ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.03.2016Справа №910/4232/15-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс»
до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»
про стягнення 15 944 408, 00 доларів США, що еквівалентно 415 350 227, 00 грн.
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Мединський М.М.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - відповідач) про стягнення 15 944 408, 00 дол. США, що еквівалентно 415 350 227, 00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 910/4232/15-г (суддя Мудрий С.М.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, будинок 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" (04655, м. Київ, В. Хвойки, 15/15, код ЄДРПОУ 36698193) 15 944 408 (п'ятнадцять мільйонів дев'ятсот сорок чотири тисячі чотириста вісім) доларів США 00 центів, що еквівалентно 415 350 227 (чотириста п'ятнадцять мільйонів триста п'ятдесят тисяч двісті двадцять сім) грн. 00 коп., 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 (колегія суддів: головуючий суддя Іоннікова І.А, суддя Тищенко О.В., суддя Тарасенко К.В.) рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 910/4232/15-г залишено без змін.
06.08.2015 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 року видано наказ.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.12.2015 (колегія суддів: головуючий суддя Дунаєвська Н.Г., суддя Владимиренко С.В., суддя Мележик Н.І.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2015 у справі № 910/4232/15-г скасовано. Справу № 910/4232/15-г передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.
25.12.2015 матеріали справи №910/4232/15-г надійшли до Господарського суду міста Києва та згідно автоматизованої системи документообігу передані на розгляд судді Бондарчук В.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2015 дану справу прийнято до провадження суддею Бондарчук В.В. та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 21.01.2016.
Розгляд справи відкладався за клопотанням представника позивача на 18.02.2016 у порядку ст. 77 ГПК України.
У судовому засіданні 18.02.2016 розгляд справи повторно було відкладено через нез'явлення повноважного представника позивача, зокрема неналежне виконання ним вимог суду.
У даному судовому засіданні представник відповідача подав додаткові письмові пояснення про необґрунтованість вимог позивача.
Представник позивача втретє не з'явився у судове засідання, причин неявки суду не повідомив, однак неодноразово був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду.
Приймаючи до уваги, що представник позивача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників позивача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 03.03.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -
25.07.2012 між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (надалі - відповідач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" (надалі - позивач, покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами з відкладальною обставиною (надалі - договір), в якому визначено, що ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "УкрСиббанк", (надалі - "УкрСиббанк") уклали 08.12.2011 договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами (далі - "договір з УкрСиббанком"), відповідно до якого ПАТ "УкрСиббанк" продав (відступив), а ПАТ "Дельта Банк" придбало права вимоги за кредитами. За умови надання повідомлення про припинення (як цей термін визначено нижче) (далі - "обставина"), продавець повинен буде продати (відступити), а покупець має придбати (прийняти) 10% сукупних непогашених та таких, які підлягають погашенню, прав вимоги за кредитами, придбаних продавцем за договором з ПАТ "УкрСиббанк", які мають бути визначені в Додатку І до цього договору (як цей Додаток І може бути змінений або замінений за згодою сторін час від часу для ідентифікації тих прав вимоги за кредитами, які на відповідний час складають 10% сукупних непогашених та таких, які підлягають погашенню, прав вимоги за кредитами, придбаних продавцем за договором з ПАТ "УкрСиббанк") (далі - "10% Активів"), за плату та на умовах, визначених в цьому договорі.
Відповідно до Преамбули договору 10% активів - це 10% сукупних непогашених та таких, які підлягають погашенню, прав вимоги за кредитами, придбаних продавцем (ПАТ "Дельта Банк") за договором з "УкрСиббанком, які визначені в Додатку 1 до цього договору.
Згідно визначення «Повідомлення про припинення», що міститься у розділі І договору, - це повідомлення про припинення, що надається покупцем продавцю у випадках, визначених в Угоді про Співробітництво.
При цьому, за умовами розділу І договору, «Угода про Співробітництво» - означає угоду про співробітництво від 25.07.2012 р., укладену між продавцем, Інвестохіллз Ентерпрайсиз Лтд. та НЛП ФАЙНЕНС ЛТД.
Відповідно до пп. (а) п.2.2 договору, сторони погоджуються, що зобов'язання передати 10% активів та зобов'язання покупця сплатити за 10% активів продавцю в порядку, визначеному в цьому договорі (зокрема статті 2.4 та статті 3 цього договору) (далі - "відкладені зобов'язання"), стають такими, що підлягають обов'язковому виконанню за умови отримання продавцем від покупця повідомлення про припинення та підлягають виконанню протягом 10 робочих днів з дати отримання продавцем такого повідомлення про припинення. У випадку, якщо покупцем було подано більше, ніж одне повідомлення про припинення, строк виконання відкладених зобов'язань починається з дати отримання продавцем першого повідомлення про припинення.
