ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.04.2016Справа №910/3328/16
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція"
До Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новодарницьке 2011"
Простягнення 164 945,24 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Представники:
Від позивача Гогітідзе В.Ф. (за дов.)
Від відповідача Яценко Т.Ю. (за дов.), Черняк Т.О. (за дов.)
25.04.2016 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" звернулося до суду позов про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новодарницьке 2011" 47 279,66 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію у гарячій воді відповідно до договору від 01.10.2012 № 4450523, 55 109,72 грн. інфляційної складової боргу та 5 083,32 грн. 3 % річних та 57 472,54 грн. пені.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/3328/16 від 03.03.2016, яку призначено до розгляду на 21.03.2016.
У судове засідання, призначене на 21.03.2016, з'явилися представники сторін.
Станом на час розгляду справи від позивача до суду надійшли додаткові документи на виконання вимог ухвали від 03.03.2016 та заява від 18.03.2016 № 09юи/288 про зменшення розміру позовних вимог, від відповідача відзив на позовну заяву та копії правовстановлюючих документів.
21.03.2016 у судовому засіданні було оголошено перерву до 18.04.2016 в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з необхідністю витребування додаткових документів.
22.03.2016 позивач звернувся до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи рахунків-фактур за період прострочення відповідача.
У судовому засіданні, що відбулося 18.04.2016, представник відповідача подав суду платіжне доручення від 02.02.2016 № 18 на суму 60 000,00 грн., заяву про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені, а також контррозрахунок ціни позову.
За наслідками засідання 18.04.2016 судом було оголошено перерву до 25.04.2016.
25.04.2016 у ході розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити з урахуванням сплати відповідачем суми основного боргу і заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" від 18.03.2016 № 09юи/288, стягнувши нарахування за ст. 625 Цивільного кодексу України та пеню, зважаючи на неналежне виконання Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Новодарницьке 2011" грошових зобов'язань за договором.
Також, представник позивача клопотав перед судом про повернення зайво сплаченої суми судового збору.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, де вказується, що Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Новодарницьке 2011" погашено суму основного боргу, тоді як позивачем не подано суду рахунків на оплату поставленої теплової енергії та детального розрахунку ціни позову. Також, у поданому відзиві відповідачем описано право суду на зменшення розміру штрафних санкцій при прийняті рішення по суті спору.
Крім того, представник відповідача наголошував суду на правильності власного розрахунку та на необхідності застосування наслідків пропуску строків позовної давності в частині позовних вимог щодо пені з 26.10.2014 до 25.02.2015.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
01.10.2012 позивачем (енергопостачальна організація за договором) та відповідачем (покупець за договором) був укладений договір № 4450523, за умовами якого та відповідно до чинного законодавства України позивач зобов'язався постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності відповідача, визначену у додатку 1 до Договору для потреб опалення в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року в обсягах, погоджених у додатку № 2 до договору, а відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати її оплату.
Відповідно до п. 1.2 договору покупець зобов'язався приймати товар та своєчасно оплачувати його вартість на умовах договору.
Пунктом 3.1 договору визначено, що енергопостачальна організація зобов'язана здійснювати поставку теплової енергії в кількості обумовленій в п. 1.1 (2873,108 Гкал з максимальним навантаженням 1,397 Гкал/год) договору з розбивкою по кварталах.
Облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності покупця та АТ "Київенерго" відповідно до тимчасових правил обліку відпускання і споживання теплової енергії. Встановлення приладів підтверджується актом постановки на комерційний облік приладів обліку, які пломбуються у встановленому порядку. В разі відсутності приладів обліку кількість спожитої теплової енергії розраховується енергопостачальною компанією по максимальним годинним тепловим навантаженням, що визначені договором, по кожному параметру теплоносія. При цьому покупець зобов'язаний в погоджені строки встановити прилади обліку (п.п.5.1, 5.3. договору).
Облік споживання теплової енергії в межах укладеного сторонами договору може проводитися як розрахунковим способом (за максимальними годинними тепловими навантаженнями), так і згідно з даними засобів обліку за тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, що можуть змінюватись в період дії договору.
Пунктом 5.9 договору на відповідача було покладено обов'язок ведення обліку поставленої теплової енергії з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число звітного місяця та зобов'язання щомісячного подання звіту про прийняту теплову енергію до енергопостачальної організації у строк до 27-го числа, а п. п. 6.4 договору - обов'язок з отримання в енергопостачальній організації рахунків, які є підставою для проведення всіх розрахунків за договором.
Розрахунки з покупцем проводяться згідно з тарифами по групах споживачів, що затверджені розпорядженнями (рішеннями) Київської міської державної адміністрації (а також органами місцевого самоврядування, актами інших органів, що погоджують, встановлюють тарифи на теплову енергію (п.6.1. договору)
Покупець сплачує за кожну прийняту Гкал теплової енергії, за теплові втрати на ділянці і в системі покупця з витоком 0,0323т/год 0,0017 Гкал/год, з поверхні трубопроводів 0,0026 Гкал/год, за заповнення мережною водою теплових мереж та місцевих систем теплопостачання, а також при втратах її на ділянці покупця по вартості приготування хімічної води по 0,85 грн/т та за тепло в ній по тарифу, за забруднення зворотної мережної води по вартості приготування хімочищеної води. Всі розрахунки по договору виконуються на підставі рахунків, які покупець отримує від енергопостачальної організації, виключно у грошовій формі (п.п.6.3, 6.4. договору).
