ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
27.04.2016Справа №910/23452/15
Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів Чебикіної С.О. (головуючий), Чинчин О.В. та Нечая О.В., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" до Комунального підприємства "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва", третя особа: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва" про стягнення 93 035,23 грн., за участю представників позивача - Мельник Н.В., довіреність №2, від 12.01.2015року, відповідача - Мундірової В.М., довіреність №639, від 02.12.2015року, третьої особи - Мундірової В.М., довіреність №41-Д від 18.04.2016року,
У вересні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 93 035,23 грн., з яких 39 431,07 грн. основного боргу нарахованого за період з 01.05.2013 року по 01.05.2015 року, 32 044,19 грн. інфляційних втрат, 3 897,20 грн. 3% річних та 17 662,77 грн. пені у зв'язку з невиконанням зобов'язань з оплати за отриману теплову енергію за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.07.2012 року №430159.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.09.2015 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 21.10.2015 року.
09.11.2016 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення пені та відмовити в позові в повному обсязі.
09.11.2016 року відповідачем через канцелярію суду надано клопотання про витребування доказів у позивача, яке було задоволено судом.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.11.2015 року призначено колегіальний розгляд справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2015 року розгляд справи № 910/23452/15 доручено здійснювати колегії суддів Чебикіній С.О. (головуючий), Комаровій О.С. та Нечаю О.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2015 року прийнято справу до провадження колегії суддів та призначено справу до розгляду на 07.12.2015 року.
07.12.2015 року відповідачем через канцелярію суду надано доповнення до відзиву.
16.12.2015 року третьою особою через канцелярію суду надано письмове пояснення у справі
28.03.2016 року представником позивача через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі.
Розпорядженням Керівника апарату господарського суду міста Києва від 28.03.2016 року призначено проведення повторного автоматичного розподілу судової справи у зв'язку з перебуванням на навчанні у Національній школі суддів України судді Комарової О.С., яка приймала участь у колегіальному розгляді справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.03.2016 року розгляд справи № 910/23452/15 доручено здійснювати колегії суддів Чебикіній С.О. (головуючий), Чинчин О.В. та Нечаю О.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2016 року прийнято справу до провадження колегією суддів та призначено до розгляду на 11.04.2016 року.
08.04.2016 року представником позивача через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі.
26.04.2016 року представником позивача через канцелярію суду надано письмові пояснення у справі.
28.04.2016 року відповідачем через канцелярію суду надано письмові заперечення на пояснення позивача.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (надалі енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва" (надалі покупець) було укладено договір № 430159 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, відповідно до умов якого енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю згідно додатків 3 та 3а теплову енергію у вигляді гарячої води (товар) у період з 01.07.2012 року по 30.06.2013 року у розмірі 1048,039 Гкал, з максимальним тепловим навантаженням 0,530 Гкал/год, в т.ч. на потреби: а) опалення 0,459 Гкал/год; б) гарячого водопостачання 0,072 Гкал/год (п.1.1. договору).
Відповідно до п. 1.2 договору покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору.
Відповідно до п. 3.1.1 договору енергопостачальна організація зобов'язана забезпечувати поставку теплової енергії покупцю в кількості згідно з п. 1.1. договору та з наступною розбивкою на кварталах: 1 квартал - 512,523 Гкал; 2 квартал - 66,821 Гкал; 3 квартал - 35,381 Гкал; 4 квартал - 433,314 Гкал.
Відповідно до п. 4.1.1 договору покупець зобов'язаний в додатку № 3 та 3-А до договору вказати всіх субабонентів та орендарів, які підключені до теплових мереж покупця (найменування, адреса, максимальне годинне навантаження, група споживання та інші дані). Покупець зобов'язується щоквартально надавати оновлені додатки 3 та 3-А, підписані покупцем, до енергопостачальної організації.
