Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"14" квітня 2016 р. Справа № 911/2282/15
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг (THEEUWES HOLDING B.V.) «Тегра Україна ЛТД»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000»
про стягнення 549 901,80 грн
За участю представників:
від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 04.01.2016);
від відповідача ОСОБА_2 (дов. б/н від 14.01.2016);
ОСОБА_3 (дов. б/н від 14.01.2016).
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг (Theeuwes Holding B.V.) "Тегра Україна ЛТД" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" (надалі - відповідач) про стягнення 549 901,80 грн. збитків.
В обґрунтуванні заявлених вимог, позивач посилається на те, що внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань по забезпеченню схоронності зерна, переданого йому на зберігання, відповідно до договору складського зберігання, було повернуто 1033,65 тон пошкодженого насіння ріпаку із вмістом генетично модифікованих організмів (ГМО), в результаті чого позивачу було завдано збитків у розмірі суми, на яку знизилася ринкова вартість такого ріпаку, що складає 549 901,80 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 20.08.2015 (суддя Щоткін О.В.) в позові відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 (у складі колегії суддів: Баранець О.М., Сітайло Л.Г., Пашкіна С.А.) рішення господарського суду Київської області від 20.08.2015 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2016 задоволено касаційну скаргу Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг (Theeuwes Holding B.V.) “Тегра Україна ЛТД”; рішення господарського суду Київської області від 20.08.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 у справі № 911/2282/15 скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.
Згідно автоматизованої системи розподілу справ між суддями від 03.02.2016 справу № 911/2282/15 передано на новий розгляд судді Антоновій В.М.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.02.2016 справу №911/2282/15 прийнято до свого провадження суддею Антоновою В.М. та призначено розгляд справи на 03.03.2016.
29.02.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення б/н від 29.02.2016 (вх. №4403/16).
29.02.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення №50/02 від 29.02.2016 (вх. №4432/16).
03.03.2016 через канцелярію господарського суду Київської області, до початку судового засідання, від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 03.03.2016 (вх. №4704/16) з документами для долучення до матеріалів справи.
У судовому засіданні 03.03.2016 суд оголосив перерву до 24.03.2016 та усно зобов'язав представника позивача надати суду докази зберігання товару.
22.03.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення №50/03 від 21.03.2016 (вх. №6063/16) та клопотання №54/03 від 21.03.2016 (вх. №6064/16) про призначення комплексної біологічної експертизи.
24.03.2016 через канцелярію господарського суду Київської області, до початку судового засідання, від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 24.03.2016 (вх. №6239/16) про витребування доказів та клопотання б/н від 23.03.2016 (вх. №6240/16) про приєднання до матеріалів справи доказів, які були задоволені судом.
Розглянувши у судовому засіданні 24.03.2016 клопотання позивача №54/03 від 21.03.2016 (вх. №6064/16) про проведення комплексної біологічної експертизи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно до положень постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики призначення судової експертизи № 4 від 23.03.2012 судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Враховуючи те, що позивачем було повідомлено суд, що спірний товар не знаходиться на складах позивача, а був поставлений за контрактом №25-13-14-0001/В5594 від 26.05.2014, крім того, в матеріалах справи міститься достатньо доказів, на підставі яких суд може вирішити спір по суті, відтак суд вирішив відмовити в задоволенні зазначеного клопотання про проведення експертизи з підстав необґрунтованості та недоцільності.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2016 продовжено строк вирішення спору у справі №911/2282/15 на 15 днів, зобов'язано ПАТ «Укрелеваторпром» надати суду документально-підтверджувальну інформацію щодо того чи був прийнятий ріпак 1-го класу в кількості 1033,65 тон елеватором ПрАТ “Укрелеваторпром” в період з 25.08.2014 по 01.09.2014 (номера вагонів №95312120, №95680013, №95800280, №95696985, №95652574, №95613642, №95678827, №95539540, №95448114, №95453874, №95761011, №95368759, №95524922, №95681367, №95292652), що відправлений зерновим складом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротрейд-2000” із зберігання на адресу Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг “Тегра Україна ЛТД”. Та надати відповідні документи на підтвердження зазначеної інформації: копії реєстрів форми №3ХС-3 (№3ХС-4), копії складських квитанцій на дану партію насіння ріпаку, копії договору складського зберігання зерна тощо; чи був завантажений елеватором ПрАТ “Укрелеваторпром” Дочірнім підприємством закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг “Тегра Україна ЛТД” ріпак 1-го класу в кількості 1033,65 тон, коли, в якій кількості та кому: копія письмового звернення власника зерна, копії наказу форми №16, копії товарно-транспортних накладних форми №1 ТН, копії матеріальних перепусток, копії посвідчень про якість тощо; чи здійснювалась Дочірнім підприємством закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг “Тегра Україна ЛТД” заміна насіння зазначеного ріпаку на інший на території елеватора ПрАТ “Укрелеваторпром” Дочірнім підприємством закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг “Тегра Україна ЛТД” (копії складських квитанцій), розгляд справи відкладено на 14.04.2016.
