28 квітня 2016 року Справа № 915/152/16
м. Миколаїв
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" (73000, м. Херсон, вул. Петренка, 18), код 14121018
відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), код НОМЕР_1
третья особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" (04050, м. Київ, вул. Артема, будинок 60, код 9807856) в особі Відділення № 10 філії "Південне Регіональне Управління" АТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" (56101, Миколаївська область, м. Баштанка, вул. Баштанської Республіки, 53)
про: стягнення 505 000 грн. 00 коп.
суддя В.Д. Фролов
від позивача: Довбенко О.В., довіреність від 14.01.2016
відповідач: не з'явився
від третьої особи: представник не з'явився
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом і просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі-відповідач) борг в розмірі 505 000 грн. 00 коп. за Договором № 1/2207 від 22.07.2015, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 216 ГК України, ст.ст. 526, 625, 714 ЦК України.
Ухвалою суду від 19.02.2016 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 16.03.2016.
Ухвалою суду від 16.03.2016 залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі Відділення № 10 філії "Південне Регіональне Управління" АТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 06.04.2016. Ухвалою зобов'язано ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі Відділення № 10 філії "ПРУ" АТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" надати: письмові пояснення на позов з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини та нормативно - правове обґрунтування своїх заперечень; положення Відділення № 10 філії "Південне Регіональне Управління" Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", витяг про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час порушення справи.
Представники позивача та третьої особи належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання 06.04.2016 не з'явились, вимоги ухвали суду від 16.03.2016 року не виконали.
Ухвалою від 06.04.2016, за клопотанням відповідача, строк розгляду продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 27.04.2016.
26.04.2016 від АТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" до суду надійшли пояснення в яких третя особа зазначає, що грошові кошти, що були перераховані позивачем є власністю відповідача з моменту їх надходження (зарахування) на поточний рахунок. Крім того, 17.12.2015 відповідно до постанови Правління НБУ №898 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 18.12.2015 №230, "Про початок процедури ліквідації АТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" та делегування повноваження ліквідатора банка".
27 квітня 2016 року до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" надійшла заява про відвід судді на підставі ст. 20 ГПК України.
Ухвалою від 28.04.2016 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" про відвід судді Фролова В.Д. відмовлено.
Відповідач в відзиві на позовну заяву зазначив, що позивач, в порушення п.7.1 договору №1/2207 від 22.07.2015, перерахував на його рахунок в філії "ПРУ" АТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" грошові кошти в сумі 605 000 грн., за платіжним дорученням №3715 від 04.08.2015. Враховуючи безпідставність перерахунку даних коштів 04.08.2015 відповідач подав до банківської установи платіжне доручення про повернення помилково перерахованих коштів в сумі 605 000 грн. з поточного рахунку ФОП ОСОБА_3 на рахунок ТОВ "ГК "Содружество". Банківська установа повідомила, що кошти будуть перераховуватись на рахунок відповідача протягом місяця частинами по 100 000 грн. в зв'язку зі складним фінансовим становищем банку.
Представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві з урахуванням додаткових пояснень.
Розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані не належним чином та не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
22 липня 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1/2207, відповідно до якого відповідач зобов'язується поставити, а відповідач прийняти та оплатити мед натуральний бджолиний, надалі - товар, в порядку та на умовах, визначених даним договором. Товар поставляється позивачу окремими партіями (розділ 1 договору).
Відповідно до розділу 2 договору кількість поставленого за даним договором товару орієнтовано складає - 70 тон. Ціна товару визначається в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного договору. Асортимент, кількість поставленого товару в кожній партії погоджується сторонами на протязі виконання договору, що відображається в товарних накладних по вазі нетто, яка є невід'ємною частиною даного договору. Загальна вартість товару, який поставляється за даним договором орієнтовно складає - 1 500 000 грн. 00 коп.
Згідно з пп. 7.1, 7.2 договору оплата товару за договором здійснюється позивачем в безготівковому розрахунку, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача в терміни, погоджені сторонами. В разі не поставки відповідачем товару позивачу, заздалегідь перераховані позивачем відповідачу, грошові кошти підлягають поверненню за першої ж вимоги позивача.
За неналежне виконання або невиконання зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність в відповідності до діючого законодавства України і даного договору Сторона, винна в невиконанні або неналежному виконанні своїх договірних зобов'язань, відшкодовує іншій стороні по договору завдані їй в зв'язку з цим збитки в повному обсязі (пп. 9.1, 9.5 договору).