Згідно п. 6.1 договору розрахунки з покупцем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, по групах споживачів, що затверджені розпорядженнями (рішеннями) Київської міської державної адміністрації (а також органами місцевого самоврядування, актами інших органів, що затверджують (погоджують, встановлюють) тарифи на теплову енергію) для енергопостачальної організації за кожну відпущену Гігакалорію (грн./1Гкал). Тарифи можуть змінюватися у зв'язку зі змінами розмірів складових калькуляцій собівартості теплової енергії (ціни на паливо, тощо а також в інших випадках передбачених діючим законодавством та нормативними актами). У разі зміни тарифів на теплову енергію сторони здійснюють розрахунки за новими тарифами, з дня їх введення в дію згідно умов даного договору. Діючи на час укладення договору тарифи (без урахування ПДВ) на теплову енергію обумовлені додатком №4 до договору.
Згідно з п. 6.4 договору всі розрахунки по цьому договору виконуються на підставі рахунків, які відповідач отримує від позивача, виключно у грошовій формі за винятком випадків передбачених чинним законодавством.
Пунктом 6.5. договору передбачено, що відповідач щомісяця з 07 по 14 число отримує у позивача оформлені бланки актів приймання-передачі товарної продукції, актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок-фактуру на сплату теплової енергії з урахуванням недоплати або переплати за попередні періоди, що включають у себе вартість теплової енергії спожитої в попередньому місяці, та суми передоплати за теплову енергію. По одному примірнику підписаних актів звірки та приймання-передачі товарної продукції відповідач повертає позивачеві не пізніше 15 числа поточного місяця. В разі не підписання або не повернення вчасно акту звіряння, цей документ вважається прийнятим в редакції позивача.
Пунктом 6.6. договору встановлено, що покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25 числа поточного місяця, в тому числі теплову енергію, яка використана субабонентами покупця.
Відповідно до п. 10.1 договору даний договір укладений на термін з 01.07.2012 по 01.07.2013 і вважається подовженим на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін даного договору не заявить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору. В частині розрахунків дія договору триває до повного їх завершення.
Пунктом 10.2 договору встановлено, що договір може бути розірваний енергопостачальною організацією в односторонньому порядку в разі наявності у покупця заборгованості, недопущення покупцем представників енергопостачальної організації для обстеження та здійснення відключення об'єктів теплоспоживання покупця від мереж теплопостачання. В інших випадках договір може бути розірвано відповідно до норм, передбачених чинним законодавством України. Сторона, яка має намір достроково розірвати договір повинна письмово попередити про це іншу не менш ніж за місяць до визначеної дати припинення дії договору.
Доказів розірвання або припинення даного договору матеріали справи не містять.
Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії" від 10.04.2014 р. №1198-VII були внесені зміни до деяких законів України, а зокрема до ст.ст. 19, 29 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та доповнено їх новими частинами.
Так, виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
Також, було доповнено статтю 29 частиною 3, відповідно до якої договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.
Як вбачаться з наявних в матеріалах справи документів, відповідач не є кінцевим споживачем послуг, які надаються позивачем за договором.
На виконання зазначених положень Закону №1198-VII листом департаменту житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації від 05.12.2014 № 058/4/1-13637 повідомлено, що відповідно до підпунктів 4.1 та п. 6 протоколу № 003/65 робочої наради з поточних питань від 04.12.2014, яка відбулася в Київській міській державній адміністрації вирішено, зокрема, позивачу забезпечити проведення нарахувань плати за послуги з централізованого опалення, холодного та гарячого водопостачання власникам та орендарям нежитлових приміщень м. Києва починаючи з листопада 2014 року, а комунальним підприємствам по утриманню житлового господарства з листопада 2014 року (відповідачу) припинити нарахування та виставлення рахунків на сплату комунальних послуг власникам та орендарям приміщень.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про теплопостачання", постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.
Предметом спірного договору є обов'язок позивача передавати у власність відповідача згідно додатків 3 та 3-А теплову енергію у вигляді гарячої води на об'єкти за адресами згідно переліку абонентів, які знаходяться на балансі.