13.04.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення №20/04 від 12.04.2016 (вх. №7976/16).
14.04.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника позивача надійшли додаткові пояснення №25/04 від 14.04.2016 (вх. №8044/16).
14.04.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання №14/04-16 від 14.04.2016 (вх. 8042/16) про витребування доказів.
Розглянувши у судовому засіданні 14.04.2016 зазначене клопотання, суд дійшов висновку про його відхилення, з огляду на наступне.
Ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2016 зобов'язано ПАТ «Укрелеваторпром» надати суду документально-підтверджувальну інформацію щодо того чи був прийнятий ріпак 1-го класу в кількості 1033,65 тон елеватором ПрАТ “Укрелеваторпром” в період з 25.08.2014 по 01.09.2014 (номера вагонів №95312120, №95680013, №95800280, №95696985, №95652574, №95613642, №95678827, №95539540, №95448114, №95453874, №95761011, №95368759, №95524922, №95681367, №95292652), що відправлений зерновим складом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротрейд-2000” із зберігання на адресу Дочірнього підприємства закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг “Тегра Україна ЛТД”. Та надати відповідні документи на підтвердження зазначеної інформації: копії реєстрів форми №3ХС-3 (№3ХС-4), копії складських квитанцій на дану партію насіння ріпаку, копії договору складського зберігання зерна тощо; чи був завантажений елеватором ПрАТ “Укрелеваторпром” Дочірнім підприємством закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг “Тегра Україна ЛТД” ріпак 1-го класу в кількості 1033,65 тон, коли, в якій кількості та кому: копія письмового звернення власника зерна, копії наказу форми №16, копії товарно-транспортних накладних форми №1 ТН, копії матеріальних перепусток, копії посвідчень про якість тощо; чи здійснювалась Дочірнім підприємством закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг “Тегра Україна ЛТД” заміна насіння зазначеного ріпаку на інший на території елеватора ПрАТ “Укрелеваторпром” Дочірнім підприємством закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг “Тегра Україна ЛТД” (копії складських квитанцій), розгляд справи відкладено на 14.04.2016.
ПрАТ «Укрелеваторпром» вимоги ухвали господарського суду Київської області від 24.03.2016 не виконало, витребувані судом документи не надало.
У судовому засіданні 14.04.2016 представник позивача повідомив, що витребувані ухвалою господарського суду Київської області від 24.03.2016 документи відсутні у ПрАТ «Укрелеваторпром», оскільки зазначений ріпак передавався на зберігання з метою виконання зобов'язань згідно контракту №25-13-14-0001/В5594 від 25.05.2014, укладеного з компанією «Thegra Continental B.V.» (Нідерланди), а тому ПрАТ «Укрелеваторпром» не може, на думку позивача, володіти інформацією щодо відвантаження ріпаку для ДП ЗАТ Теувес Холдінг «Тегра Україна ЛТД» від ТОВ «Агротрейд-2000».
