ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.04.2016Справа №910/4666/16
Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про відшкодування шкоди в порядку регресу 18 488, 68 грн,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явилися;
від відповідача - Стеценко Т.М. (довіреність № 159-2015 від 31.07.2015),
У березні 2016 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 18 488, 68 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2016 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.04.2016.
29.03.2016 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист з інформацією на судовий запит стосовно страхового полісу № АЕ/4794737.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 розгляд справи відкладено на 25.04.2016.
У судове засідання, призначене на 25.04.2016 представник відповідача з'явився та подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти заявленого позову та просить суд відмовити у його задоволенні з наступних підстав.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до положень ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик за полісом ОСЦПВВНТЗ у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовує вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Крім того, як зазначає відповідач, у відповідності до ст.9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Прямий збиток страхувальника, на думку відповідача, склав 51 381, 52 грн, з яких 17 859, 01 грн - роботи та матеріали, а 33 522, 51 грн - складники, які необхідно замінити.
Також, відповідач повідомив, що самостійно визначив коефіцієнт фізичного зносу, який за його підрахунками склав 0, 53.
З урахуванням викладеного, відповідачем складено страховий акт, відповідно до якого відповідач відшкодував страхове відшкодування позивачу у розмірі 30 152, 19 грн.
У судове засідання, призначене на 25.04.2016 представник позивача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
У судовому засіданні 25.04.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши представника відповідача, повно і всебічно дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено таке.
20.07.2009 між позивачем, як страховиком, та товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», як страхувальником, був укладений генеральний договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (крім залізничного) № 28-2828-0157 (надалі - договір) відповідно до якого застраховано майновий інтерес, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом (ТЗ) зазначеним у договорі.
Пунктом 10 договору передбачено, що в межах цього договору, страхування кожного транспортного засобу оформлюється окремим додатком, який є формою договору страхування, додатком до генерального договору та його невід'ємною частиною.
21.12.2012 між страховиком та страхувальником був укладений додаток № 28-0199-0157/12/0783 до договору (далі по тексту - додаток) відповідно до якого застраховано транспортний засіб Volkswagen Polo Sedan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Строк дії договору встановлений з 21.12.2012 до 20.12.2015 (п. 8 додатку).
Безумовна франшиза за договором встановлена 1 740, 65 грн. (п. 5 договору).
За умовами договору транспортний засіб застраховано, в тому числі, на випадок дорожньо-транспортної пригоди (п. 5 договору).
15.08.2015 у м. Івано-Франківськ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у позивача транспортного засобу Volkswagen Polo Sedan, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» та транспортного засобу Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, що належить ОСОБА_5.
Постановою Монастирського районного суду Тернопільської області від 15.09.2015 у справі № 603/599/15-п ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні вказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, через пошкодження внаслідок ДТП застрахованого транспортного засобу у позивача виник обов'язок виплатити страхове відшкодування згідно з умовами договору.
Згідно ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.
Відповідно до п. 13.1. договору розмір страхового відшкодування визначається виходячи з прямого розміру збитків, завданих страхувальнику в результаті страхового випадку, на підставі даних огляду пошкодженого транспортного засобу та/або додаткового обладнання, зазначених у розділі 12 частини 2 договору, що підтверджують розмір спричиненого збитку. Розмір страхового відшкодування не може перевищувати розмір страхової суми за договором.
В разі настання страхових випадків, зазначених в п.п. 2.1.1 б)-е) частини 2 договору, а також в разі завдання збитків внаслідок пошкодження транспортного засобу, які він отримав під час, внаслідок або після викрадення застосовується безумовна франшиза, зазначена в додатку, в залежності від обраних умов страхування, а страхове відшкодування розраховується за наступною формулою:
СВ=МЗ*ПЗС+ВТ+ОПНЕ+ВДКО-Фр.-НЧСП-ВЗПО, де:
СВ - сума відшкодування, що підлягає виплаті;
МЗ - матеріальний збиток, який дорівнює вартості відновлювального ремонту з врахуванням експлуатаційного зносу деталей, вузлів, агрегатів;
ВТ - витрати на транспортування пошкодженого транспортного засобу до ремонтного підприємства (СТО);
ПЗС - пропорційність зобов'язань страховика;
ОПНЕ - оплата послуг незалежного експерта;
ВДКО - витрати за довідки компетентних органів щодо причини та обставин настання страхового випадку;
Фр. - безумовна франшиза;
НЧСП - несплачені частини страхового платежу;
ВЗПО - відшкодування збитків причетною особою (п. 13.2. договору).
