79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.04.2016р. Справа№ 914/428/16
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі Білан О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОВЕРСАДА», м.Львів
про розірвання договору оренди, виселення та стягнення заборгованості
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - представник;
від відповідача: не з»явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутнього представника позивача в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОВЕРСАДА» про розірвання договору оренди, виселення та стягнення основного боргу в розмірі 129 254,22 грн. та пені у розмірі 2 686,13 грн.
Ухвалою суду від 17.02.2016р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 14.03.2016р. Ухвалою суду від 14.03.2016 року розгляд справи відкладався на 05.04.2016 року, Ухвалою суду від 05.04.2016 року розгляд справи відкладено на 26.04.2016 року.
В судове засідання 26.04.2016 р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити повністю.
В судове засідання 26.04.2016р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги не заперечив, вимоги ухвали суду не виконав. Причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, поштовим повідомленням про вручення №7906700801467, внесенням ухвал до єдиного реєстру судових рішень. Жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача, станом на 26.04.2016р. не поступало.
Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011р. №18 (із внесеними змінами і доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявлені клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75ГПК України.
Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області,
20.08.2015р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської обласної ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОВЕРСАДА» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Л-9761-15 (далі за текстом - договір оренди № Л-9761-15 від 20.08.2015р.), відповідно до п.1 якого орендодавець, на підставі наказу управління комунальної власності від 11.08.2015 року №51-А, передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛКП « 503», надалі балансоутримувач. Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. К.Левицького,22, загальною площею 38,9м2, у тому числі: цоколь - 0,00кв.м.; антресоль - 0,00кв.м., мансарда - 0,00 кв.м., перший поверх - 38,9кв.м., другий поверх - 0,00кв.м.,третій поверх - 0,00кв.м., з індексами приміщень 16-1, 16-2, 16-3, відповідно до даних технічного паспорта ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 17.03.2014р., інвентарний номер №182. Вартість об'єкта оренди, відповідно до звіту про оцінку майна, затвердженого наказом управління комунальної власності від 23.06.2015р. №1634-е, станом на 30.04.2015р. становить 890 900грн. 00коп. без ПДВ.
Відповідно до п.2.1. договору оренди №Л-9761-15 від 20.08.2015р. об'єкт оренди буде використовуватися орендарем для розміщення магазину з офісним приміщенням.
Згідно із п.4.1. договору оренди №Л-9761-15 від 20.08.2015р. термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 20 серпня 2015 року до 19 серпня 2018 року.
Пунктами 5.1, 5.2, 5.3, 5.8 договору оренди №Л-9761-15 від 20.08.2015р. передбачено, що розмір орендної плати за об'єкт оренди становить 24 200,00 грн. без ПДВ за перший місяць оренди згідно із запропонованою переможцем конкурсу сумою. Розмір орендної плати підлягає індексації за відповідний період (місяць, квартал, рік). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається коригуванням орендної плати за попередній місяць щодо індексу інфляції за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Орендна плата сплачується орендарем не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця. Несплата орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.
Відповідно до п.7.1.2 договору №Л-9761-15 від 20.08.2015р. відповідачем взято на себе зобов'язання своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за користування об'єктом оренди.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач, всупереч умов договору, систематично не оплачує орендну плату, внаслідок чого у відповідача перед позивачем в період з серпня 2015 року по грудень 2015року утворилась заборгованість у розмірі 129254,22 грн., що підтверджується довідкою №2302-вих.-158 від 29.01.16р.
Судом встановлено, що згідно виписки з банківського рахунку (формування 17.11.2015 року) відповідачем було здійснено часткову оплату згідно договору №Л-9761-15 від 20.08.2015р. в сумі 200грн., що не заперечується позивачем, яку не було враховано при розрахунку основного боргу у довідці №2302-вих.-158 від 29.01.16р. Відтак, враховуючи дані обставини фактично заборгованість відповідача перед позивачем із врахуванням проведеної відповідачем часткової оплати становить 129 054,22 грн.
Відповідачем не подано суду будь-яких доказів, у спростування наведених обставин та не представлено доказів оплати боргу.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст.287 ГК України орендодавцями щодо комунального майна є органи, уповноважені місцевими радами управляти майном, яке є у комунальній власності.
За умовами ч.3 ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Станом на день прийняття рішення доказів оплати боргу не представлено, відтак заборгованість відповідача становить 129 054,22 грн.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України).
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.
В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із п. 5.7 договору у разі прострочення по сплаті орендних платежів орендар оплачує пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати. На підставі п.5.7 договору №Л-9761-15 від 20.08.2015р., позивачем нараховано пеню в розмірі 2 686,13 грн., у зв'язку з простроченням орендних платежів, розрахунки долучені до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Як передбачено п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 12 “Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна”, відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.
У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому, погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно з п. 11.2 договору, даний договір може бути припинений за згодою сторін, рішенням суду, господарського суду або з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.
Судом встановлено, що відповідачем допущено несплату орендної плати на строк більше 3-х місяців підряд, а відтак наявні правові підстави для розірвання договору.
Відповідно до п. 5 ст. 188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.
Відповідно до ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або у стані який було обумовлено договором.
Відповідно до ст.27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Згідно із п.9.1. договору №Л-9761-15 від 20.08.2015р. повернення орендодавцю об'єкта оренди здійснюється після закінчення терміну дії договору або дострокового його припинення чи розірвання. Відповідно до п.9.6 договору №Л-9761-15 від 20.08.2015р., у разі припинення або розірвання договору, орендар повинен повернути орендодавцеві об'єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану об'єкта оренди з вини орендаря. Відповідно до п. 9.3 договору №Л-9761-15 від 20.08.2015р. об'єкт оренди повинен бути переданий орендарем та прийнятий орендодавцем протягом 15-ти днів з часу настання такої події.
Доказів повернення відповідачем приміщення суду не представлено, відтак, оскільки договір оренди №Л-9761-15 від 20.08.2015р., укладений між позивачем та відповідачем, підлягає розірванню, то підставними є вимоги позивача про повернення спірного орендованого приміщення .
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати в сумі 129054грн. 22коп. та пені у розмірі 2 686,13 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна №Л-9761-15 укладений 20.08.2015р., а також про зобов'язання повернути позивачу об'єкт оренди є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо стягнення боргу належить відмовити.
Судові витрати необхідно віднести на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 27, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, - В И Р І Ш И В:
Позов задоволити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОВЕРСАДА» (79067, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39599319) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл. Галицька,15, код ЄДРПОУ 25558625) - 129054грн. 22коп. заборгованості по орендній платі, 2 686,13 грн. пені 4 732,11 грн. судового збору.
Розірвати договір оренди нерухомого майна №Л-9761-15 укладений 20.08.2015р. між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл. Галицька,15, код ЄДРПОУ 25558625) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОВЕРСАДА» (79067, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39599319).
Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «КОВЕРСАДА» (79067, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 39599319) з нежитлового приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул. К.Левицького,22, загальною площею 38,9м2. Стягувач: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл. Галицька,15, код ЄДРПОУ 25558625)
Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.
В решті позовних вимог щодо стягнення основного боргу відмовити.
Суддя Іванчук С.В.
Повне рішення складено 28.04.2016р.