Крім того, позивач повідомив, що спірний ріпак був поставлений компанії «Thegra Continental B.V.» (Нідерланди), що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
У судовому засіданні 14.04.2016 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представники відповідача заперечили проти задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
12 серпня 2014 року між Дочірнім підприємством закритого акціонерного товариства Теувес Холдінг (Theeuwes Holding B.V.) "Тегра Україна ЛТД" (поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротрейд-2000" (зерновий склад) укладено Договір складського зберігання зерна №23 (договір), згідно якого поклажодавець зобов'язався передати зернові та олійні культури врожаю 2014 року, а зерновий склад зобов'язався прийняти його за плату на зберігання на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. 2.1 договору приймання зерна за кількістю проводиться шляхом зважування на автомобільних вагах зернового складу, за якістю - шляхом проведення аналізу лабораторією зернового складу згідно методик, передбачених державними стандартами та діючими інструкціями.
Згідно п. 2.2 договору якість зерна, що зберігається, повинна відповідати чинним державним стандартам. У разі невідповідності якісних показників зерна нормам стандартів, зерновий склад здійснює за рахунок поклажодавця доробку зерна до відповідних показників якості без додаткової згоди поклажодавця.
Пунктом 2.3 договору сторони погодили, що приймання зерна зерновим складом здійснюється на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, а також усіх супроводжувальних документів згідно чинного законодавства, в тому числі в обов'язковому порядку надходження зерна має супроводжуватися свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікотоксинів та радіонуклідів, документів про вміст ГМО, карантинним сертифікатом, а по ріпаку - документ про вміст ерукової кислоти та глюкозинолатів.
Відповідно до п. 7.1 договору строк зберігання до 15.09.2014.
Згідно п. 9.1 договору договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 15.09.2014.
На виконання зазначеного договору позивачем було передано на зберігання відповідачу 1079,139 тон насіння ріпаку 1-го класу, ДСТУ 4966:2008 "Насіння ріпаку для промислового переробляння. Технічні умови", що підтверджується складськими квитанціями на зерно №88 від 12.08.2014 (переоформлено з ТОВ «Агропромисловий комплекс «Насташка») та №91 від 19.08.2014 (переоформлено з ТОВ «Агротрейд-2000»).
18.07.2014 та 31.07.2014 за актами відбору проб зерна, дані проби ріпаку були відправленні відповідачем до ДП “Київоблстандартметрологія” , яка має акредитацію та діє відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 7025:2006.
Після проведеного випробування ріпаку відповідачу було надано два протоколи випробувань №1371 ПР від 25.07.2014 та №1477 ПР від 07.08.2014, згідно яких зазначено, що за результатами випробувань наявність генетично модифікованих організмів не виявлено. Дане випробування проводилося за двома лініями: цільової послідовності промотора 35S вірусу мозаїки цвітної капусти (CaMV), термінатор NOS (наполін синтез) із Agrobacterium tumefaciens.
Позивач з даними протоколами випробувань погодився та заперечень не мав, додаткову перевірку не проводив.
Крім того, як вбачається з матеріалів, в період з 29.06.2014 по 19.08.2014 на елеваторний комплекс ТОВ "Агротрейд-2000" надійшло насіння ріпаку урожаю 2014 року в загальній кількості 5 634 820 тон. На весь об'єм було проведено дослідження на показники безпеки та вмісту ГМО, що підтверджується протоколами випробувань - № НОМЕР_1 від 07.07.2014, № НОМЕР_2 від 17.07.2014, № НОМЕР_3 від 25.07.2014, № НОМЕР_4 від 25.07.2014, №1477 ПР від 07.08.2014, за результатами яких вмісту ГМО у ріпаку в кількості 5634820 тон не виявлено.
Якість прийнятого на зберігання зерна відповідно до зазначених протоколів випробувань та складських квитанцій відповідала стандартам ДСТУ 4966:2008 для насіння ріпаку 1-го класу.
22.08.2014, 23.08.2014, 27.08.2014, відповідач на вимогу позивача відвантажив 17 вагонів загальною кількістю 1033,65 тон ріпаку, в рамках виконання позивачем зобов'язань згідно експортного контракту № 25-13-14-0001/В5594 від 26.05.2014 року укладеного з компанією "Thegra Continental B.V."
Згідно накладних від 22.08.2014, 23.08.2014 та 27.08.2014 відправником вантажу зазначено ТОВ «Компанія «Мелагрейн».