Страхове відшкодування виплачується без урахування фізичного зносу (п. 5 додатку).
Згідно рахунку від 31.08.2015 № АІААZ00503/AIAAC001030 вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 51 381, 52 грн.
На підставі страхового акту від 08.09.2015 № КА-6710 на рахунок ТОВ «АЛЕКС-ІФ» перераховано 49 640, 87 грн, що підтверджується платіжним дорученням 08.09.2015 № 16704, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.
Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання страховика за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів перед страхувальником у повному обсязі.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Після виплати страхового відшкодування до позивача перейшло право вимоги щодо сплати шкоди в розмірі виплаченого страхового відшкодування - 49 640, 87 грн до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно зі ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Наявність вини у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження застрахованого транспортного засобу, підтверджена постановою суду.
Законом України «Про страхування» передбачено, що цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів підлягає обов'язковому страхуванню (ст. 7 Закону)
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Княжа» відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АЕ/4794737, строк дії з 13.08.2015 по 12.08.2016, страхувальник ОСОБА_4, забезпечений транспортний засіб автомобіль Mazda, державний реєстраційний номер НОМЕР_2).
Обов'язок страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок ДТП майну третьої особи, встановлений п. 22.1 ст. 22. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відшкодування здійснюється у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
Вирішуючи питання про суму відшкодування, суд враховує положення абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якого страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Полісом № АЕ/4794737, яким застрахована цивільно-правова відповідальність винної особи, встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 50 000, 00 грн та франшизу 1 000, 00 грн.
Суд не погоджується з твердженням відповідача, що сума відшкодування повинна бути визначена з урахуванням зносу відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", з огляду на наступне.
Як зазначено в преамбулі, вказаний Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Розділ ІІІ Закону, яким передбачено порядок здійснення страхового відшкодування, регулює порядок страхового відшкодування у правовідносинах між потерпілим (або особою, яка має право на отримання відшкодування) і страховиком. Проте для позивача відповідач у справі не є страховиком у розумінні Закону, а є особою, відповідальною за завдані збитки в порядку ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування".
З правового аналізу норм ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" слідує, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача у розмірі фактично виплаченого відшкодування (у розмірі понесених витрат), що виключає будь-яку залежність вказаного розміру від оцінки відновлювального ремонту та коефіцієнту зносу. Крім того, додатком № 28-0199-0157/12/0783 від 21.12.2012 до договору, при виконанні якого у позивача виник обов'язок виплатити страхувальнику страхове відшкодування, встановлено, що знос на запасні частини та деталі, що підлягають заміні внаслідок настання страхового випадку, не вираховується.
Отже, суд приходить до висновку, що розмір відшкодування, право вимоги виплати якого виникло у позивача до відповідача, обмежений лише фактичними витратами (платежами) страховика (позивача), здійсненими на користь страхувальника, за вирахуванням встановленої полісом франшизи.
При цьому суд враховує часткове погашення відповідачем суми страхового відшкодування в розмірі 30 152, 00 грн, що відбулося до звернення позивача до суду, як зазначено у позовній заяві.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги про відшкодування шкоди в розмірі 18 488, 68 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, ідентифікаційний номер 24175269, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А, ідентифікаційний номер 30859524, на будь-який його рахунок, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) суму страхового відшкодування в розмірі 18 488 (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень 68 копійок, а також судовий збір в сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Повне рішення складено 28 квітня 2016 року.
Суддя Я.А. Карабань