ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.04.2016Справа № 910/4459/16
За позовом Церковного Управління (Єпіскопат) Німецької Євангелічно-лютеранської
Церкви України
до Німецької Євангелічно-лютеранської релігійної громади Святої Катерини у
Печерському районі м.Києва
про визнання рішення недійсним
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Саєвський М.О. - по дов.
від відповідача: Бондарчук І.О. - по дов.
Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Німецької Євангелічно-Лютеранської релігійної громади Святої Катерини у Печерському районі м. Києва про визнання недійсним рішення зборів громади Німецької Євангелічно-лютеранської релігійної громади Святох Катерини у Печерському районі м. Києва, оформленого протоколом зборів громади від 11.10.2015р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2016р. порушено провадження у справі № 910/4459/16 та призначено розгляд справи на 01.04.2016р.
Представник відповідача 30.03.2016р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про припинення провадження у справі та відзив на позовну заяву, а в судовому засіданні 01.04.2016р. подав довідку про наявність банківських рахунків та надав усні пояснення, відповідно до яких клопотання про припинення провадження у справі підтримав та просив суд його задовольнити.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.
Клопотання відповідача про припинення провадження у справі буде розглянуто судом у наступному судовому засіданні.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, ухвалою від 01.04.2016р. розгляд справи було відкладено на 18.04.2016р.
18.04.2016р. представником позивача було подано клопотання про витребування доказів.
У судовому засіданні 18.04.2016р. представниками відповідача надано пояснення з приводу клопотання про припинення провадження та клопотання заявника про витребування доказів.
Клопотання відповідача про припинення провадження та клопотання заявника про витребування доказів у справі будуть розглянуті судом у наступному судовому засіданні.
Згідно приписів ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.04.2016р. було оголошено перерву до 25.04.2016р.
25.04.2016р. представником позивача подано заперечення на заяву Німецької Євангелічно-Лютеранської релігійної громади Святої Катерини у Печерському районі м. Києва про припинення провадження.
У судовому засіданні представником позивача надано усні заперечення з приводу клопотання відповідача про припинення провадження та підтримано позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача означене вище клопотання підтримав.
Клопотання б/н від 30.03.2016р. Німецької Євангелічно-Лютеранської релігійної громади Святої Катерини у Печерському районі м. Києва про припинення провадження підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи (п.4.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо: спір не є підвідомчим господарському суду, тобто, предмет спору не охоплюється ст.12 Господарського процесуального кодексу України; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді.
За приписами ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
З наведеної норми процесуального права випливає, що право звернення до господарського суду з позовом мають юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність пов'язану із отриманням прибутку. Аналогічну правову позицію наведено у постанові від 30.03.2016р. Верховного Суду України по справі №3-158гс16.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.7 вказаного нормативно-правового акту релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями). Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).
Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб (ч.1 ст.8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»).
У ч.1 ст.9 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» вказано, що релігійні управління і центри діють на підставі своїх статутів (положень), що реєструються у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Відповідно до п.1.3 статуту Церковного Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України Єпіскопат є неприбутковою релігійною організацією, яка здійснює свою духовну, адміністративну та господарську діяльність відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
Одночасно, зі змісту статуту Німецької Євангелічно-Лютеранської релігійної громади Святої Катерини у Печерському районі м. Києва не вбачається, що останнє створене з метою отримання прибутку. Зокрема, завданнями громади у відповідності до ст.8 статуту є відправлення відкритих богослужінь, введення бажаючих прийняти хрещення, сприяння християнському милосердю, тощо.
Тобто, з огляду наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що Церковне Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України та Німецька Євангелічно-Лютеранська релігійна громада Святої Катерини у Печерському районі м. Києва не є прибутковими організаціями, оскільки не здійснюють комерційну діяльність.
Перелік справ, підвідомчих господарським судам, визначено ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, зокрема ними є: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство. 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
Як зазначалось вище, предметом спору у справі №910/4459/16 є визнання недійсними рішень зборів громади Німецької Євангелічно-лютеранської релігійної громади Святої Катерини у Печерському районі м. Києва, оформленого протоколом зборів громади від 11.10.2015р.
Зі змісту частини першої статті 167 Господарського кодексу України вбачається, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (частина третя цієї ж статті).
Відповідно до п. 1.1. Постанови №4 від 25.02.2016р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
При визначенні підвідомчості справ цієї категорії судам слід враховувати, що з огляду на системний аналіз положень статті 84 Цивільного кодексу України, частини п'ятої статті 63, частин першої та третьої статті 167 Господарського Кодексу України, Закону України «Про господарські товариства», Закону України «Про акціонерні товариства», статей 1, 19 і частин першої, шостої статті 20 Закону України «Про фермерське господарство», статей 6, 8, 19 та 21 Закону України «Про кооперацію» корпоративні відносини виникають, зокрема, у господарських товариствах, виробничих кооперативах, фермерських господарствах, приватних підприємствах, заснованих на власності двох або більше осіб.
Тобто, у даному випадку у суду відсутні підстави вважати, що предмет спору у справі №910/4459/16, охоплюється ст.12 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно, суд зазначає, що правовідносини, пов'язані із свободою совісті і діяльністю релігійних організацій регулюються Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації».
Таким чином, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, враховуючи, що сторони не є прибутковими організаціями, які у відповідності до приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України мають право на звернення до господарського суду, суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання Німецької Євангелічно-Лютеранської релігійної громади Святої Катерини у Печерському районі м. Києва та припинення провадження по справі.
З огляду на висновки суду щодо наявності підстав для припинення провадження у справі, клопотання Церковного Управління (Єпископат) Німецької Євангелічно-лютеранської Церкви України про витребування доказів залишено судом без розгляду.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-
1.Припинити провадження у справі №910/4459/16 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Дана ухвала набирає законної сили з моменту її винесення, а повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Суддя О.М. Спичак