Місце прибуття вищезазначеного ріпаку є ПАТ "Укрелеваторпром" ст. Одеса-Порт.
Кожен відправлений вагон з насінням ріпаку супроводжувався карантинним сертифікатом, сертифікатом про відповідність або посвідченням про якість зерна (форма 42).
В матеріалах справи наявні посвідчення про якість зерна (форма 42) ТОВ «Агротрейд-2000» №000793, №000795, № 000796, №000798, №000797, №000799, №000810, №000800, №000811, №000812 від 22.08.2014, №000829, №000830, №000831, №000832, №000833, №000834, №000835 від 27.08.2014.
В графі відправник у вищенаведених посвідченнях зазначено ТОВ «Компанія «Мелагрейн». Вантаж слідує зі станції Роток до станції Одеса-порт-експорт.
Судом встановлено, що 20.03.2014 між ДП ЗАТ Теувес Холдинг (THEEUWES HOLDING B.V.) «Тегра Україна ЛТД» (клієнт) та ТОВ «Компанія «Мелагрейн» (експедитор) укладено договір №200314/287-э на транспортно-експедиційне обслуговування вантажу, згідно якого клієнт доручив, а експедитор зобов'язався за рахунок клієнту надати транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з здійсненням перевезення зернових та олійних вантажів клієнту, а також продуктів їх переробки залізничним транспортом при здійсненні перевезень в межах України та/або на експорт.
Відповідно до п. 2.1.5 зазначеного договору експедитор зобов'язався представляти інтереси клієнта в пунктах відвантаження (елеваторах, хлібних базах, хлібоприймальних підприємствах, комбінатах хлібопродуктів та ін. - зерновий склад).
Згідно п. 2.1.12 договору експедитор зобов'язався проводити при навантаженні контроль кількості та якості вантажу на предмет відповідності показників, зазначених клієнтом в заявці на перевезення вантажу та у договорі ЗЕД, а також визначених в складській квитанції з показниками якості товару в свідоцтві якості, виданому елеватором та/або в сертифікаті якості.
Відповідно до п.4.6 договору при визначенні лабораторією порту (отримувача) невідповідності показників якості вантажу в вагонах, що прибули, з показниками якості в наданих документах (сертифікат, свідоцтво про якість), клієнт має письмово протягом 24 годин повідомити експедитора про зазначену невідповідність. Експедитор за власний рахунок вирішує дане питання з підприємством зернового складу відправлення. У випадку неможливості подальшого експорту товару, експедитор зобов'язаний в найкоротший термін, за власний рахунок провести повернення даного вагону на станцію відправлення на адресу зернового складу.
Відтак, ТОВ «Компанія «Мелагрейн» взяло на себе зобов'язання з перевезення вантажу від станції Роток до станції Одеса-Порт та мало проводити перевірку якості та кількості товару, та їх відповідність показникам зазначеним в товаросупроводжувальних документах.
Представник позивача зазначив, що після прибуття вищезазначеного насіння ріпаку до порту, було здійснено попереднє визначення якості зерна та виявлено вміст ГМО у всіх партіях насіння ріпаку 1-го класу загальною кількістю 1033,65 тон.
Листами від 27.08.2014, 29.08.2014 та телеграмою від 29.08.2014 позивач повідомив відповідача про отримання пошкодженого зерна - насіння ріпаку із вмістом ГМО у всіх партіях зерна. На підставі відповідних листів та телеграми відповідач направив свого уповноваженого представника для участі у спільному визначені якості спірних партій насіння ріпаку та відібрання зразків зерна для проведення лабораторних випробувань на предмет вмісту ГМО. За результатами відбору зразків зерна ріпаку спеціально-створеною комісією складено акти спільного визначення якості від 26.08.2014 року, 27.08.2014 року, 28.08.2014 року, 31.08.2014 року.
За результатами випробування зразків продукції насіння ріпаку Науково - дослідним центром випробувань продукції ДП "Укрметртестстандарт" було виявлено ГМО, протоколи випробувань харчової продукції від 15.09.2014 №8846/14-х та № 8737-8738/14-х. Дане випробування проводилося по сімох лініях.
