ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.04.2016Справа №910/3987/16
За позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»
До Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно - страхова компанія»
Про стягнення 46 006,78 грн.
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача: Карась В.В., довіреність № 3D/2016 від 11.01.2016
від відповідача не з'явився
Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» (далі -позивач) подав на розгляд господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно - страхова компанія» (далі - відповідач) про стягнення 46 006,78 грн.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування наземного транспорту № 3125/215/001111 від 01.08.2014р. було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 46 006,78 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.
Ухвалою суду від 10.03.2016р. порушено провадження у справі № 910/3987/16 та призначено розгляд на 01.04.2016 р.
29.03.2016 позивач подав через канцелярію суду документи по справі.
01.04.2016р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Суд відклав судовий розгляд справи на 22.04.2016р., у зв'язку з відсутністю представника відповідача .
04.04.2016р. до суду надійшла відповідь від МТСБУ.
22.04.2016р. представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Суд вирішив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, в матеріалах справи наявні поштові повідомлення про вручення ухвал суду.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Ухвали суду надсилались за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
14.07.2015 року, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, та транспортного засобу «Фольксваген» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська охоронно-страхова компанія" (далі - Відповідач) за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АІ/4166235.
У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», (далі - Позивач), згідно з умовами договору страхування № 3125/215/001111 від 01.08.2014 р. (надалі - Договір) транспортний засіб «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 (надалі - Страхувальник).
17.07.2015р. власник автомобіля «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_4 звернулася до Позивача із заявою про сплату страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту.
Як зазначено в позовній заяві, згідно з умовами договору, на підставі розрахунку суми страхового відшкодування, звіту про незалежну експертизу, рахунку № 172 від 17.07.2015 р. ФОП ОСОБА_5 та інших документів, було розраховано та виплачено страхове відшкодування в розмірі 47 006,78 грн. на рахунок Страхувальника, що підтверджується платіжним дорученням № 92474 від 21.10.2015 року.
Таким чином Позивач виконав свої зобов'язання перед Страхувальником згідно умов Договору.
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Згідно із ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до Постанови Подільського суду м. Києва по справі № 758/10225/15-п від 25.09.2015 р. винним у настанні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14.07.2015 року, є ОСОБА_3.
На підставі зазначеного до Позивача перейшло право регресної вимоги до ОСОБА_3, але оскільки його цивільно-правова відповідальність була застрахована, то Відповідач на виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повинен надати своєму Страхувальнику страховий захист та відшкодувати завдані ним в результаті ДТП збитки.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, Відповідач на виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повинен надати своєму страхувальнику (ОСОБА_3) страховий захист та відшкодувати завдані ним в результаті ДТП збитки відповідно у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
Відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», сума страхового відшкодування обмежується встановленим лімітом відповідальності страховика та завжди зменшується на встановлений в договорі обов'язкового страхування розмір франшизи.
Відповідно до полісу АІ/4166235, ліміт страхового відшкодування становить 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. В свою чергу сума франшизи становить 1 000,00 грн. (47 006,78 (сума боргу) - 1 000,00 (франшиза) = 46 006,78 грн.)
Отже, на підставі вищезазначеного, до Позивача перейшло право зворотної вимоги до Відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування заподіяних збитків на суму 46 006,78 грн.
Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України, ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ 23734213, адреса: 03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (код ЄДРПОУ 20113829, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 9) суму заборгованості в розмірі 46 006 (сорок шість тисяч шість) грн. 78 коп., 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. - судового збору.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
(Повний текст рішення складено: 27.04.2016р.)
Суддя Мельник В.І.