненими з 19.11.2015р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.2016р. прийнято до розгляду зустрічний позов Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" по справі №916/4948/15 та об'єднано його для спільного розгляду з первісним позовом.
У поданому відзиві від 13.01.2016р. представником Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" зазначалось про те, що позивачем не було враховано у свої розрахунках надходження у період 2013-2014років коштів з державного та місцевого бюджетів у розмірі 2098073,63 грн., що надійшли на підставі протокольних угод, а також зверталась увага суду на необхідності зменшення розміру заявленої неустойки до 1 % від заявленого, а також врахувати допущені Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" помилки у розрахунку, що пов'язані з нарахуванням пені за день оплати заборгованості.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
04 січня 2013 року між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (Продавець) та Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" (Покупець) укладено договір на купівлю-продаж природного газу № 13-306-ТКЕ(Н), згідно умов п.п. 1.1, 1.2 якого, у редакції змін внесених додатковою угодою №6 від 22.12.2014р., Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2013-2015 роках природний газ, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору. Газ, що продається за договором, використовується Покупцем виключно для подальшої реалізації суб'єктам господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих, в обсягах природного газу, який використовується для виробництва теплової енергії для потреб населення.
Згідно з умовами п. 3.3 договору приймання - передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
За умовами п.3.4 договору не пізніше 5-го числа, наступного за місцем продажу газу, Покупець зобов'язався надати Продавцеві підписані та скріплені печаткою Покупця два примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язався повернути Покупцеві один примірник оригіналу акту, що підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати у письмові формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Згідно п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється Покупцем до 20-го числа місяця, наступного за місяцем реалізації газу, на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.
Згідно п.11 договору, у редакції додаткової угоди №8 від 19.06.2015р., договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 1 січня 2013р., і діє у частині реалізації газу до 30 червня 2015 року (включно), а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Як вбачається з письмових пояснень представника позивача та підтверджується копіями залучених до матеріалів справи актів приймання-передачі від 31.01.2013р., від 28.02.2013р., від 31.03.2013р., від 30.04.2013р., від 31.05.2013р., від 30.06.2013р., від 31.07.2013р., від 31.08.2013р., від 30.09.2013р., від 31.10.2013р., 24.01.2014р., від 31.01.2014р., від 28.02.2014р., від 31.03.2014р., від 30.04.2014р., від 31.05.2014р., від 30.06.2014р., від 31.07.2014р., від 31.08.2014р., від 30.09.2014р., від 31.10.2014р., від 30.11.2014р., від 31.12.2014р., від 31.01.2015р., від 28.02.2015р., від 31.03.2015р., від 30.04.2015р., від 31.05.2015р., від 30.06.2015р. Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" було передано, а Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" прийнято газ вартістю 121581503,18 грн.
Як вбачається з пояснень представника Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України та засвідчується наявними у матеріалах справи доказами, протягом дії договору вартість прийнятого газу сплачувалась Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" з порушенням строків, визначених п. 6.1 договору.
Крім того, як вбачається з наявних у матеріалах справи копій спільних протокольних рішень, між Головним управління Державної казначейської служби України у Одеській області, Департаментом фінансів Одеської облдержадміністрації, ПАТ "ОДЕСАГАЗ" та НАК "Нафтогаз України" про організацію проведення взаєморозрахунку відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005р. №20 „Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій”, договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України „про державний бюджет на 2014рік”, копій платіжних доручень на сплату за природний газ, поставлений за договором № 13-306-ТКЕ(Н) від 04.01.2013р., частина грошових сплачувалась НАК "Нафтогаз України" з залученням коштів державного та місцевого бюджетів.
Як вбачається з залученої до матеріалів справи сальдової відомості операцій за договором № 13-306-ТКЕ(Н) від 04.01.2013р. за період з 01.01.2013р. по 31.07.2015р., кошти, що сплачувались ПАТ "ОДЕСАГАЗ" та надходили з державного та місцевого бюджетів враховувались НАК "Нафтогаз України" у розрахунках заборгованості по мірі надходження таких коштів.
Відповідно, станом на 20.08.2015р. за Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" рахувалась несплачена заборгованість у розмірі 835613,81 грн., що становила вартість частини прийнятого газу червні 2015р.
Як вбачалось з пояснень присутніх у судових засіданнях представників сторін, основна заборгованість у розмірі 835613,81 грн. була погашена Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ".
