"25" квітня 2016 р.Справа № 916/59/16
Позивач: Публічне акціонерне товариство „Одесагаз”
Відповідач: ОСОБА_1 культури Іллічівської міської ради
Про: стягнення
Суддя Оборотова О.Ю.
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 16 від 01.02.2016р.
СУТЬ СПОР: Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 культури Іллічівської міської ради 6320грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.01.2016р. суддя Демешин О.А. порушив провадження по справі № 916/59/16.
02.02.2016р. від ОСОБА_1 культури Іллічівської міської ради надійшов відзив на позовну заяву відповідно до яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Приймаючи до уваги те, що суддя Демешин О.А. перебуває на лікарняному, за розпорядженням в.о. керівника аппарату господарського суду Одеської області № 337 від 01.03.2016р. призначено повторний автоматичний розподіл справи № 916/59/16.
Згідно протоколу про повторний автоматичний розподіл справ між суддями від 01.03.2016р., справу № 916/59/16 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Оборотовій О.Ю.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.03.2016р. суддею Оборотовою О.Ю. прийнято справу № 916/59/16 до свого провадження; розгляд справи призначено на 23.03.2016р. о 10:10.
У судовому засіданні 11.04.2016р. Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" надало до господарського суду Одеської області доповнення до позовної заяви, відповідно до яких просить суд стягнути з ОСОБА_1 культури Іллічівської міської ради 1316,12 грн.
У судовому засіданні 25.04.2016р. представник відділу культури Іллічівської міської ради не заперечував щодо задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Одесагаз» в редакції доповнень до позовної заяви від 11.04.2016р.
У судовому засіданні 25.04.2016р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
27.02.2013р. Між Публічним акціонерним товариством «Одесагаз» (Постачальник) та ОСОБА_1 культури Іллічівської міської ради (Споживач) укладено договір № 002078 на постачання, транспортування природного газу та технічне обслуговування газового обладнання бюджетних комунально-побутових об'єктів.
Відповідно до умов договору № 002078 від 27.02.2013р. Постачальник зобов'язується надати Споживачу послуги з постачання та транспортування природного газу, а Споживач зобов'язується сплатити вартість послуги з постачання та транспортування природного газу у розмірі, строки та порядку передбаченими умовами Договору.
Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31 грудня 2013 року. Даний договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з 01.01.2013 р. згідно Цивільного кодексу України статті 631 п.3 (п.11.1 Договору № 002078 від 27.02.2013р.)
Згідно п.5.1.договору № 002078 від 27.02.2013р. Розрахунки за реалізований природний газ здійснюються за цінами встановленими НКРЕ.
Пунктом 6.1. договору № 002078 від 27.02.2013р. передбачено, що оплата за постачання та транспортування природного газу здійснюється Споживачем грошовими коштами на підставі рахунків-фактур та авансових рахунків шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Облгазу протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. При цьому перша частина оплати в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів перераховується на рахунок Позивача не пізніше 10 числа місяця, в якому здійснюється поставка газу, а друга частина у розмірі 50% - до 20 числа місяця, в якому здійснюється поставка газу.
Відповідно до п. 6.3. договору № 002078 від 27.02.2013р. передбачено, що у разі перебору Споживачем договірних обсягів газу, що зазначені у реєстрі, без попереднього узгодження з Постачальником, Споживач проводить оплату за перебраний обсяг газу до 10 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно п.6.4. договору № 002078 від 27.02.2013 року: «...Кошти, що надходять від Споживача на рахунок Облгазу, в першу чергу спрямовуються на погашення заборгованості за минулі періоди, а також пені за умови наявності заборгованості».
31.01.2014р. між Публічним акціонерним товариством «Одесагаз» та ОСОБА_1 культури Іллічівської міської ради укладено договір № 002078 на розподіл та постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів.
Відповідно до умов договору № 002078 від 31.01.2014р. Постачальник зобов'язується надати Споживачу послуги з постачання та транспортування природного газу до межі балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності Сторін, а Споживач зобов'язується сплатити вартість послуги з постачання та розподілу природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку передбаченими умовами Договору.
Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31 грудня 2014 року. Даний договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з 31.01.2014 р. згідно Цивільного кодексу України статті 631 п.3 (п.11.1 Договору № 002078 від 31.01.2014р.)
Згідно пункту п.5.1.договору № 002078 від 31.01.2014р.Розрахунки за реалізований природний газ здійснюються за цінами встановленими НКРЕ.
Пунктом 5.6. договору № 002078 від 31.01.2014р. передбачено, що оплата за постачання природного газу здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно п. 5.8. договору № 002078 від 31.01.2014р.: «...Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення».
23.02.2015 між Публічним акціонерним товариством «Одесагаз» та ОСОБА_1 культури Іллічівської міської ради укладено договір № 002078 від 23.02.2015 року на розподіл та постачання природного газу за регульованим тарифом для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів.
Відповідно до умов договору № 002078 від 23.02.2015 Постачальникзобов'язується надати Споживачу послуги з постачання та транспортування природного газу до межі балансової належності об'єктів Споживача відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності Сторін, а Споживач зобов'язується сплатити вартість послуги з постачання та розподілу природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку передбаченими умовами Договору.