Крім того, судом встановлено, що 26.05.2014 між ДП ЗАТ Теувес Холдінг (Theeuwes Holding B.V.) «Тегра Україна ЛТД» (продавець) та Компанія «Thegra Continental B.V.» (покупець) укладено контракт №25-13-14-0001/В5594, згідно якого продавець продав, а покупець купив насіння ріпаку « 00», генетично немодифікованого, продовольчого, вищого і 1-го класів, українського походження, врожаю 2014 року, насипом. Ціна товару відповідно до контракту становить 445,50 доларів США за одну метричну тону.
Сторони міжнародного контракту визначили, зокрема, що якість доставленого товару визначається згідно даних лабораторії портового елеватора і застосовується сторонами, як підстава для кінцевих розрахунків по якості.
Крім того, сторони погодили, що у випадку, якщо попередня якість проб не відповідає специфікації та опису у пункті один контракту, продавець зобов'язаний замінити товар.
Додатковою угодою №2 від 03.09.2014 до контракту №25-13-14-0001/В5594 від 26.05.2014, укладеною між ДП ЗАТ Теувес Холдінг (Theeuwes Holding B.V.) «Тегра Україна ЛТД» (продавець) та Компанія «Thegra Continental B.V.» (покупець), сторони домовились розділ «Ціна товару» контракту викласти в наступній редакції: «ціна товару: 445,50 доларів США за одну метричну тону, 401,21 доларів США за одну метричну тону - за партію вантажу у кількості 1 031,650 тон». Інші умови контракту залишаються без змін.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що умови контракту №25-13-14-0001/В5594 від 26.05.2014 щодо якості поставленого ріпаку залишились без змін, сторонами не було внесено змін до контракту шляхом визначення умов щодо поставки ріпаку з вмістом ГМО за зниженою ціною.
16.09.2014 позивач на виконання зазначеного міжнародного контракту відправив вантаж, а саме насіння ріпаку ціле неподрібнене, продовольчого 1 класу, врожаю 2014 року, якісні показники згідно ДСТУ 4966:2008, що підтверджується наявною в матеріалах справи вантажно-митною декларацією №500060703/2014/006483 від 16.09.2014.
Зауваження щодо вмісту ГМО на зазначені вантажно-митній декларації відсутні.
Крім того, судом враховано, що в державному реєстрі ГМО України жоден сорт сільськогосподарських рослин не зареєстрований. Тому експорт зерна та продуктів його переробки з вмістом ГМО є порушенням діючого законодавства України, а саме ст. 15 Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» та Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» та Порядку видачі сертифікатів якості зерна та продуктів його переробки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2009 № 848, у випадку відповідності зерна та продуктів його перерорбки вимогам, зазначеним сторонами в експортному контракті, видається сертифікат якості.
Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач повернув (відвантажив) йому із зберігання 1033,65 тон пошкодженого насіння ріпаку із вмістом ГМО, що є порушенням умов Договору та норм чинного законодавства України в результаті чого останньому було завдано збитків у розмірі 549 901,80 грн, на яку знизилася ринкова вартість такого ріпаку, що підлягало експорту.
Предметом позову є вимога позивача про стягнення 549 901,80 грн збитків, завданих відповідачем позивачу поверненням із зберігання пошкодженого насіння ріпаку.
Відповідно до ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Згідно ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.
Стаття 614 Цивільного кодексу України передбачає особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Згідно ст. 22 Цивільного кодексу України, відповідно до якої виділяють дві групи збитків: реальна шкода та упущена вигода. Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, вина боржника.
Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Відповідно ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості, у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач вимагаючи відшкодування збитків, не довів факт порушення відповідачем зобов'язання, розмір збитків та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками.
Крім того слід зазначити, що позивач фактично просить стягнути з відповідача збитки, які складаються з різниці вартості в ціні ріпаку без ГМО та ріпаку з ГМО, що за своєю правовою природою є упущеною вигодою. Однак, в порядку ст. 33, 34 ГПК України, не надає жодних доказів того, що товар був реалізований по невигідній (заниженій) для позивача ціні або взагалі був не реалізований, у зв'язку з чим останній поніс збитки в сумі 549 901,80 грн.
