ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.04.2016Справа №910/30481/15
За позовом Публічного акціонерного товариства "Романівська райагропромтехніка"
до Публічного акціонерного товариства "Апекс-Банк"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванов Павло Петрович та Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре-агро", Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Суддя Нечай О.В.
Представники учасників судового процесу:
від позивача: Леонов Ю.М., за довіреністю;
від відповідача: Драненко Я.В., за довіреністю;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: Чирський Ю.В., за довіреністю;
від третьої особи-3: не з'явився.
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Романівська райагропромтехніка" (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Апекс-Банк" (далі - відповідач), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванов Павло Петрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 43458886 від 28.05.2014.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2015 було порушено провадження у справі № 910/30481/15, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванова Павла Петровича (далі - третя особа-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре-агро" (далі - третя особа-2), розгляд справи призначено на 27.01.2016.
18.01.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив.
27.01.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.
У судове засідання 27.01.2016 представник позивача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 03.12.2015 про порушення провадження у справі № 910/30481/15 позивач не виконав.
У судове засідання 27.01.2016 представник відповідача з'явився та подав письмові пояснення по справі, клопотання про передачу справи за підсудністю та клопотання про продовження строку розгляду спору. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 03.12.2015 про порушення провадження у справі № 910/30481/15 відповідач виконав.
Представник третьої особи-1 у судове засідання 27.01.2016 не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 03.12.2015 про порушення провадження у справі № 910/30481/15 третя особа-1 не виконала.
Представник третьої особи-2 у судове засідання 27.01.2016 не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 03.12.2015 про порушення провадження у справі № 910/30481/15 третя особа-2 не виконала.
Розглянувши у судовому засіданні 27.01.2016 клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду справи, враховуючи особливості розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вказаного клопотання.
Розгляд клопотання представника відповідача про передачу справи за підсудністю відкладено судом до наступного судового засідання.
У судовому засіданні 27.01.2016 суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Враховуючи те, що представники позивача та третіх осіб у судове засідання 27.01.2016 не з'явились, у зв'язку із невиконанням позивачем та третіми особами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 03.12.2015 про порушення провадження у справі № 910/30481/15, а також у зв'язку із необхідністю витребування нових доказів розгляд справи було відкладено на 10.02.2016.
У судове засідання 10.02.2016 представник позивача з'явився, подав заяву про зміну підстав позову та відмову від позовних вимог в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 43458886 від 28.05.2014, а також заперечення на клопотання представника відповідача про направлення справи за підсудністю.
У судове засідання 10.02.2016 представник відповідача з'явився.
Представники третіх осіб у судове засідання 10.02.2016 не з'явились.
Розглянувши у судовому засіданні 10.02.2016 клопотання представника відповідача про направлення справи за підсудністю до господарського суду Житомирської області, суд відмовив у задоволенні вищезазначеного клопотання, у зв'язку з відсутністю правових підстав для направлення справи за підсудністю до вказаного суду.
Заява представника позивача про зміну підстав позову була прийнята судом до розгляду.
Розглянувши у судовому засіданні 10.02.2016 заяву позивача про відмову від позову в частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 43458886 від 28.05.2014, суд прийняв вказану заяву.
Враховуючи те, що представники третіх осіб 1 та 2 у судове засідання 10.02.2016 не з'явились, а також у зв'язку із невиконанням третіми особами вимог ухвали господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі від 03.12.2015 та ухвали від 27.01.2016, розгляд справи було відкладено на 24.02.2016.
18.02.2016 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-2 надійшли письмові пояснення по справі.
22.02.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано відзив.
Судове засідання 24.02.2016 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.02.2016 розгляд справи було призначено на 30.03.2016.
02.03.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-2 було подано клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.
21.03.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
22.03.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-2 було подано письмові пояснення по справі.
25.03.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-2 було подано додаткові письмові пояснення по справі.
30.03.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано заяву про зміну підстав позову.