Додатки 3 та 3-А до договору мають назву та містять перелік об'єктів, які знаходилися на балансі відповідача та абонентів (споживачів послуг). Відтак теплова енергія у вигляді гарячої води повинна бути передана у власність балансоутримувача об'єктів за вказаними адресами.
Відповідно до розпорядження Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації від 30.01.2015 № 33 "Про закріплення за комунальним підприємством "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА" об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва" комунальне підприємство "ДИРЕКЦІЯ ПО ОБСЛУГОВУВАННЮ НЕЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ МІСТА КИЄВА" передало з балансу, а комунальне підприємство "КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ З ОБСЛУГОВУВАННЯ ЖИТЛОВОГО ФОНДУ ДАРНИЦЬКОГО РАЙОНУ М. КИЄВА" прийнято на баланс нежитлові приміщення станом на 31.01.2015, що підтверджується актом приймання-передачі від 02.02.2015 (належним чином засвідчена копія вказаного акту наявна в матеріалах справи).
Таким чином відповідач, не будучи балансоутримувачем з 31.01.2015 об'єктів за адресами: вул. Заслонова, 22, вул. Поліська, 28, вул. Севастопольська 7/13, вул. Руднєва, 1, вул. Сімферопольська, 3/2, вул. Ілліча, 16 у м. Києві, не міг отримувати у власність теплову енергію у вигляді гарячої води, відтак і не мав обов'язку по сплаті за її отримання починаючи з лютого 2015 року.
За таких обставин, в позові про стягнення основного боргу, пені, 3% річних та інфляції з відповідача за теплову енергію за договором від 02.07.2012 року №430159 за період з лютого 2015 року по травень 2015 року слід відмовити.
В матеріалах справи наявні договори про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води укладені між позивачем та прямими споживачами, як орендарями приміщень за адресами: вул. Володимира Сосюри, 4, вул. Заслонова, 22, вул. Руднєва, 1, вул. Сімферопольська, 3/2, вул. Ілліча, 12, вул. Руднєва, 48.
Пунктами 32 вищевказаних договорів визначено, що їх дія поширюється на взаємовідносини, які виникли між сторонами до моменту їх укладення відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, а саме з 01.07.2014 року.
Поясненнями позивача, частково відповідача, відомостями обліку споживання теплової енергії, звітами про добові параметри теплопостачання, актами приймання товарної продукції, розрахунком позивача, стверджується факт отримання відповідачем в період з травня 2013 року по січень 2015 року (включно) теплової енергії за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.07.2012 року №430159 вартістю 4 677,59 грн., а також факт користування відповідачем цими послугами.
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за грудень 2014 у розмірі 18 223,02 грн. Проте, дана сума нарахована необґрунтовано, оскільки до нарахуваннь за грудень 2014 року позивачем неправомірно включено об'єкти споживання по яким було укладено договори з прямими споживачами, як орендарями приміщень за адресами: вул. Володимира Сосюри, 4, вул. Заслонова, 22, вул. Руднєва, 1, вул. Сімферопольська, 3/2, вул. Ілліча, 12, вул. Руднєва, 48 та які у відповідності до п. 32 цих договорів станом на грудень 2014 року вже діяли. Вказані договори містяться в матеріалах справи.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання за договором про надання послуг, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих послуг та на даний час має перед позивачем заборгованість за грудень 2014 року у сумі 4 677,59 грн.
Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу у сумі 4 677,59 грн. за надані послуги за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді від 02.07.2012 року №430159 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
А в позові про стягнення 13 545,43 грн. основного боргу за грудень 2014 року, інфляційних втрат та 3% річних з цієї суми слід відмовити.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховано 3% річних у розмірі 3 897,20 грн. та інфляційних втрат - 32 044,19 грн. за період з травня 2013 року по травень 2015 року.
Як вбачається з поданого позивачем до суду розрахунку ціни позову в період з травня 2013 по листопад 2014 року (включно) та за січень 2015 року основна заборгованість відповідача за укладеним між сторонами спору договором відсутня.
