ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
15.04.2016
Справа № 910/6936/16
Суддя Грєхова О.А., розглянувши
позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експо Веб»
про визнання права власності
Відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ст. 1 Закон України “Про судовий збір” судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Статтею 2 Закону України “Про судовий збір” визначено, що платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
У відповідності до ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збору встановлюються у розмірі 1, 5 % ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1 378 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат (206 700 грн.) та 1 378 грн. - з позовної заяви немайнового характеру.
При цьому, відповідно до ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Одночасно, пунктом 2.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що у разі коли визначена (встановлена) позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, господарський суд з урахуванням припису абзацу першого частини другої статті 6 Закону і частин першої - четвертої статті 49 ГПК попередньо визначає розмір судового збору, виходячи з ціни позову, вказаної позивачем, а за результатами вирішення спору або достягує недоплачену суму судового збору з належної сторони, або повертає суму переплати цього збору.
Отже, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги, що Приватним акціонерним товариством «Лізинг інформаційних технологій» визначено ціну позову в розмірі 3 200 000 грн., позивачем при зверненні до суду з розглядуваним позовом повинно бути надано докази сплати судового збору в розмірі 48 000 грн.
Проте, в якості доказів сплати судового збору надано лише платіжне доручення №184 від 25.03.2016 в розмірі 1 378 грн., що є меншим ніж це встановлено законом.
При цьому, разом з позовною заявою позивачем подано до суду клопотання про відстрочення сплати частини судового збору.
Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмови в відстрочення сплати судового збору, виходячи з такого.
За приписами статті 8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У пункті 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що у розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.
Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Так, в обгрунтування заяви про відстрочення сплати судового збору позивач посилається на неможливість доступу до нежитлових приміщень де розташовані офіс, майно, сейф, печатки та статутні документи Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій», що унеможливлює сплату судового збору.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Наведені позивачем обставини не свідчать саме про неспроможність заявника сплатити ним судовий збір у встановленому порядку та розмірі та не є достатньою підставою для звільнення від його сплати, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про необхідність відмови заявнику у відстроченні сплати ним збору.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з частиною третьою статті 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 63 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Відмовити у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву з доданими до неї документами повернути позивачеві без розгляду.
Суддя О.А. Грєхова