У судове засідання 30.03.2016 представник позивача з'явився.
У судове засідання 30.03.2016 представник відповідача не з'явився.
Представник третьої особи-1 у судове засідання 30.03.2016 не з'явився.
Представник третьої особи-2 у судове засідання 30.03.2016 з'явився.
Представник третьої особи-3 у судове засідання 30.03.2016 не з'явився.
Розглянувши у судовому засіданні 30.03.2016 клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд задовольнив вказане клопотання.
Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 30.03.2016 не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 29.02.2016, задоволенням судом клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 13.04.2016.
04.04.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником третьої особи-2 було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
04.04.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано заяву про зміну підстав позову.
13.04.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про визнання договору недійсним.
У судове засідання 13.04.2016 представник позивача з'явився.
У судове засідання 13.04.2016 представник відповідача з'явився, подав письмові пояснення та додаткові письмові пояснення по справі.
Представник третьої особи-1 у судове засідання 13.04.2016 не з'явився.
Представник третьої особи-2 у судове засідання 13.04.2016 з'явився.
Представник третьої особи-3 у судове засідання 13.04.2016 не з'явився.
Враховуючи те, що представники третьої особи 1 та 3 у судове засідання 13.04.2016 не з'явились, розгляд справи було відкладено на 20.04.2016.
18.04.2016 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано додаткові письмові пояснення.
У судове засідання 20.04.2016 представники позивача, відповідача та третьої особи - 2 з'явились.
Розглянувши у судовому засіданні 20.04.2016 заяву представника позивача про зміну підстав позову, подану 04.04.2016, суд прийняв її, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Судом встановлено, що подана позивачем заява про зміну підстав позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд розглядає справу № 910/30481/15 з урахуванням заяви про зміну підстав позову.
У судовому засіданні 20.04.2016 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.
У судовому засіданні 20.04.2016 представник відповідача надав усні пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував.
Представник третьої особи - 2 у судовому засіданні 20.04.2016 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
22.03.2012 між Публічним акціонерним товариством «Апекс-Банк» (далі - відповідач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотуре-Агро» (далі - третя особа-2, позичальник) було укладено Кредитний договір № ЮКЛ/220312/1 (далі - Кредитний договір).
В подальшому між банком та позичальником було укладено ряд Додаткових договорів до Кредитного договору.
22.03.2012 між банком (далі - заставодержатель) та Публічним акціонерним товариством «Романівська райагропромтехніка» (далі - позивач, заставодавець) було укладено Договір застави (далі - Договір застави), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербак Т.В. та зареєстрований за № 1734.
В порядку та на умовах, визначених Договором застави, заставодавець передає, а заставодержатель приймає в заставу належні заставодавцю основні засоби в якості забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань позичальника за Кредитним договором, укладеним між заставодержателем та боржником, зі всіма можливим змінами та доповненням до нього, включаючи також, ті що можуть бути укладені сторонами в майбутньому, щодо вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами Кредитного договору, сплати процентів та/або комісії у розмірі, строки, в порядку та на умовах передбачених Кредитним договором, сплати неустойки (штрафу, пені) у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором, відшкодування збитків та витрат, іншої заборгованості, що можуть виникнути у заставодержателя в зв'язку з укладенням та виконанням Кредитного договору (далі - основне зобов'язання) (п. 1.1 Договору застави).
Відповідно до п. 1.2 Договору застави зміст та розмір основного зобов'язання, забезпеченого заставою, строк і порядок його виконання боржником полягає у наступному:
а) боржник зобов'язаний повернути кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування 30 000 000,00 грн в строк до 20.03.2013 включно у відповідності до умов Кредитного договору;
б) боржник зобов'язаний сплачувати щомісяця проценти за користування грошовими коштами в розмірі 23 % річних, а з 01.06.2012 у розмірі 23 % річних або 24 % річних в залежності від виконання умов Кредитного договору у порядку та строки, що визначені Кредитним договором;
в) боржник зобов'язаний сплачувати комісії за надання та управління кредитом, інші комісії у відповідності до умов Кредитного договору;
г) боржник зобов'язаний у разі порушення Кредитного договору сплатити неустойку, штраф, пеню в строки, у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором;
д) боржник зобов'язаний відшкодовувати збитки та витрати, іншу заборгованість, що можуть виникнути у іпотекодержателя в зв'язку з укладенням та виконанням Кредитного договору;
е) інші права та обов'язки, які випливають з Кредитного договору.