Відповідно до п. 6.5 договору покупець щомісяця з 7-го по 14-е число отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів приймання-передачі товарної продукції, актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок-фактуру на сплату з урахуванням недоплати та/або переплати за попередній періоди, що включають у себе вартість теплової енергії, спожитої в попередньому місяці та суми передоплати. По одному примірнику підписаних актів звірки та приймання передачі товарної продукції відповідач повертає енергопостачальній організації не пізніше 15-го числа поточного місяця. В разі не підписання або неповернення вчасно акту звіряння цей документ вважається прийнятим у редакції енергопостачальної організації.
Згідно з п. 6.6. договору покупець самостійно сплачує кошти за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25-го числа поточного місяця.
При здійсненні розрахунків покупець обов'язково повинен зазначити в платіжному дорученні номер договору на постачання теплової енергії, а також місяць та рік, в якому поставлена теплова енергія, що оплачується покупцем. У разі не зазначення зазначених умов, грошові кошти зараховуються енергопостачальною організацією як сплата за теплову енергію, оплата вартості якої прострочена споживачем найдовше (оплата за минулі періоди) (п.п. 6.7.1 договору).
Як слідує з п. 10.1 зазначеного договору, його було укладено на термін з 01.10.2012 по 01.10.2013 і, за погодженням сторін такий договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо жодна з них не заявить іншій протилежне не пізніше ніж за місць до закінчення строку його дії. У частині розрахунків дія договору триває до повного їх завершення.
Додатками до договору є перелік абонентів, які знаходять на балансі відповідача, схема абонентської теплотраси, технічна характеристика траси, тарифи на теплову енергію у вигляді гарячої води для споживання теплової енергії.
Додатками № 2 до договору сторони погодили обсяги поставки теплової енергії у вигляді гарячої води на опалювальний сезон по кварталам і місяцям на період 2012-2013 та 2014-2015 років.
З аналізу умов укладеного договору слідує, що між сторонами виникли зобов'язання, які підпадають під законодавче регулювання загальних положень про договір поставки.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У ст. 275 Господарського кодексу України закріплено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Позивач надав акти приймання-передавання товарної продукції теплової енергії, зведені відомості розщеплення сплат на підігрів води та за опалення, реєстри пільг по теплостачанню.
За твердженнями позивача, у період з 01.10.2013 по 01.01.2016 відповідачу було поставлено теплової енергії загальною вартістю 1 244 355,33 грн., тоді як оплачено ним було лише 1 197 075,67 грн. станом на 01.02.2016.
У зв'язку з погашенням боргу з оплати вартості теплової енергії за спірний період після направлення відповідачу копії позовної заяви, борг у відповідача станом на час розгляду справи відсутній.
Зазначені твердження позивача про обсяги постачання знаходять своє документальне підтвердження в матеріалах справи, де містяться акти звіряння розрахунків за теплову енергію, особисті картки (табуляграми) споживача, рахунки-фактури, акти приймання-передачі товарної продукції за спірний період, зведені відомості розщеплення оплат, реєстри перерахувань пільг, розрахунок ціни позову та детальний розрахунок 3 % річних, інфляційних втрат та пені, банківські виписки.
Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.
Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У відзиві на позовну заяву відповідач посилався на відсутність заявленої до стягнення суми основного боргу, відсутність належного розрахунку, неподання позивачем рахунків, з якими договір сторін пов'язує обов'язок оплати спожитої теплової енергії.
Твердження відповідача про відсутність належного розрахунку позовних вимог спростовуються матеріалами справи, в яких міститься детальний розрахунок ціни позову, інфляційних втрат, 3 % річних і пені з визначенням періодів прострочення відповідача та урахуванням оплат, що надходили у спірний період.
Посилання відповідача в якості заперечень проти позову на відсутність у додатках до позовної заяви рахунків на оплату теплової енергії є безпідставними, оскільки виходячи з умов укладеного сторонами договору такі рахунки саме відповідач як споживач і покупець теплової енергії зобов'язаний отримувати у позивача, тобто, не позбавлений можливості їх самостійного представлення суду.
Крім того, згідно з клопотанням позивача від 21.03.2016 такі рахунки-фактури були залучені судом до матеріалів справ 22.03.2016.
Поряд з цим, суд зауважує, що факт споживання у період з 01.10.2013 по 01.01.2016 відповідачем теплової енергії загальною вартістю 1 244 355,33 грн. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новодарницьке 2011" у ході розгляду спору не заперечило, а згідно з зустрічним розрахунком відповідача загальна та щомісячна вартість спожитої у спірний період теплової енергії відповідає розрахунками позивача та підтверджується матеріалами справи.
Судом з'ясовано, що розрахунок позовних вимог за позовною заявою, що датована 11.02.2016, позивачем було проведено станом на 01.01.2016.
