79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.04.2016р. Справа№ 914/755/16
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засіданні ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромшляхбуд”, м.Перемишляни Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Пласт”, м.Перемишляни Львівської області
про стягнення заборгованості
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 - представник;
від відповідача: не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутнього представника позивача в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Агропромшляхбуд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Пласт” про стягнення заборгованості в розмірі 20790грн. 00коп.
Ухвалою суду від 21.03.2016р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 05.04.2016р. З метою повного і всестороннього з'ясування всіх обставин спору, для забезпечення принципу змагальності, враховуючи нез'явлення в судове засідання позивача та відповідача, а також враховуючи подані клопотання сторін про відкладення розгляду справи, розгляд справи ухвалою суду від 05.04.2016р. відкладався на 26.04.2016р.
В судове засідання 26.04.2016р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві і просить суд позов задоволити. Через канцелярію суду (вх.№18256/16 від 26.04.2016р.) представником відповідача подано клопотання від 26.04.2016р. про долучення до матеріалів справи документів згідно додатків, які судом долучено до матеріалів справи.
В судове засідання 26.04.2016р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, через канцелярію суду (вх.№18118/16 від 26.04.2016р.) представником відповідача подано клопотання №01-26 від 26.04.2016р. про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю повноважного представника в інших судових засіданнях. Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи, зазначив, що позивач зловживає своїми процесуальними правами та таке відкладення призводить до затягування судового процесу. Судом розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотання (вх.№18118/16 від 26.04.2016р.) про відкладення розгляду справи, з огляду на таке. У зв'язку із неявкою представників сторін, неподанням відзиву на позовну заяву та за клопотаннями позивача і відповідача про відкладення розгляду справи, ухвалою суду від 05.04.2016р. розгляд справи відкладався. Будь-яких доказів зайнятості повноважного представника в інших судових засіданнях, відповідачем суду не надано, явка представника відповідача ухвалами суду визнана судом не обов'язковою. Згідно із п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 26.12.2011р. №18 роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу, щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні. Враховуючи вищевикладені обставини справи, у суду відсутні правові підстави для задоволення поданого відповідачем клопотання №01-26 від 26.04.2016р. (вх.№18118/16 від 26.04.2016р.) та для повторного відкладення розгляду даної справи.
В поданому клопотанні №01-26 від 26.04.2016р. (вх.№18118/16 від 26.04.2016р.) про відкладення розгляду справи, представник відповідача зазначив, що проти позову заперечує з огляду на його незаконність, необґрунтованість, безпідставність та пред'явленого із спливом позовної давності. Документально обґрунтованого відзиву відповідач не надав.
За умовами ст.33 ГПК України на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, з врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст.75 ГПК України.
Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області,
27.02.2012р. між ТзОВ «Агропромшляхбуд» (надалі іменується «Виконавець») в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, з одного боку, та ТзОВ «Пласт» (надалі іменується «Замовник»), в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту, з другого, (в подальшому разом іменується «Сторони», а кожна окремо - «Сторона») укладено договір №15 про надання послуг.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору виконавець зобов'язується надавати замовнику в оренду екскаватор. Замовник зобов'язується оплатити за оренду екскаватора 250 гривень за годину.
За умовами п.п. 2.1., 2.2. договору замовник оплачує за оренду екскаватора згідно виставленого виконавцем рахунку. Оплата проводиться згідно документів за надані послуги.
Відповідно до п.п. 4.2. сторона, що порушила умови цього договору, відшкодовує іншій стороні, завдані їй збитки в повному обсязі.
Згідно із п.п. 6.1., 6.2., 6.3. даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк дії даного договору починається в момент його підписання та закінчується 31 грудня 2014 року. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 10500грн. 00коп. (з ПДВ), що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт б/н б/д (підписані та скріплені печатками обох сторін) та виставив до оплати за надані послуги рахунки №22 від 26.06.2012р., №42 від 31.08.2012р. Під час оренди замовником екскаватора відбулось його механічне пошкодження і виконавцем було проведено ремонт гідравлічної системи екскаватора на суму 5250грн. 00коп., що підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт б/н б/д (підписаний та скріплений печатками обох сторін), та виконавцем виставлено рахунок №33 від 31.07.2012р.