Згідно з п. 1.3 Договору застави предметом застави за цим Договором є належні заставодавцю основні засоби загальною балансовою вартістю 683 189,95 грн, а саме:
№ п/пНайменування основних засобівКількістьДата придбання чи введення в експлуатаціюПервісна вартість грнЗнос, грнЗалишкова вартість, грнЗаставна вартість без ПДВ, грн
1Резервуар 10 куб.м4200232 387,007 244,2425 142,7625 142,76
2Резервуар 25 куб.м4200249 159,0010 997,4138 161,5938 161,59
3Резервуар 50 куб.м72002103 908,0023 169,9980 738,0180 738,01
4Резервуар 75 куб.м 132002346 161,0077 495,16268 665,84268 665,84
5Резервуар 200 куб.м82002272 462,0060 655,29211 806,71211 806,71
6Насос АСУ-ЛЗ120021 050,00576,52473,48473,48
7Насос АСВК-80120021 540,00855,36684,36684,36
8Мотопомпа120026 490,003 756,212 733,792 733,79
9Площадка бетонна1200238 685,0010 244,2328 440,7728 440,77
10Електромережа1200215 257,338 025,137 232,207 232,20
11Високовольтна лінія1200219 284,609 289,059 995,559 995,55
12Бензоколонка120029 924,00 5 402,704 521,304 521,30
13Бензоколонка120029 924,005 330,414 593,594 593,59
906 231,93223041,98683189,95683189,95
Відповідно до п. 1.2 Договору застави за згодою сторін предмет застави оцінюється в сумі 683 189,95 грн без урахування ПДВ.
Згідно з п. 5.1 Договору застави заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання (неналежного виконання) заставодавцем та/або боржником умов Кредитного договору та умов цього договору.
Пунктом 6.1 Договору застави визначено, що сторони цього договору дійшли до згоди про можливість звернення стягнення на предмет застави у невиконання будь-яких зобов'язань, шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження, що міститься в цьому розділі.
У відповідності до п. 6.3 Договору застави, заставодержатель має право на власний розсуд обрати будь-який із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет застави:
а) передачу рухомого майна, що є предметом застави, у власність заставодержателю в рахунок виконання забезпеченого зобов'язання;
б) продаж заставодержателем предмету застави третій особі-покупцю шляхом укладання договору купівлі-продажу від імені заставодавця. Договір купівлі-продажу є правовою підставою для набуття покупцем права власності на предмет застави;
в) іншим способом передбаченим чинним законодавством.
В подальшому, 05.03.2013 між заставодавцем та заставодержателем було укладено Договір № 1 про внесення змін та доповнень до Договору застави, яким сторони внесли зміни в підпункти а) та б) пункту 1.2 Договору застави та виклали їх в наступній редакції:
«а) боржник зобов'язаний повернути кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом кредитування 45 000 000,00 грн в строк до 03.03.2014 включно у відповідності до умов Кредитного договору;
б) боржник зобов'язаний сплачувати щомісяця проценти за користування грошовими коштами в розмірі 23 % річних, а з 01.06.2012 у розмірі 23 % або 24 % річних, а з 05.03.2013 у розмірі 25 % річних або 26 % річних, в залежності від виконання умов Кредитного договору у порядку та строки, що визначені Кредитним договором.