Відповідно до п.п. (b) п. 2.4 договору, продавець повинен виконати зобов'язання: передати права вимоги за кредитами покупцеві, що складають 10% активів; сторони повинні підписати акт приймання-передачі прав вимоги за кредитами (з урахуванням задоволення будь-яких інших умов, що можуть бути узгоджені між сторонами у письмовій формі в тому числі викладених в цьому договорі), за умови:
(і) отримання продавцем від покупця повідомлення про припинення; та
(іі) (А) пред'явлення покупцем продавцю до погашення всієї кількості депозитних сертифікатів, які були отримані покупцем відповідно до договорів банківських вкладів з видачею ощадних (депозитних) сертифікатів на пред'явника, наведених в Додатку X до цього договору, та які станом на дату отримання продавцем повідомлення про припинення залишаються непогашеними та не були передані продавцю або його афілійованій особі.
Згідно п.п. (b) п. 2.2 договору, у випадку необґрунтованої відмови продавця виконати свої зобов'язання щодо продажу (відступлення) 10% активів на користь покупця в порядку та строки, передбачені договором та за умови належного виконання покупцем своїх зобов'язань за цим договором, продавець протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати такої відмови має відшкодувати покупцю 20,50% (двадцять цілих п'ятдесят сотих відсотка) фактичного розміру невиконаних грошових зобов'язань за тими правами вимоги за кредитами, щодо яких продавець порушив своє зобов'язання щодо продажу (відступлення), на банківський рахунок покупця, зазначений ним у відповідному письмовому повідомленні продавцю, наданому із посиланням на цей пункт 2.2 (b) договору.
За умовами підпункту (ііі) п. 3 договору, незважаючи на інші положення цієї статті 3, покупець має право шляхом надання письмового повідомлення продавцю щонайменше за 5 робочих днів до дати закриття ініціювати обмін 10% активів, що є предметом продажу за цим договором, на депозитні сертифікати, які станом на дату закриття залишаються непогашеними та не були передані продавцю або його афілійованій особі як це передбачено Угодою про Співробітництво. У випадку отримання продавцем повідомлення про обмін, сторони зобов'язані не пізніше дати закриття здійснити обмін 10% активів, що є предметом продажу (відступлення) за цим договором, на депозитні сертифікати, які станом на дату закриття залишаються непогашеними та не були передані продавцю або його афілійованій особі як це передбачено Угодою про Співробітництво.
Судом встановлено, що позивач направив відповідачу 18.12.2014 повідомлення про припинення, яке зареєстроване відповідачем 19.12.2014 за вхід. №21964 з наступної причини: - покупець депозитних сертифікатів не сплатив 20.07.2014 та 20.10.2014 суми загальної ціни продажу ДС, що підлягає сплаті за договором купівлі-продажу інвестора та договором купівлі-продажу ІХ, та такий платіж не був здійснений протягом 3 робочих днів з відповідної дати розподілу.
Також судом встановлено, що позивачем 18.02.2015 пред'явлено до погашення депозитні сертифікати №Д-27717/29 - Д-27717/143, які отримані покупцем (позивачем) відповідно до договорів банківських вкладів з видачею ощадних сертифікатів на пред'явника, які станом на дату отримання продавцем (відповідачем) не були передані продавцю, або його афілійованій особі.
Крім того, листом від 16.02.2015, отриманим відповідачем 17.02.2015 за вхідним №3794, позивач повідомив відповідача про порушення зобов'язань та необхідність виконати п.п. (b) п. 2.2 договору, у зв'язку з чим просив перерахувати 15 944 408,00 доларів США, що еквівалентно 415 350 227,00 грн. та складає 20,50 % фактичного розміру невиконаних грошових зобов'язань за правами вимоги за кредитами.
Так, відповідно до постанови Правління Національного банку України №150 від 02.03.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідачем свої зобов'язання за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами з відкладальною обставиною від 25.07.2012 не виконані, відшкодування згідно п. 2.2. п.п. (b) договору на письмову вимогу позивача у сумі 15 944 408,00 доларів США не здійснено.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Так, умовами пункту пп. (а) п. 2.2 договору чітко встановлено підставу для виконання зобов'язання передати 10% активів та зобов'язання покупця сплатити за 10% активів продавцю - отримання продавцем від покупця повідомлення про припинення та підлягають виконанню протягом 10 робочих днів з дати отримання продавцем такого повідомлення про припинення.
При цьому, «Повідомлення про припинення», - це повідомлення про припинення, що надається покупцем продавцю у випадках, визначених в Угоді про Співробітництво.