Позивач не звертався до відповідача з вимогою замінити неякісний ріпак, навпаки зазначений ріпак був експортований позивачем компанії «Thegra Continental B.V.».
Крім того, у митній декларації не було зазначено, що ріпак, який еспортується містить ГМО, навпаки було зазначено, що поставляється насіння ріпаку ціле неподрібнене, продовольчого 1 класу, врожаю 2014 року, якісні показники згідно ДСТУ 4966:2008.
ОСОБА_4 показники містились і у посвідченнях якості насіння ріпаку, наданих відповідачем.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» забороняється промислове виробництво та введення в обіг ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО, до їх державної реєстрації.
Суб'єкти господарювання, які вперше вводять в обіг продукцію, що містить ГМО або отримана з їх використанням, складають у довільній формі письмову декларацію, в якій в обов'язковому порядку зазначаються відомості про суб'єкта господарювання, зазначається інформація, що така продукція містить ГМО або отримана з їх використанням, а також наводиться номер такої продукції у Державному реєстрі ГМО.
Суб'єкти господарювання під час проведення всіх операцій з передачі продукції, що містить ГМО або отримана з їх використанням, забезпечують надання суб'єктам господарювання, яким вони передають таку продукцію, копії декларації, зазначеної в частині другій цієї статті.
Згідно ч. 5 ст. 16 Закону дозвіл на транзитне переміщення незареєстрованих в Україні ГМО надається центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 17 Закону визначено,що транспортування та зберігання ГМО повинно передбачати здійснення комплексу заходів, що попереджують неконтрольоване вивільнення ГМО у навколишнє природне середовище.
Обліковий матеріал ГМО, одержаний при випробуваннях, непридатні або заборонені до використання ГМО, а також тара від них, підлягають утилізації, знищенню та знешкодженню в порядку, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до інформації розміщеної на сайті Міністерства Аграрної політики та продовольства України від 20.06.2013 українські аграрії не використовують ГМО-насіння. Згідно з чинним законодавством, в Україні забороняється промислове виробництво та введення в обіг ГМО, а також продукції, виробленої із застосуванням ГМО. На сьогодні в державному реєстрі ГМО жоден сорт сільськогосподарських рослин не зареєстрований. Тому експорт і використання зерна та продуктів його переробки з вмістом ГМО є порушенням чинного законодавства України.
Скасовуючи рішення господарського суду Київської області від 20.08.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2015 у справі №911/2282/15, Вищий господарський суд України зазначив, що судами під час розгляду справи не досліджено у повному обсязі обставини справи, не з'ясовано порядок відбору проб на якість зерна ріпаку під час приймання відповідачем на зберігання на склад (за якою Методикою, затвердженою у встановленому чинним законодавством України порядку перевірялась на відповідність зерна ріпаку, що передавалась на зберігання відповідачу, вимогам нормативно-технічної документації та проводились дослідження, зокрема, щодо вмісту ГМО, чи відповідали лабораторні дослідження насіння ріпаку, переданого на зберігання відповідачу шляхом оформлення складських квитанцій № 88 від 12.08.2014 (обсягом 599,127тон) та № 91 від 19.08.2014 (обсягом 480,012 тон), нормативним документам, та чи дотримано порядок відбору проб на перевірку якості зерна на вміст ГМО; згідно яких стандартів (нормативів) здійснювались лабораторні дослідження аналізу під час приймання зерна на зберігання та після повернення позивачу.
Відповідно до ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
На виконання вказівок суду касаційної інстанції, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 25.01.2016, господарським судом Київської області встановлено наступне.
Відповідно до протоколів випробувань №1371 від 25.07.2014 та №1477 від 07.08.2014 випробування насіння ріпаку на вміст ГМО ДП «Київоблстандартметрологія» здійснювалися згідно ДСТУ 21569:2008 «Продукти харчові. Методи виявлення генетично модифікованих організмів та отриманої з них продукції. Методи якісного визначення на основі аналізування нуклеїнових кислот» , відбір проб здійснювався відповідно до ДСТУ 4601:2006 «Насіння олійних культур. Методи відбирання проб».