Разом з відзивом на позовну заяву та 18.04.2016 відповідач подав суду платіжні документи про сплату грошових сум за договором від 01.10.2012 в розмірі, що перевищує суму основного боргу за спірний період.
Оскільки у призначенні платежу відповідач, всупереч п.п. 6.7.1 договору, не вказав місяць та рік, в якому була поставлена теплова енергія, що оплачувалася, позивач врахував такі кошти як сплату за теплову енергію, оплата вартості якої прострочена споживачем найдовше, що відповідає умовам укладеного сторонами договору, тобто, облікував отримані у 2016 році кошти як сплату основного боргу за період з 01.10.2013 по 01.01.2016.
Як вказувалося вище, 21.03.2016 позивач подав заяву № 09юи/288 від 18.03.2016, якою фактично зменшив позовні вимоги до 117 665,58 грн., адже просив стягнути з відповідача 55 109,72 грн. інфляційної складової боргу, 5 083,32 грн. 3 % річних та 57 472,54 грн. пені. Зазначена заява була прийнята судом до розгляду як така, що подана з дотриманням вимог процесуального законодавства.
Описаною заявою позивач фактично визнав відсутність станом на 18.03.2016 прострочення відповідача з оплати вартості теплової енергії, поставленої з жовтня 2013 по грудень 2015 року (включно). В судовому засідання представник позивача підтвердив сплату основного боргу відповідачем за зазначений період. Представник відповідача на підтвердження відсутності суми основного боргу надав платіжні доручення №18 від 02.02.2016, №23 від 23.02.2016, №25 від 25.02.2016.
Дослідивши розрахунок позивача на суму 117 665,58 грн. (57 472,54 грн. пені за період з жовтня 2014 по грудень 2015, 55 109,72 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2013 по грудень 2015 та 5 083,32 грн. 3 % річних за період з жовтня 2013 по грудень 2015), суд вважає його арифметично вірним, а позовні вимоги правомірними зважаючи на таке.
Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У п. 9.2 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати покупцем за прийняту теплову енергію належних коштів, енергопостачальна організація нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.
Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та обставини прострочення відповідача у відносинах з позивачем, вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно, а поданий позивачем розрахунок вищевказаних сум - таким, що проведений правильно.
На підставі викладеного, позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний.
Проте, розглядаючи вимоги про стягнення пені, суд вважає за належне задовольнити заяву відповідача про застосування строків позовної давності.
Так, згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для вимог про стягнення неустойки у вигляді пені встановлена спеціальна (скорочена) позовна, тривалістю в один рік.
Оскільки позовну заяву у справі № 910/3328/16 було подано до суду 26.02.2016, строк позовної давності для заявлення вимог про стягнення пені має обмежуватися строком з 25.02.2015.
З розрахунку пені, що проведений позивачем, вбачається, що строк позовної даності щодо пені ним не дотриманий, адже таку договірну неустойку нараховано з жовтня 2014 по грудень 2015.
Частиною 4 ст. 267 Цивільного кодексу України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З огляду на положення п. 2 ч. 2 ст. 258, ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені за період з 26.10.2014 по 25.02.2015 на суму 12 607,14 грн., тоді як вимоги про стягнення пені, нарахованої за період з 26.02.2015 по 31.12.2015 у сумі 44 865,40 грн. є правомірними, а розрахунок позивача - правильним та таким, що проведений з урахуванням норм ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Решта позовних вимог в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат судом задовольняється згідно з розрахунком позивача, який є глибоко детальним і обґрунтованим, арифметично вірним та проведеним з урахуванням всіх проплат, що надходили від відповідача за договором, днів проведення цих проплат, всіх розщеплених платежів без урахування дня надходження коштів, що співвідноситься з чинним законодавством.
Натомість, зустрічний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, що поданий відповідачем, судом відхиляється, адже не відповідає описаним вище критеріям.
Відповідно до ч. 6 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами.
У зв'язку з частковим задоволенням позову судові витрати покладаються на сторін пропорційно до задоволених вимог в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на зменшення позовних вимог за заявою позивача, приймаючи до уваги його вимогу про повернення зайво сплаченого судового збору, вміщену у заяві від 18.03.2016 № 09юи/288 та згідно з приписами ст. 7 Закону України "Про судовий збір", зайво сплачена сума судового збору (2 524,94 грн.) підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" з Державного бюджету України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Новодарницьке 2011" (02096, м. Київ, вул. Новодарницька, 6, ідентифікаційний код 37906451) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" (01001, м. Київ, вул. П. Мирного, 28, оф. 20, ідентифікаційний код 37739041) 55 109 (п'ятдесят п'ять тисяч сто дев'ять) грн. 72 коп. інфляційної складової боргу, 5 083 (п'ять тисяч сто вісімдесят три) грн. 32 коп. 3 % річних з простроченої суми, 44 865 (сорок чотири тисячі вісімсот шістдесят п'ять) грн. 40 коп. пені, 1 575 (одну тисячу п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 88 коп. судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити повністю.
4. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 28.04.2016
Суддя І.В. Усатенко