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, 06.03.2014 відповідач звернувся до позичальника з Повідомленням (вимогою) про виконання порушених зобов'язань вих. № 217 від 05.03.2014, в якому просив сплатити заборгованість за укладеним між сторонами Кредитним договором у розмірі 51 439 742,07 грн.
06.03.2014 відповідач направив на адресу позивача повідомлення (вимогу) про виконання порушених зобов'язань № 216 від 05.03.2014, в якій зазначив, що в разі не виконання зобов'язань за Кредитним договором протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї вимоги, відповідачем буде звернуто стягнення на предмет іпотеки у будь-якій спосіб, передбачений чинним законодавством.
20.05.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановим Павлом Юрійовичем було вчинено виконавчий напис (зареєстровано в реєстр за № 238), яким запропоновано звернути стягнення на основні засоби.
В подальшому, на підставі виконавчого напису нотаріуса № 238 було звернуто стягнення на предмет застави за Договором застави, що підтверджується матеріалами справи.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги (з урахуванням заяви про зміну підстав позову), зазначає, що позивача в порушення порядку, встановленому законом, було незаконно позбавлено права власності, крім того, повідомлення, направлене відповідачем позивачу, не відповідає вимогам закону, та не направлення будь-яких повідомлень про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання та про наявність об'єктивних обставин, при яких виконавчий напис втратив чинність, оскільки судом було визнано Додатковий договір № 8 від 05.03.2013 до Кредитного договору, яким було збільшено кредитний ліміт та збільшено процентну ставку, недійсним.
Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що ним було направлено належну вимогу про порушення забезпечувального обтяженням зобов'язання, докази її отримання, як позивачем так і третьою особою-2, також містяться в матеріалах справи.
Відповідач також зазначає про те, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, перевіряється законність дій нотаріуса виключно на момент вчинення такого виконавчого напису.
Третя особа-2 зазначає, що відповідачем було подано заяву на вчинення виконавчого напису з перевищенням строку в один рік, що суперечить Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012.
Крім того, третя особа-2 зазначає, що виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства України, оскільки нотаріусом не було вчинено дій з перевірки безспірності вимог відповідача, при вчиненні виконавчого напису.
Щодо доводів позивача про нібито безпідставне позбавлення останнього права власності на предмет застави, то сторонами не подано доказів визнання Договору застави недійсним чи розірвання його в судовому чи добровільному порядку в момент вчинення виконавчого напису, чи звернення стягнення на предмет застави за відсутності чинного Договору застави.
Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Таким чином, при укладенні Договору застави, позивач був обізнаний з умовами зазначеного Договору та, відповідно, усвідомлював відповідальність, яку він на себе бере, за виконання третьою особою-2 грошових зобов'язань за Кредитним договором, що учасниками судового процесу не заперечується.
Доводи позивача та третьої особи-2 щодо не направлення відповідачем повідомлення про порушення забезпеченого зобов'язання, спростовуються матеріалами справи, оскільки в матеріалах справи наявні як вимоги, направлені позивачу та третій особі, так і рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які підтверджують факт отримання позивачем та третьою особою-2 зазначених вимог.
Порядок вчинення виконавчого напису та його форма передбачені Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат», Правилами ведення нотаріального діловодства, затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 2368/5 від 31.12.2008, та 16 Главою Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012.
Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 87 Закону України «Про нотаріат» перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до Розділу 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, встановлені умови за яких вчиняються виконавчі написи нотаріуса, а саме якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Відповідно до п. 1 вказаного переліку нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Щодо доводів третьої особи-2 про те, що відповідачем було подано заяву на вчинення виконавчого напису з перевищенням строку в один рік, що суперечить Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання,то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Кредитним договором встановлено кінцевий строк повернення кредиту - до 03.03.2014. Пунктом 3.4 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296\5 від 22.02.2012 (у редакції чинній на момент вчинення виконавчого напису), передбачено, що строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Тобто, саме 03.03.2014 було останнім днем користування грошовими коштами, наданими в рамках Кредитного договору, і наступного дня у відповідача виникло право вимоги повернення грошових коштів.