Крім цього, позивач (ТзОВ «Агропромшляхбуд») здійснив поставку відповідачу (ТзОВ «Пласт») щебеню на загальну суму 5040грн. 00коп., що підтверджується накладними №2 від 22.05.2012р. на суму 1680грн. 00коп., №4 від 29.05.2012р. на суму 1680грн. 00коп. та №6 від 31.07.2012р. на суму 1680грн. 00коп., які підписані та скріплені печатками обох сторін. На оплату отриманого товару позивачем виставлено рахунки №10 від 22.05.2012р., №15 від 29.05.2012р. та №34 від 31.07.2012р.
На виконання своїх зобов'язань за договором про надання послуг на суму 15750грн. 00коп та за отриманий товар (щебінь) на суму 5040грн. 00коп. відповідач не провів оплати, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 20790грн. 00грн.
13.05.2014р. позивач на адресу відповідача надіслав претензію б/н б/д, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №8120000749863, в якій просив відповідача погасити заборгованість. Однак, дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Між позивачем та відповідачем був складений акт звірки розрахунків станом на 12.12.2013р., підписаний та скріплений печатками обох сторін, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 20790грн. 00коп.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості, відтак заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 20790грн. 00коп.
Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відтак, строк виконання грошового зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою статті 692 ЦК України, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України. Загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. За таких обставин факт отримання товару відповідачем і видаткова накладна, надана позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійною підставою для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар (Постанова Вищого господарського суду України від 20.09.2012 № 12/5026/556/2012, ОСОБА_5 Господарського Суду України від 29.04.2013р. №01-06/767/2013 “Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”). При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").
У поданому клопотанні №01-26 від 26.04.2016р. (вх.№18118/16) про відкладення розгляду справи відповідач зазначив що позов пред'явлений зі спливом позовної давності.
Відповідно до ч.1 ст.251, ст.253, ст.256 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно із ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Відповідно до частини першої та третьої статті 264 ЦК України позовна давність переривається у разі вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та відповідачем 12.12.2013р. підписано та скріплено печатками обох сторін акт звірки розрахунків, з якого вбачається, що визнана заборгованість відповідача перед позивачем з оплати за договором про надання послуг та за отриманий товар складає 20790грн. 00коп.
Відповідно до підпункту 4.4.1. пункту 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №10 “Про деякі питання застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів” правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. При цьому господарським судом слід мати на увазі, що у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, може, з урахуванням конкретних обставин справи, належати підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір.
Акт звірки розрахунків є формою фіксації юридично значимих дій сторін, за актом звірки розрахунків оформляється інвентаризація дебіторської та кредиторської заборгованості сторін договору. Таким чином, підписання відповідачем акту звірки розрахунків свідчить про визнання заборгованості за договором про надання послуг та за отриманий товар, а відтак, позовна давність за вимогою про стягнення заборгованості за договором про надання послуг та оплати за поставлений товар із оплати переривалась до закінчення строку позовної давності і станом на момент розгляду справи по суті позовна давність за зверненням до суду із позовною вимогою про стягнення заборгованості позивачем не пропущена. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 22.05.2007 року у справі №7/579.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача про стягнення боргу в сумі 20790грн. 00коп. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.
Судові витрати необхідно віднести на відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України.
Згідно із п.3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” від 21.02.2013р. №7 роз'яснено, що у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт» (81200, Львівська область, вул.Липова алея, 13, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20811539) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромшляхбуд» (81200, Львівська область, вул.Міжгірська, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31487686) 20790грн. 00коп. - основного боргу.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт» (81200, Львівська область, вул.Липова алея, 13, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20811539) в доход державного бюджету 1378грн. 00коп. - судового збору.
4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Суддя Іванчук С.В.