Відповідно до розділу 10 договору при виникненні спору між сторонами в ході виконання умов даного договору, сторони зобов'язуються вирішити їх шляхом переговорів. В разі не досягнення згоди між сторонами, спір передається на розгляд господарського суду.
Розділом 12 договору визначено юридичну адресу та реквізити сторін, відповідно до якої реквізити відповідача викладено наступним чином: ФОП ОСОБА_1; АДРЕСА_2; р/р 26009213818980, МФО 326933, код НОМЕР_1.
Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2015 (п.11.9 договору).
05 серпня 2015 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору якою сторони внесли зміни в розділ 12 договору "Юридична адреса та реквізити сторін" в частині реквізитів відповідача, виклавши їх наступним чином: ФОП ОСОБА_1;АДРЕСА_2; р/р НОМЕР_2 в Ощадбанк МФО 326461, код НОМЕР_1.
На виконання умов договору позивач 04.08.2015, відповідно до платіжного доручення №3715, перерахував на розрахунковий рахунок відповідача НОМЕР_3, МФО 326933 в відділенні Банку "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" грошові кошти для закупівлі меду в сумі 605000,00 грн.
Відповідач свої зобов'язання в частині поставки товару не виконав, в зв'язку з помилковим перерахуванням грошових коштів в сумі 605000,00 грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_3, МФО 326933 в відділенні Банку "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ". Оскільки, 31.07.2015 відповідач відкрив рахунок в ПАТ "Державний ощадний банк України" та додатковою угодою від 05.08.2015 сторони погодили зміни банківських реквізити відповідача.
17.08.2015 позивач на адресу відповідача направив претензію-вимогу №42/08-А про повернення грошових коштів, в якій позивач вимагає повернути у строк до 03.11.2015 грошові кошти в сумі 605000,00 грн. сплачені позивачем 04.08.2015 на виконання умов договору (а.с.14).
Заявою від 04.08.15 року (а.с.32) відповідачем до ПРУ АТ "Фінанси та кредит" у м. Миколаєві було направлено платіжне доручення на суму 605000,00 грн. із зазначенням призначення платежу: "повернення помилково перерахованих коштів".
Листом № 9-037100/22811 від 24.11.2015 банківська установа повідомила, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 №612 "Про віднесення ПАТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" до категорії неплатоспроможної" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних-осіб прийнято рішення від 17.09.2015 №171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" та делегування повноважень тимчасової адміністрації банку" на строк 3 роки з 18.09.2015 по 17.12.2015 (включно).
Під час дії тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку (в тому числі повернення платежів за комунальні послуги, платежі з оплати товару та послуг, грошових переказів в інші банки України, SWIFT-переказів та інших платежів, оскільки вони, відповідно до п.5 ст.36 ЗУ "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є вимогами кредиторів.
Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Частиною 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється:
1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;
2) примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);
3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку;
4) зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі;
5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.
Як зазначає відповідача в відзиві на позовну заяву 18.08.2015 банківський працівник повідомив відповідача про можливість банку прийняти платіжне доручення на суму 100000,00грн.
19 серпня 2015 року відповідач надав банківській установі платіжне доручення №2 для перерахування коштів на рахунок позивача в сумі 100000,00 грн., які позивачем отримані (а.с15). Після цього банк не здійснював будь-які операції щодо переказу коштів з рахунку відповідача на інші рахунки.
Таким чином, на момент пред'явлення позову, відповідачем спірні грошові кошти не отримані, банком грошові кошти в сумі 505000,00 грн. повернуті позивачу не були.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1,2 ст.193 ГК України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Відповідно до п. 22.4 ст. 22 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.
Приймаючи до уваги встановлені судом фактичні обставини щодо подання відповідачем до Банку розрахункових документів - платіжного доручення від 04.08.2015 на суму 605000,00 грн. та платіжного доручення № 2 від 18.08.2015 року на суму 100000,00 грн. на повернення позивачу коштів у вказаних сумах, ініціювання відповідачем переказу є завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" грошових коштів в сумі 505000,00 грн.
Таким чином, позов не підлягає задоволенню.
Керуючись положення ст.49 ГПК України, суд покладає судові витрати на позивача.
У судовому засідання 28 квітня 2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -
В позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 28 квітня 2016 року.
Суддя В.Д. Фролов