Так, відповідно до змісту копій заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог та листа-підтвердження НАК "Нафтогаз України" (а.с. 143-145 Т.1), наявна заборгованість за договором № 13-306-ТКЕ(Н) від 04.01.2013р. була погашена шляхом зарахування зустрічних вимог, у зв'язку з чим вказані зобов'язання є припиненими з 19.11.2015р.
Згідно п. 7.2 Договору, у редакції, що викладена у додатковій угоді №2 від 31.12.2013р., у разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу, Покупець не здійснить повну оплату фактично отриманого за договором природного газу, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
У п. 9.2 Договору сторонами було погоджено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю 3 роки.
У зв'язку з допущеними простроченнями сплати вартості отриманого газу, Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" здійснено розрахунок пені, 3% річних і інфляційних.
Так, відповідно до даних такого розрахунку, складеного станом на 20.08.2015р., за ПАТ "ОДЕСАГАЗ" рахується пеня у розмірі 7138575,65 грн. (пеня нарахована за кожним фактом прострочення оплати прийнятого газу, починаючи з січня 2013р., нарахування пені здійснювалось починаючи з моменту виникнення прострочення протягом строку не більше 6 місяців), 3% річних у розмірі 1321538,93 грн. (3% річних розраховані за кожним фактом прострочення оплати прийнятого газу, починаючи з січня 2013р.), 10974851,37 грн. інфляційних (розрахованих за фактичний період прострочення за зобов'язаннями січня 2013р., лютого 2013р., з липня 2013р. по лютий 2015р., квітня 2015р.) .
Первісні позовні вимоги залишені без змін та доповнень, обґрунтовані неналежним виконанням прийнятих на себе договірних зобов'язань Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" та направлені на стягнення з відповідача 835613,81 грн. основного боргу, 7138575,65 грн. пені, 10974851,37 грн. інфляційних та 1321538,93 грн. 3% річних.
В свою чергу, зустрічні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" ґрунтуються на необхідності припинення правовідносин за договором № 13-306-ТКЕ(Н) від 04.01.2013р., у зв'язку з повним погашенням ПАТ "ОДЕСАГАЗ" заборгованості, що відбулось ще 19.11.2015р., що, на думку представника позивача за зустрічним позовом, свідчить про припинення будь яких зобов'язань ПАТ "ОДЕСАГАЗ" за договором № 13-306-ТКЕ(Н) від 19.11.2013р.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору купівлі-продажу природного газу № 13-306-ТКЕ(Н) від 04.01.2013р., в частині своєчасної оплати отриманого газу у строки, що визначені п. 6.1 Договору.
Однак, встановивши в ході розгляду справи факт погашення Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" ще станом на 19.11.2015р. основної заборгованості, що вбачається зі змісту копій заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог та листа-підтвердження НАК "Нафтогаз України" (а.с. 143-145 Т.1), суд не вбачає правових підстав для задоволення первісних позовних вимог в частині заявленої до стягнення основної заборгованості у справі.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.
Згідно п. 7.2 договору, у редакції, що викладена у додатковій угоді №2 від 31.12.2013р., у разі, якщо до 20 числа місяця, наступного за місяцем закінчення строку дії договору в частині поставки газу, Покупець не здійснить повну оплату фактично отриманого за договором природного газу, Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити Продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
При перевірці судом обставин справи відносно нарахування Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пені за допущені прострочення у сплаті вартості отриманого газу, судом перевірялась правильність розрахунків та було встановлено, що нарахування пені здійснювалось у т.ч. у день оплати заборгованості, що узгоджується з позицією Пленуму ВГСУ, викладеною у п. 1.9 Постанови Пленуму від 17 грудня 2013 року № 14.
Суд, перевіривши розрахунок Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в частині нарахування пені визнав його таким, що не у повній мірі відповідає встановленим судом обставинам справи, у зв'язку з чим судом було проведено власний розрахунок пені. Відповідно до даних такого перерахунку, сума пені, що є правомірною становить 7060415,07 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірними вимоги Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" в частині нарахованої пені у розмірі 7060415,07 грн.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо сплати Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" 10974851,37 грн. інфляційних та 1321538,93 грн. 3% річних, вважає його вірними, а заявлені на його підставі вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, дослідивши усі обставини справи, суд вважає за необхідне частково врахувати доводи представника Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ", зазначені у відзиві від 13.01.2016р. про зменшення розміру належної до стягнення пені до 1% від заявленого.