ДСТУ 4601:2006 затверджено Наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 09.06.2006 № 162 «Про затвердження національних стандартів, змін до національних та міждержавних стандартів та скасування чинності нормативних документів».
ДСТУ 21569:2008 затверджено Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 22 грудня 2008 року № 491 «Про затвердження національних стандартів України, скасування нормативних документів».
ДСТУ 21569:2008 встановлює процедуру якісного визначення генетично модифікованих організмів (надалі - «ГМО») на основі аналізування нуклеїнової кислоти (дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК), яку екстрагують з випробного зразка. За основу беруть метод ампліфікації, що грунтується на полімеразній ланцюговій реакції (ПЛР).
Для проведення випробувань насіння ріпаку ДП «Укрметртестстандарт», після отримання насіння ріпаку зі зберігання відбір зразків (проб) насіння ріпаку здійснювався спеціально-створеною комісією у складі уповноважених представників Відповідача, Позивача та ПрАТ «Укрелеваторпром» відповідно до ДСТУ 4601:2006 «Насіння олійних культур. Методи відбирання проб».
Випробування зразків насіння ріпаку (протоколи випробувань харчової продукції № 8846/14-х від 15.09.2014 та №8737-8738/14-х від 15.09.2014) Науково-дослідним центром випробувань продукції ДП «Укрметртестстандарт» проводилися згідно МВВ 081/12-0751-11 від 03.08.2011 «ОСОБА_4 виконання вимірювань ДНК послідовностей (CP4EPSPS/PAT/BAR/35S/NOS) генетично модифікованих організмів у харчових, фармакологічних та косметичних продуктах, харчовій сировині рослинного походження та кормах методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу» (надалі - МВВ 081/12-0751-11).
ОСОБА_4 була створена та застосована ДП «Укрметртестстандарт» через відсутність в Україні національного стандарту з виявлення та визначення послідовностей притаманних саме генетично модифікованому ріпаку. МВВ 081/12-0751-11 внесена до галузі акредитації науково-дослідного центру випробувань продукції ДП “Укрметртестстандарт”.
За результатами випробувань ДП «Укрметртестстандарт» було виявлено, зокрема, генетично модифіковану дезоксирибону клеїнову кислоту (ДНК) ріпаку, що має цільову послідовність гену 5-енолпірувілшикімат-3-фосфатсинтази (EPSPS) із Agrobacterium tumefaciente (CP4) - CP4 EPSPS, що підтверджується Протоколом випробувань харчової продукції від 15.09.2014 №8846/14-х та протокол випробувань харчової продукції від 15.09.2014 №8737-8738/14-х, ДП «Укрметртестстандарт»).
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при проведенні аналізу якості спірного ріпаку під час прийняття на зберігання та отримання позивачем на зберігання застосовувались різні методики та стандарти.
Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що в протоколах випробувань ДП “Київоблстандартметрологія” та в протоколах випробувань ДП "Укрметртестстандарт" цільової послідовності промотора 35S вірусу мозаїки цвітної капусти (CaMV) та термінатор NOS (наполін синтез) із Agrobacterium tumefaciens не виявлено. Різниця полягає тільки в лінії випробувань за цільовою послідовність GT73 за якою було виявлено генетично модифікованої ДНК ріпаку. Крім того позивач мав право та можливість, до початку відвантаження насіння ріпаку, пересвідчитись в його якості або зробити додаткові випробовування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, вимагаючи відшкодування збитків, у встановлено законом порядку не довів факт порушення відповідачем зобов'язання, розмір збитків та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками.
Крім того, позивач не звертався до відповідача та до експедитора з вимогою замінити спірний товар, насіння ріпаку не було знищено відповідно до вимог Закону України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів», а навпаки був експортований позивачем на виконання контракту №25-13-14-0001/В5594 від 26.05.2014, зауважень щодо експорту насіння ріпаку з вмістом ГМО за зниженою ціною відсутні в зазначеному контракті.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи недоведеність позивачем наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків в порядку ст. 224 ГК України, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 549 901,80 грн збитків, завданих внаслідок передачзі зберігання неякісного товару є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 18.06.2014 у справі №902/1548/13.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено: 28.04.2016.
Суддя В.М. Антонова