Водночас, позивачем не надано до матеріалів справи належним чином засвідченої копії Угоди про співробітництво від 25.07.2012, укладеної між продавцем, Інвестохіллз Ентерпрайсиз Лтд. та НЛП ФАЙНЕНС ЛТД, а тому суд позбавлений можливості дослідити наявність в умовах останньої такої підстави для оформлення Повідомлення про припинення, як несплата покупцем депозитних сертифікатів суми загальної ціни продажу ДС, що підлягає сплаті за договором купівлі-продажу інвестора та договором купівлі-продажу ІХ, та не здійснення такого платежу протягом 3 робочих днів з відповідної дати розподілу.
Тож, обґрунтованість оформлення позивачем повідомлення про припинення від 18.12.2014 суду не доведена належними засобами доказування у розумінні ст. 32-33 Господарського процесуального кодексу України.
Як встановлено судом, за приписами п.п (b) п.2.4 договору, продавець повинен виконати зобов'язання: передати права вимоги за кредитами покупцеві, що складають 10% активів за одночасної наявності двох обов'язкових умов:
- отримання продавцем від покупця повідомлення про припинення;
- пред'явлення покупцем продавцю до погашення всієї кількості депозитних сертифікатів, які були отримані покупцем відповідно до договорів банківських вкладів з видачею ощадних (депозитних) сертифікатів на пред'явника, наведених в Додатку X до цього договору, та які станом на дату отримання продавцем повідомлення про припинення залишаються непогашеними та не були передані продавцю або його афілійованій особі.
Водночас, матеріалами справи підтверджується факт пред'явлення позивачем відповідачеві до погашення депозитних сертифікатів значно пізніше, ніж пред'явлення самого повідомлення про припинення - 18.02.2015.
Таким чином, початок перебігу 10 - денного строку для відповідача з виконання обов'язку з передачі права вимоги за кредитами покупцеві, що складають 10% активів, мав би відраховуватися з моменту отримання до погашення депозитних сертифікатів, тобто 18.02.2015 року.
Разом з тим, умовами договору (підпункт (b) пункту 2.3) встановлено, що відразу після отримання повідомлення про припинення продавець та покупець добросовісно узгодять додаткові права вимоги за кредитами, що повинні бути відступлені покупцю, таким чином, щоб сукупна непогашена основна сума, нараховані та непогашені проценти та комісійні за всіма правами вимоги за кредитами, що відступаються за цим договором покупцю, дорівнювали 10 відсоткам від сукупної непогашеної та такої, що підлягає погашенню, основної суми, нарахованих, непогашених та таких, що підлягають погашенню, процентів та комісійних всіх прав вимоги за кредитами, які були відступлені продавцю відповідно до договору з Укрсиббанком та які на дату отримання повідомлення про припинення залишаються непогашеними та такими, що підлягають погашенню.
Проте доказів того, що між сторонами проводились вищевказані узгодження додаткових прав вимоги за кредитами, або позивач намагався провести такі узгодження, у матеріалах справи відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не вчинено необхідного переліку дій, та не доведено наявності підстав для направлення повідомлення про припинення, що виключає виникнення у відповідача обов'язку з передачі права вимоги за кредитами покупцеві, що складають 10% активів.
Більше того, з матеріалів справи вбачається, що позивач відмовився від процедури купівлі прав вимоги та застосував процедуру обміну повідомивши відповідача повідомленням про обмін від 04.02.2015 року (копія міститься в матеріалах справи).
Так, частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оскільки у відповідача не виникло обов'язку із виконання передачі права вимоги за кредитами покупцеві, що складають 10% активів через недотримання позивачем процедури, передбаченої умовами договору для пред'явлення повідомлення про припинення та одночасного пред'явлення депозитних сертифікатів, підстави для застосування штрафу у розмірі 20,50 % від суми невиконаних зобов'язань у спірних правовідносинах відсутні. Крім того, наявність факту направлення позивачем повідомлення про обмін відповідачеві виключає право позивача вимагати застосування п. 2.2. (b), так як відшкодування 20,50 % річних передбачено саме за відмову виконати зобов'язання щодо продажу (відступлення) 10% активів зазначених у додатку 1 до договору.
Разом з тим, судом встановлено, що постановою Правління Національного банку України №150 від 02.03.2015 з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію у банку відповідача та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 ст. Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом України "Про банки і банківську діяльність".
Згідно п.п. 16, 6 ст. 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом; ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Таким чином, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» не має права здійснювати перерахування грошових коштів позивачу у спосіб або в іншому порядку, ніж у порядку задоволення вимог кредиторів, що визначений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
З огляду на вищенаведене, у банку відсутні правові підстави для виконання вищезазначених позивача у зв'язку зі здійсненням тимчасової адміністрації.
Крім того, встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" обмеження та положення щодо порядку задоволення вимог кредиторів банку при тимчасовій адміністрації є імперативними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 06.10.2015 у справі № 910/10060/15.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 09.03.2016.
Суддя Бондарчук В.В.