Договір набирає чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31 грудня 2015 року. Даний договір розповсюджує свою дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з 01.01.2015 р. згідно Цивільного кодексу України статті 631 п.3 (п.11.1 договору № 002078 від 23.02.2015)
Згідно пункту п.5.1. договору № 002078 від 23.02.2015 Розрахунки за реалізований природний газ здійснюються за цінами встановленими НКРЕ.
Відповідно до п. 5.5 договору № 002078 від 23.02.2015р. розрахунковим періодом за Договором є один місяць, а п.5.6 встановлює, що оплата за спожитий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на разрахунковий рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100 % вартості запланованих обсягів газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний разрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний разрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.
Згідно п.5.8. договору № 002078від 23.02.2015р.: «...Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення».
Позивач зазначає, що на момент звернення до господарського суду Одеської області заборгованість Відповідача відсутня, але протягом періоду постачання та розподілу природного газу Споживачем несвоєчасно проводились розрахунки за природний газ, чим останній порушив п. 6.1. договору № 002078 від 27.02.2013р. та п. 5.6 договорів № 002078 від 31.01.2014р. та № 002078 від 23.02.2015р.
Відповідно до положень п. 7.2 договору № 002078 від 27.02.2013р. та п. 7.2.1 договорів № 002078 від 31.01.2014р. та № 002078 від 23.02.2015р. у разі порушення Споживачем строків оплати, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Отже, через неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати за транспортування природного газу, позивач був змушений звернутись до господарського суду Одеської області за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.
Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).
Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
ОСОБА_1 культури Іллічівської міської ради не заперечує факт отримання послуг з постачання природного газу. Крім цього з боку відповідача не заперечується факт прострочення виконання зобов'язань, а лише акцентується увага на відсутності вини ОСОБА_1 культури Іллічівської міської ради за несвоєчасні розрахунки у зв'язку з тим, що ПАТ «Одесагаз» несвоєчасно надавало рахунки-фактури для оплати за використаний газ, та ОСОБА_1 культури Іллічівської міської ради доводилось сплачувати з простроченням терміну, ніж того, який зазначений в договорі.
Одночасно відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 культури Іллічівської міської ради зазначає, що у зв'язку з проведенням тривалої процедури закупівлі договору № 002078 від 23.02.2015 на постачання природного газу було укладено лише 23.02.2015р., без якого казначейство операції по сплаті спожитого газу не проводить.
Судом не приймаються до уваги надані відповідачем рахунки-фактури та платіжні доручення як доказ належного виконання зобов'язання перед ПАТ "Одесагаз" в силу положень п.5.6 договорів № 002078 від 31.01.2014р. та № 002078 від 23.02.2015р. відповідно до яких "оплата за спожитий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на разрахунковий рахунок Постачальника протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період.
Таким, чином, виставлення рахунків як підстава проведення розрахунків передбачено лише у договорі № 002078 від 27.02.2013р. отже, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, стягнення 3% річних у розмірі 2,48грн. за листопад є обґрунтованим, адже рахунок позивачем було надано вчасно, проте, як зазначає відповідач відділ Держказначейства м. Іллічівська затримав оплату а тому зобов'язання було виконано з 15 денним простроченням.
При цьому суд зазначає, що згідно з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012р. у справі 11/466, з огляду на положення частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, частини другої статті 218 Господарського кодексу України та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Що стосується тверджень відповідача стосовно недотримання з боку позивача порядку досудового врегулювання спору господарський суд Одеської області зазначає, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) № 15-рп/2002 від 9 липня 2002 року «обовязкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист…Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обовязком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує…Встановлення законом обовязкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.».
Вищий господарський суд України у Постанові від 11 жовтня 2007 року № 22/147-07 зазначив, що «в рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002р. по справі №1-2/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визнано, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежено Законом або іншими нормативно-правовими актами України.
Аналогічна позиція виражена у Постанові ВГСУ від 23 липня 2008 р. по справі № 30/299, Постанові ВГСУ від 29 жовтня 2009 року по справі 27/65, Постанові ВГСУ від 29 жовтня 2009 року по справі № 1/295, Постанові ВГСУ від 14 лютого 2013 року по справі № 5011-67/12614-2012.
Дослідивши обставини справи, судом було встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_1 культури Іллічівської міської ради прийнятих на себе зобов'язань за умовами договорів № 002078 від 27.02.2013р. № 002078 від 31.01.2014р. та № 002078 від 23.02.2015р. щодо своєчасної та повної сплати отриманого газу.
Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.
Відповідно до положень п. 7.2.1 договору у разі порушення Споживачем строків оплати, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 1210,81грн., та трьох відсотків річних у сумі 105,31грн., вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов - задовольнити.
2.Стягнути з ОСОБА_1 культури Іллічівської міської ради (м. Іллічівськ, вул.. Леніна, 33, р/р 35410003019179 в ГУДКСУ в Одеській області, ЄДРПОУ: 20952932 МФО 828011) на користь Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, код 03351208; р/р 26001121611 у ПАТ „Марфін Банк”, МФО 328168) пені у розмірі 1210,81грн., трьох відсотків річних у сумі 105,31грн та 1378грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 27 квітня 2016 р.
Суддя О.Ю. Оборотова