Проте, відповідачем за період з травня 2013 року по листопад 2014 року (включно) та за січень 2015 року оплачувалась теплова енергія за договором від 02.07.2012 року №430159 з простроченням в порушення умов п. 6.6. договору, що підтверджується платіжними дорученнями наданими відповідачем та які містяться в матеріалах справи. Тому за перерахунком суду за період з травня 2013 року по листопад 2014 року (включно) та за січень 2015 року 3% річних складають 3 258,43 грн., а інфляційні втрати - 17 943,75 грн.
За грудень 2014 року 3% річних складають 72,28 грн., а інфляційні втрати - 1 904,11 грн., за перерахунком суду здійсненим на суму основного боргу 4 677,59 грн.
За таких обставин, позов в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягає задоволенню частково, 3% річних у сумі 3 330,71 грн. (3 258,43 + 72,28 грн.) а інфляційні втрати у сумі 19 847,86 грн. (17 943,75 + 1 904,11 грн.)
В іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних слід відмовити.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Згідно п. 9.2 договору в разі несплати відповідачем прийнятої останнім теплової енергії у встановлені строки, позивач нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
На підставі викладених норм закону та умов договору позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 17 662,77 грн., яка нарахована ним за період з квітня 2014 року по квітень 2015 року включно.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про застосування до позовних вимог про стягнення пені строку позовної давності.
Згідно зі статтями 256, 258, 261 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність у один рік. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 03.09.2015 року. Тобто, строк протягом якого позивач міг звернутись до суду з позовом про стягнення пені за прострочення оплатити за надані позивачем послуги за період з 01.04.2014 року по 02.09.2014 року сплив.
Частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачає, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
За таких обставин, в позові в частині стягнення з відповідача пені за прострочення оплатити за надані позивачем послуги у період з 01.04.2014 року по 02.09.2014 року слід відмовити у зв'язку зі спливом позовної давності.
За прострочення оплатити за надані позивачем послуги за період з вересня 2014 року по листопад 2014 року (включно) та за січень 2015 року за перерахунком суду пеня складає 3 013,05 грн., а за грудень 2014 року - 1 203,36 грн.
Отже, позов в частині стягнення пені за період з вересня 2014 року по січень 2015 року підлягає задоволенню частково у розмірі 4 216,41 грн. (3 013,05 грн. + 1 203,36 грн.) за перерахунком суду. В іншій частині позову про стягнення пені за період з вересня 2014 року по січень 2015 року слід відмовити.
Судом було враховано доводи, які викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву. Проте, посилання відповідача стосовно відсутності у нього заборгованості перед позивачем повністю спростовується матеріалами справи (відомостями обліку споживання теплової енергії, звітами про добові параметри теплопостачання, актами приймання товарної продукції, рахунками, платіжними дорученнями) та проведеним судом перерахунком позовних вимог, а доводи відповідача про відсутність підстав для нарахування йому 3% річних та інфляції за прострочення оплат поставленої теплової енергії з тих підстав, що в актах звіряння не зазначено цих сум не приймається судом до уваги, оскільки це не є підставою для відмови в позові в стягненні інфляційних втрат і 3% річних.
Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-88 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Дирекція по обслуговуванню нежитлового фонду Дарницького району міста Києва" (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 32, код 35660296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (01011, м. Київ, вул. П. Мирного, 28, оф. 20, код 37739041) 4 677 (чотири тисячі шістсот сімдесят сім) грн. 59 коп. основного боргу, 3 330 (три тисячі триста тридцять) грн. 71 коп. 3% річних, 19 847 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сорок сім) грн. 86 коп. інфляційних втрат, 4 216 (чотири тисячі двісті шістнадцять) грн. 41 коп. пені та 481 (чотириста вісімдесят одна) грн. 10 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 28.04.2016р.
Судді С.О. Чебикіна (головуючий)
О.В. Чинчин
О.В. Нечай