Більше того, в разі подання відповідачем заяви про вчинення виконавчого напису з порушенням строку, нотаріус би не вчиняв виконавчого напису, оскільки останнє б суперечило приписам Закону України «Про нотаріат».
Як зазначено в абз. 3 п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", до господарського суду не можуть оскаржуватися дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права, заснованого на приписах цивільного чи господарського законодавства.
Отже, господарські суди при розгляді позову про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, перевіряють лише належність кредитору права повернення предмету застави, а також встановлюють наявність (відсутність) об'єктивних обставин, при яких виконавчий напис втратив чинність та не підлягає виконанню.
Господарські суди не повинні перевіряти правильність виконавчого напису з позиції законності дій нотаріуса при його вчиненні та надавати оцінку його діям при вчиненні виконавчого напису, оскільки за змістом ст. ст. 1, 2, 18 ГПК України, ст. ст. 1 і 3 Закону України "Про нотаріат" нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, а відповідно до ст. 50 названого Закону нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.
На підставі наведених норм чинного законодавства, роз'яснень Пленуму Вищого господарського суду України та висловлених ним правових позицій у постановах від 11.03.2014 у справі №5011-5/14359-2012, від 19.02.2014 у справі № 915/1255/13, від 14.11.2012 у справі №5021/378/12, від 31.07.2012 у справі 26/360 господарський суд позбавлений можливості надавати оцінку доводам сторін стосовно того, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено за відсутності документів, що підтверджують безспірність вимог, а також щодо неповноти відображення приватним нотаріусом даних про строк, за який провадиться стягнення, деталізації пені та неповідомлення боржника про вчинення виконавчого напису, оскільки фактично всі ці доводи зводяться до намагання вказати на порушення приватним нотаріусом саме порядку вчинення нотаріальних дій, а не довести відсутність заборгованості перед відповідачем, її розміру, а відповідно й відсутності загалом підстав для вчинення виконавчого напису приватним нотаріусом.
Доводи ж позивача про те, що оскільки рішенням господарського суду міста Києва від 03.12.2016 було визнано недійсним Додатковий договір № 8 від 22.03.2012 до Кредитного договору, яким було збільшено кредитний ліміт з 30 000 000,00 грн до 45 000 000,00 грн та збільшено проценту ставку, а відповідачем саме на підставі зазначеного Додаткового договору було розраховано заборгованість та, відповідно, на підставі зазначеної заборгованості нотаріусом вчинено виконавчий напис, а отже виконавчий напис не підлягає виконанню, не беруться судом до уваги, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідно до Договору застави позивачем та відповідачем було оцінено предмет застави у 683 189,95 грн, що в свою чергу свідчить, що навіть без урахування визнаного судом недійсним Додаткового договору № 8 до Кредитного договору, предмет застави не покриває всі зобов'язання третьої особи-2 за Кредитним договором.
Відтак, суд не вбачає порушеного права позивача в результаті вчинення нотаріусом вищевказаного виконавчого напису.
Окрім того, на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом, зазначений Додатковий договір не був визнаний судом недійсним.
З огляду на вищевикладене, позивачем не доведено, що спірний виконавчий напис вчинено за відсутності відповідних документів. Доказів виконання третьою особою-2 грошових зобов'язань за Кредитним договором станом на дату вчинення нотаріусом виконавчого напису ані позивачем, ані третьою особою-2 суду не надано, наявність заборгованості не спростовано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що спірний виконавчий напис був вчинений нотаріусом правомірно, відповідно до вказаних вище норм чинного законодавства України та Договору застави, а тому в задоволенні позову про визнання виконавчого напису, вчиненого 20.05.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановим Павлом Юрійовичем та зареєстрованого за № 238, такими, що не підлягає виконанню, необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача, оскільки позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Повне рішення складено 27.04.2016.
Суддя О.В. Нечай