Положеннями ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положення ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України визначають, у випадку коли порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В свою чергу, згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
При прийнятті рішення у справі суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини:
1) Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" вжито заходи задля повного погашення основної заборгованості, а допущені товариством прострочення сплат пов'язані з залежністю великої частини доходів підприємства від оплати наданих послуг споживачами, як релігійні організації, бюджетні організації, комунальні підприємства, населення, що ставить у залежність своєчасність виконання зобов'язань відповідача від своєчасності внесення платежів названими контрагентами відповідача.
2) доказів, які б вказували на імовірність збитків або засвідчували наявність збитків у позивача, у зв'язку з несвоєчасним виконанням прийнятих на себе зобов'язань відповідачем матеріали справи не містять.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає їх поважними, а тому приходить до висновку щодо необхідності часткового задоволення клопотання відповідача від 13.01.2016р. зі зменшенням заявленої до стягнення пені у два рази до 3530207,53 грн. Відповідно, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня у розмірі 3530207,53грн.
Приймаючи до уваги вищевикладене, вимоги первісного позову Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольняються судом частково зі стягненням з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" 3530207,53 грн. пені, 10974851,37 грн. інфляційних та 1321538,93 грн. 3% річних. Натомість, у стягненні 835613,81 грн. основного боргу та у стягненні 3608368,12 грн. пені судом відмовляється (з яких у стягненні 78160,58 грн. пені з причин неврахування у проведеному розрахунку позиції Пленуму ВГСУ, викладеною у п. 1.9 Постанови Пленуму від 17 грудня 2013 року № 14, а у стягненні 3530207,53 грн. з урахуванням факту зменшення пені судом в порядку п. 3 ст. 83 ГПК України).
При цьому, судом відхиляються посилання представника ПАТ "ОДЕСАГАЗ" на необхідність застосування до спірних правовідносин загальних та спеціальних строків позовної давності, оскільки як це вбачається з положень п. 9.2 договору сторонами було погоджено стоки позовної давності щодо вимог про стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань тривалістю 3 роки.
Відносно вимог зустрічного позову Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" про визнання правовідносин сторін з купівлі-продажу газу для виробництва теплової енергії для виробництва теплої енергії для потреб населення за договором № 13-306-ТКЕ(Н) від 04.01.2013р припиненими з 19.11.2015р., суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено судом та вбачається з положень п. 1 ст. 628, ст. 629 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В свою чергу, як це вбачається з положень ст. 599 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як було встановлено судом, Публічним акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" було неналежним чином виконано прийняті на себе зобов'язання за умовами договору купівлі-продажу природного газу № 13-306-ТКЕ(Н) від 04.01.2013р., в частині своєчасної оплати отриманого газу у строки, що визначені п. 6.1 договору.
Відповідно, за неналежне виконання договірних зобов'язань, положеннями договору та діючого законодавства передбачено стягнення з особи, яка допустила правопорушення, пені, 3% річних та інфляційних.
Приведені обставини, на думку суду, засвідчують те, що правових підстав вважати припиненими правовідносини за договором купівлі-продажу природного газу № 13-306-ТКЕ(Н) від 04.01.2013р у розмінні ст. 599 Цивільного Кодексу України не має, оскільки такі правовідносини є припиненими лише в частині сплати основної заборгованості. Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог зустрічного позову Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ".
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 174478,50 грн. покладаються на ПАТ "ОДЕСАГАЗ" пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог у справі (без урахування зменшеної судом в порядку п. 3 ст. 83 ГПК України пені). Натомість, сплачений ПАТ "ОДЕСАГАЗ" судовий збір при поданні зустрічного позову не відшкодовується, у зв'язку з відмовою у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -
1.Первісні позовні вимоги - задовольнити частково.
2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (65003, Одеська область, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код 03351208; р/р 2603130103944 в Філії-Одеське облуправління АТ „Ощадбанк”, МФО 328168) на користь Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код 20077720; р/р 26002301921 в ПАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 300465) пеню у розмірі 3530207 (три мільйони п'ятсот тридцять тисяч двісті сім) грн. 53 коп., 3% річних у сумі 1321538 (один мільйон триста двадцять одна тисяча п'ятсот тридцять вісім) грн. 93 коп., інфляційні у сумі 10974851 (десять мільйонів дев'ятсот сімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят одна) грн. 37 коп. та 174478,50 (сто сімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 50 коп. судового збору.
3.В решті вимог первісного позову - відмовити.
4.У задоволенні вимог зустрічного позову - відмовити.
Повний текст рішення складено 27.04.2016 року.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Головуючий суддя Т.Г. Д'яченко
Суддя М.І. Никифорчук
Суддя Н.Д.Петренко